17 грудня 2020 рокуСправа № 280/9257/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича (69002, м.Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 40, оф.101)
про визнання дій незаконними, та визнання незаконними та скасування постанов,
17.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича незаконними;
визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63154863 від 29.09.2020;
скасувати постанову приватного виконавця Хохлова К.К. «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження» від 29.09.2020;
скасувати постанову приватного виконавця Хохлова К.К. «Про стягнення з боржника основної винагороди» від 29.09.2020;
скасувати постанову приватного виконавця Хохлова К.К. «Про арешт майна боржника» від 29.09.2020;
скасувати постанову приватного виконавця Хохлова К.К. «Про арешт коштів боржника» від 02.10.2020;
стягнути з Приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича судові витрати.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає про таке.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує постанови приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №63154863 від 29.09.2020, щодо розміру мінімальних витрат виконавчого провадження» від 29.09.2020; щодо стягнення з боржника основної винагороди» від 29.09.2020; щодо арешту майна боржника від 29.09.2020, щодо арешту коштів боржника від 02.10.2020, які винесено Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем в межах виконавчого провадження №63154863.
Згідно з доданими до позову документами встановлено, що виконавче провадження №63154863 відкрито на підставі виконавчого листа №2-3260/2010, виданого 30.05.2011 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у сумі 98474,20 грн., що складається з 88271,86 грн. заборгованість за кредитом, 2682,20 грн. - заборгованість за відсотками, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., та 984,74 грн. сплаченого судового збору.
На підставі свідоцтва про шлюб позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Вказаний виконавчий документ згідно з його змістом стосується виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №2-3260/2010 ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частини 1 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, приватного виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
В даному випадку позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання незаконними та скасування постанов Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича щодо відкриття виконавчого провадження, щодо розміру мінімальних витрат виконавчого провадження», щодо стягнення з боржника основної винагороди, арешту майна боржника, арешту коштів боржника, накладених в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Позивач є боржником за вказаним виконавчим документом, тобто є стороною виконавчого провадження.
Відповідно до статті 447 та частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, положеннями статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України встановлено інший порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця у виконавчих провадженнях по виконанню судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.
При цьому, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця (приватного виконавця) чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 213/2012/16.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За таких обставин, зважаючи, що спір у справі стосується оскарження рішень приватного виконавця в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 30.05.2011 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі №2-3260/2010, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не підсудна адміністративному суду, у зв'язку із чим наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Суд роз'яснює позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 4, 19, п.1 ч.1 ст.170, 256, 287 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича про визнання дій незаконними, та визнання незаконними та скасування постанов.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення із позовом до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що на підставі частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами направити позивачу. Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко