18 грудня 2020 року Справа № 280/6095/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2020 №0053532-5605-0832, № 0053533-5605-0832, № 0053534-5605-0832,
04 вересня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача №0053532-5605-0832, №0053533-5605-0832, №0053534-5605-0832 від 26.06.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено податкове зобов'язання на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2019 рік. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що нерухоме майно загальної площею 583,7 кв.м, не підпадає під визначення об'єкта оподаткування, оскільки з вказаної площі лише 75 кв.м відноситься до житлової площі, а інша площа це вбудовані нежитлові приміщення. Також, позивач зазначив, що житловий будинок площею 128,7 кв.м, який відповідач помилково включає до загальної площі оподаткування було знесено під час реконструкції та збудовано житловий будинок з будованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 583,7 кв.м, розташований за тією ж адресою. За таких обставин позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для визначенні позивачу суми грошового зобов'язання.
Ухвалою суду від 07.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
У встановлений ухвалою суду строк, позивачем через канцелярію суду (вх. №43272) було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.09.2020 продовжено строк на усунення недоліків до 08.10.2020.
24.09.2020 позивачем усунуто недоліки.
24.09.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 20 жовтня 2020 року об 16 год. 00 хв.
20 жовтня 2020 року від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №49672) поданий відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_2 як за власником рахується житловий будинок за адресою: Згідно баз даних ДПС України у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває наступна нерухомість: квартира загальною площею 49 кв. м розташована за адресою АДРЕСА_1 ; житловий будинок загальною площею 128,7 кв. м розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок загальною площею 583,7 м.кв. розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Контролюючим органом проведено розрахунок податку на нерухоме майно та винесено стосовно позивача оскаржувані податкові повідомлення - рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік. Відповідач звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено та направлено податковим органом з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 20.10.2020 замінено відповідача по справі з Головного управління ДФС у Запорізькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області.
Ухвалою суду від 20.10.2020 призначено судове засідання на 16.12.2020 о/об 16 год. 30 хв.
Від представника позивача через канцелярію суду (вх. №61524) подана заява про розгляд справи без участі представника позивача у письмовому провадженні. На задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно баз даних ДПС України у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває наступна нерухомість:
- квартира загальною площею 49 кв. м розташована за адресою АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок загальною площею 128,7 кв. м розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок загальною площею 583,7 кв. м розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області від 25.06.2018 №4/1 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2019 рік.
26.06.2020 контролюючим органом, за результатами опрацювання бази даних ДПС, було сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення рішення:
№0053532-5605-0832, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 1561,37 грн;
№0053533-5605-0832 - 4100,99 грн;
№0053534-5605-0832 - 43599,46 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
У відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом сьомими підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень став висновок контролюючого органу про те, що ОСОБА_1 є власником наступної нерухомості:
- квартира загальною площею 49 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок загальною площею 128,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок загальною площею 583,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Як встановлено з оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивачу визначено зобов'язання, як власнику саме житлової нерухомості, про що зазначено в податкових повідомленнях - рішеннях.
Разом з тим, судом встановлено, що об'єкт нерухомості житловий будинок загальною площею 128,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , було знесено під час реконструкції та збудовано житловий будинок з будованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 583,7 кв.м, розташований за тією ж адресою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2016, технічним паспортом на житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями від 25.06.2016 та Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І - ІІІ категорії складності від 08.07.2016.
Крім того, з наданої до матеріалів адміністративної справи Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності судом встановлено, що житлова площа будинку площею 583,7 кв.м складає лише 75,0 кв.м (з урахуванням допоміжних приміщень 119,6 кв.м).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0840/2970/18 від 02.10.2018 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізького області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізького області від 13.06.2018 №0042355-5602-0832, №0042356-5602-0832 та №0042357-5602-0832.
Рішення набрало законної сили 27.11.2018. Як зазначено у даному рішенні, Разом з тим, судом встановлено, що об'єкт нерухомості - житловий будинок загальною площею 128,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , було знесено під час реконструкції та збудовано житловий будинок з будованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 583,7 кв.м, розташований за тією ж адресою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2018.
Крім того, реконструкція зазначеного об'єкту нерухомості підтверджується довідкою від 18.09.2018 №28/2, складеною експертом-інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 .
Крім того, з наданої до матеріалів адміністративної справи Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності судом встановлено, що житлова площа будинку площею 583,7 кв.м складає лише 119,6 кв.м (а.с.82).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач є власником об'єктів житлової нерухомості загальною площею 168,6 кв.м, в саме квартира - 49 кв.м та частина будинку 119,6 кв.м.
Отже, суд дійшов висновку, що загальна площа об'єктів житлової нерухомості належних позивачу на праві власності не перевищує розмір пільги, яка передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, питання права власності позивача об'єктами житлової нерухомості встановлені рішенням суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач є власником об'єктів житлової нерухомості загальною площею 168,6 кв.м, в саме квартира 49 кв.м та частина будинку 119,6 кв. м.
В свою чергу, відповідно до приписів пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Отже, суд дійшов висновку, що загальна площа об'єктів житлової нерухомості належних позивачу на праві власності не перевищує розмір пільги, яка передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Окрім того, суд наголошує, що контролюючим органом не правильно визначена база оподаткування, виходячи з розміру та площі об'єктів які перебувають у власності позивача, без врахування пільг, наданих ПК України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1822197458.1 від 02.09.2020.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2020 №0053532-5605-0832, №0053533-5605-0832, №0053534-5605-0832 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізького області від 26.06.2020 №0053532-5605-0832, №0053533-5605-0832 та №0053534-5605-0832.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 18.12.2020.
Суддя Р.В. Сацький