07 грудня 2020 року Справа № 160/11804/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 13 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами з урахуванням уточнення від 01 жовтня 2020 року:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 11.07.2019 року протиправними;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 11.07.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону У країни “Про пенсійне забезпечення”, проте отримував відповіді про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю на це правових підстав. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 183/5657/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами повторного розгляду заяви прийнято рішення від 10.03.2020 року № 609/03-18/27, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю стажу. Такі дії позивач вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має необхідний пільговий стаж. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 23.11.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 77093/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що відповідно до документів, наданих позивачем загальний трудовий стаж складає 40 років 07 місяців 05 днів, в тому числі на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, - 06 місяців 23 дня, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість особи у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються ці періоди роботи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема працював у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпрошина» (колишнє Дніпропетровське виробниче об'єднання «Дніпрошина») з 30.08.1983 року по 30.06.1988 рік - слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання цеху масивних шин, з 01.07.1988 року по 31.07.1992 рік - електромонтером цеху масивних шин, з 01.08.1992 року по 23.02.1993 рік електромонтером по ремонту і обслуговуванню ектрообладнання автокамерного цеху, що підтверджено даними трудової книжки ОСОБА_1 від 30.06.1980 року.
Згідно довідки ВАТ «Дніпрошина» від 16.10.2014 № 830 для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач з 30.08.1983 р. по 31.12.1991 р. працював за професією слюсаря-електрика з ремонту електрообладнання цеху масивних шин, яка передбачена Списком № 2 розділ XІ, підрозділ 2, код КП 7241, постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р., з 01.01.1992 року по 31.07.1992 рік - електромонтером цеху масивних шин, яка передбачена Списком № 2 розділ XІ, підрозділ А, пункт 3 2110А030-17531, код КП 7241, постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р., з 01.08.1992 року по 23.02.1993 рік електромонтером по ремонту і обслуговуванню ектрообладнання автокамерного цеху, яка передбачена Списком № 2 розділ XІ, підрозділ А, пункт 3 2110А030-17531, код КП 7241, постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р.
Також архівною довідкою № 03-44/К-899т від 06.09.2018 року архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 30.08.1983 р. по 23.02.1993 р. працював в ВО «Дніпрошина».
Судом встановлено, що 10.09.2018 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням комісії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.12.2018 року № 295-А позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 2 за відсутністю на це правових підстав. Вказане рішення вмотивоване тим, що у витязі з Єдиного державного реєстру зазначено, що державна реєстрація ВАТ "Дніпрошина" припинена за судовим рішенням у зв'язку з банкрутством. Згідно рішення комісії від 22.11.2018 р. № 8 прийнято рішення підтвердити період роботи з 01.08.1992 р. по 23.02.1993 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2. Згідно наданих документів, загальний трудовий стаж заявника складає 39 років 09 місяців 05 днів, стаж пільговий по списку № 2 - 00 років 06 місяців 23 дня.
27.12.2018 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням комісії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.02.2019 року № 34 повідомлено позивача про те, що в трудовій книжці заявника відсутні відомості про зайнятість особи у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, розділ підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються ці періоди роботи. Після повторного звернення за призначенням пенсії за списком № 2, пенсійна справа ОСОБА_1 була направлена для перевірки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. 22.02.2019 року надійшла пенсійна справа з відповіддю щодо повторного розгляду питання призначення пенсії ОСОБА_1 згідно довідки уточнюючої пільговий характер роботи від 16.10.2014 р. № 830 за період роботи 30.08.1983 р. по 23.02.1993 р., не має підстав. Архівні документи, які вказані в підставі видачі вищезазначеної довідки, були розглянути 22.11.2018 р. № 8 комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровської області. За результатом розгляду винесено рішення підтвердити період роботи з 01.08.1992 р. по 23.02.1993 р., для зарахування до пільгового стажу за списком № 2. Згідно наданих документів, загальний трудовий стаж заявника складає 39 років 11 місяців 05 днів, пільговий стаж по списку № 2 - 00 років 06 місяців 23 дня. Отже, право на пенсію на пільгових умовах - за списком № 2 ОСОБА_1 не має.
Також, 11.07.2019 року ОСОБА_2 втретє звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до вимог ст.114 (список №2) Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листом від 07.08.2019 року № 173А відповідач повідомив позивача про те, що в трудовій книжці заявника відсутні відомості про зайнятість особи у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, розділ підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються ці періоди роботи. Згідно наданих документів, загальний трудовий стаж заявника складає 40 років 07 місяців 05 днів, пільговий стаж по списку № 2 - 00 років 06 місяців 23 дня. Відтак, оскільки не має необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 слід відмовити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 183/5657/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За результатами повторного розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 10.03.2020 року № 609/03-18/27, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю стажу. Зазначено, що загальний трудовий стаж складає 40 років 07 місяців 05 днів, в тому числі на зазначених роботах 06 місяців 23 дня.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом “б” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2016 року по 31.03.2017року - не менше 26 років у чоловіків.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” необхідним є: 1) наявність пільгового стажу не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах (для чоловіків); 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р., Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р.; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників мають бути надані лише у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу.
Тобто законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено, що останній працював у ВАТ «Дніпрошина» з 30.08.1983 року по 30.06.1988 рік - слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання цеху масивних шин, з 01.07.1988 року по 31.07.1992 рік - електромонтером цеху масивних шин, з 01.08.1992 року по 23.02.1993 рік електромонтером по ремонту і обслуговуванню ектрообладнання автокамерного цеху.
Також архівною довідкою № 03-44/К-899т від 06.09.2018 року архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 30.08.1983 р. по 23.02.1993 р. працював в ВО «Дніпрошина».
Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.
Списком 1 передбачений розділ VІІІ “Хімічне виробництво”, основне виробництво - робочі і інженерно-технічні працівники, зайняті повний робочий день в цехах, виробництвах (на правах цехів) і виробництв, а саме п. 4 гумового і шинного в цехах: підготовчих, підготовки сировини, вулканізації технічних виробів і гумового взуття, виготовлення клеїв для гуми.
Крім того, Списком № 2 передбачений розділ ХІ “Хімічне виробництво” 1. Основне виробництво - робочі і інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установках нижчеперерахованих виробництв, а саме в пункті 4 зазначено: гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, складальних, рукавних, транспортерних стрічок і приводних ременів, автокамерних і шинних, формової і неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових і неформових деталей), гумового взуття (за винятком ділянок сортування і упаковки) закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту і виробів з нього, повітроплавного і інженерного майна, губчастих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих місткостей і хімічної апаратури, валів і інших виробів; регенерату (за винятком ділянок старої гуми і підготовчих цехів); гутаперчі.
Підпунктом 1 пунктом ІІ зазначеного розділу “Послуги з допоміжних робіт” зазначено, що робітники та майстри, зайняті на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання у виробництвах, перерахованих у списку № 2, електрообладнання, контрольно-вимірювальних приладів і вентиляції хімічних цехів і ділянок хімічних виробництв, перелічених у списку № 1 - виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах.
Таким чином, робота з ремонту, профілактики і обслуговування контрольно-вимірювальних приладів у цехах, безпосередня робота в яких передбачена як пільгова за списком № 1, відноситься до списку № 2. Як вбачається з вищенаведених норм, безпосередня робота у підготовчому цеху передбачена списком № 1, тому роботи по ремонту контрольно-вимірювальних приладів у зазначеному цеху відноситься до списку № 2.
Також, згідно довідки ВАТ «Дніпрошина» від 16.10.2014 № 830 для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач з 30.08.1983 р. по 31.12.1991 р. працював за професією слюсаря-електрика з ремонту електрообладнання цеху масивних шин, яка передбачена Списком № 2 розділ XІ, підрозділ 2, код КП 7241, постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р., з 01.01.1992 року по 31.07.1992 рік - електромонтером цеху масивних шин, яка передбачена Списком № 2 розділ XІ, підрозділ А, пункт 3 2110А030-17531, код КП 7241, постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р., з 01.08.1992 року по 23.02.1993 рік електромонтером по ремонту і обслуговуванню ектрообладнання автокамерного цеху, яка передбачена Списком № 2 розділ XІ, підрозділ А, пункт 3 2110А030-17531, код КП 7241, постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р. Вказана довідка містить дані щодо умов праці: виконував роботу в шкідливих та важних умовах праці з повним робочим днем.
При цьому суд зазначає, що у вказаний період проведення обов'язкової атестації робочого місця законодавством не вимагалось.
Окрім того, дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії вже були предметом судового розгляду, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 183/5657/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказаним рішенням надано оцінку рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та мотивам з яких відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Таким чином, вище вказані обставини вказують на наявність права на зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоду роботи з 30.08.1983 р. по 23.02.1993 р. у ВАТ «Дніпрошина».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.03.2020 року № 609/03-18/27, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоду роботи з 30.08.1983 р. по 23.02.1993 р. у ВАТ «Дніпрошина», суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2019 року про призначення пенсії за віком згідно п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 28644012 від 24.09.2020 року.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) в особі управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 13 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.03.2020 року № 609/03-18/27, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоду роботи з 30.08.1983 р. по 23.02.1993 р. у ВАТ «Дніпрошина».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2019 року про призначення пенсії за віком згідно п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 07 грудня 2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков