Рішення від 08.12.2020 по справі 160/4423/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 рокуСправа № 160/4423/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О.

при секретарі судового засідання Шурпіновій К.О.

за участю:

позивача представника позивача Ілло М.І. Жежель С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Єлизаветівської сільської ради, Виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та нечинними рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 21.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про:

- визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області в частині:

-- не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в галузі поховання померлих на кладовищі по АДРЕСА_1 ,

-- не забезпечення виконання вимог Закону України «Про поховання і похоронну справу», ДСанПіН 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» та постанови Державної санітарно-епідеміологічної служби України «Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства» № 7 від 05.03.2011, стосовно утримання кладовища по вулиці Шевченка між будинками 5 та АДРЕСА_2 в належному стані та не допущення поховань у 300 метровій санітарно-захисній зоні;

- зобов'язання Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області утриматися від дії по винесенню на сесію Єлизаветівської сільської ради питань по внесенню змін до існуючих рішень або винесенню нових по наданню дозволу/дозволів по похованню, підпохованню, допохованню за будь яких умов на кладовищі по АДРЕСА_1 ;

- визнання протиправними та нечинними рішень:

1) Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області»;

2) Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 21.12.2017 № 946-37/VІІ «Про внесення змін до рішення сесії Єлизаветівської сільської ради від 04.04.2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області»;

3) Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ «Про внесення змін до рішення Єлизаветівської сільської ради від 04 травня 2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області».

2. Ухвалою суду від 23.04.2020 заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/4423/20 задоволено частково, вжито заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 160/4423/20:

- зупинено дію рішення Єлизаветівської сільської ради від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» в частині дозволу робити на кладовищі по вул. Шевченко у селі Єлизаветівка допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого;

- зупинено дію рішення Єлизаветівської сільської ради від 21.12.2017 № 946-37/VІІ «Про внесення змін до рішення сесії Єлизаветівської сільської ради від 04.04.2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» в частині дозволу робити на кладовищі по вул. Шевченко у селі Єлизаветівка допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого;

- зупинено дію рішення Єлизаветівської сільської ради від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ «Про внесення змін до рішення Єлизаветівської сільської ради від 04 травня 2017 р. № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» в частині встановлення санітарно-захисної зону від території кладовища по вул. Шевченко у селі Єлизаветівка до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 100 метрів.

3. Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

4. 14.05.2020 засобами поштового зв'язку від позивача на виконання вимог ухвали від 27.04.2020 судом отримано: квитанцію про сплату судового збору № 0.0.1703028260.1 від 13.05.2020 у розмірі 2522,40 грн; заяву про зменшення позовних вимог з доказами її направлення відповідачам, в якій викладено наступний зміст позовних вимог:

- визнати протиправними дії суб'єктів владних повноважень Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області щодо не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в галузі поховання померлих на кладовищі по вулиці Шевченка, між будинками 5 та 7, у селі Єлизаветівка, Петриківського району Дніпропетровської області;

- зобов'язати Єлизаветівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області утриматися від дії по винесенню на сесію Єлизаветівської сільської ради питань по внесенню змін до існуючих рішень або винесенню нових по наданню дозволу/дозволів по похованню, підпохованню, допохованню за будь яких умов на кладовищі по вул. Шевченка, між будинками 5 та 7, у селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області;

- визнати протиправними та нечинними рішення:

5. Ухвалою суду від 20.05.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору, витребувано докази.

6. 15.06.2020 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про доповнення позовної вимоги, в якій викладено пункт 2 позовних вимог в наступній редакції:

- визнати бездіяльність суб'єктів владних повноважень Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області щодо не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в галузі поховання померлих на кладовищі по АДРЕСА_3 та 7, у селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області протиправною;

- зобов'язати Єлизаветівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області не надавати дозволи фізичним та юридичним особам на поховання, до поховання, підпоховання за будь яких умов на кладовищі на відстані меншій ніж 300 метрів до житлових будинків по АДРЕСА_3 (земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:02:001:0262) та 7 (земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:02:001:0074), у селі Єлизаветівка, Петриківського району Дніпропетровської області;

- решта позовних вимог залишена незмінними.

7. 08.07.2020 позивачем подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

8. Ухвалою суду від 10.07.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про доповнення позовних вимог.

9. 13.07.2020 позивачем подано до суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 20.05.2020.

10. 11.08.2020 представником відповідача подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

11. Ухвалою суду від 25.08.2020 задоволено заяву позивача та виправлено описку в пункті 17 ухвали суду від 20.05.2020.

12. 11.09.2020 представником Єлизаветівської сільської ради подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву з урахуванням зміни позовних вимог (т.1 а.с.115-123).

13. 14.09.2020 на електронну пошту суду та 16.09.2020 до засобами поштового зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.149-152).

14. Ухвалою суду від 17.09.2020 постановлено:

- подальший розгляд справи № 160/4423/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження;

- призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні на 13.10.2020 об 11:00;

- зобов'язати Єлизаветівську сільську раду, відповідно до статті 264 КАС України, опублікувати оголошення про відкриття Дніпропетровським окружним адміністративним судом провадження в адміністративній справі № 160/4423/20 щодо оскарження рішень Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області»; від 21.12.2017 № 946-37/VІІ «Про внесення змін до рішення сесії Єлизаветівської сільської ради від 04.04.2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області»; від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ «Про внесення змін до рішення Єлизаветівської сільської ради від 04 травня 2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» та призначення справи для розгляду у підготовчому засіданні на 13.10.2020 об 11:00.

15. 22.09.2020 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву від виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради (т.1 а.с.165-173).

16. Судом встановлено, що на офіційному сайті Єлизаветівської сільської ради розміщено оголошення про відкриття провадження у цій справі відповідно до вимог ухвали від 17.09.2020 (т.1 а.с.179).

17. 13.10.2020 позивачем до канцелярії суду подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та копію постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29.02.2012 у справі № 2а-981/11.

18. У підготовче засідання 13.10.2020 прибули позивач та представник відповідача, ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020, викликано у якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

19. У судовому засідання 03.11.2020 учасники справи підтримали обрані правові позиції, судом оголошено перерву для надання позивачем додаткових доказів до 17.11.2020.

20. 03.11.2020 у судовому засіданні допитано свідків, оголошено перерву до 17.11.2020.

21. 17.11.2020 у судове засідання прибув позивач та представник сільської ради, судом оголошено перерву до 24.11.2020.

22. 24.11.2020 у судове засідання прибув позивач, докази вручення повістки виконкому в матеріалах справи були відсутні, розгляд справи відкладено до 08.12.2020.

23. 04.12.2020 від представника Єлизаветівської сільської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із організаційним безладом, який тимчасово виник через децентралізацію і вибори новоствореної Петриківської ОТГ, реорганізацію Єлизаветівської сільської ради, про зупинення розгляду справи та / або відкладення засідання на середину січня 2020.

24. 08.12.2020 у судове засідання представники відповідачів не прибули, належним чином повідомлені, суд на знайшов підстав визначених статтею 205 КАС України для відкладення розгляду справи, доказів на обґрунтування наявності підстав зупинення провадження не надано та судом не встановлено, у зв'язку із чим відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.

25. 08.12.2020 у судовому засіданні позивач та його представник підтримали обрану правову позицію.

26. Ухвалою суду від 08.12.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання бездіяльності суб'єктів владних повноважень Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області щодо не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в галузі поховання померлих на кладовищі по АДРЕСА_1 протиправною, оскільки такі вимоги вже вирішено у судовому порядку.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

27. Позивач неодноразово з 2011 року у судовому порядку захищав права, пов'язані із протиправністю здійснення поховань на закритому кладовищі поряд з його будинком.

28. 04.02.2020 на кладовищі відбулося поховання, з даного приводу ОСОБА_1 звернувся до відділення поліції з відповідним повідомленням про вчинення злочину. Після даного інциденту ОСОБА_1 звернувся до Єлизаветівської сільської ради з вимогою пояснити та надати рішення на підставі яких на кладовищі дозволено поховання.

29. 27.02.2020 позивачем отримано нарочно три рішення Єлизаветівської сільської ради, а саме № 643-27/VII від 04.05.2017, № 946-37/VІІ від 21.12.2017, № 1328-50/VII від 14.12.2018.

30. Відповідно до додатку 4 Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів, затверджених Наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1996, кладовища відносяться до класу III із санітарною захисною зоною 300 метрів.

31. На Єлизаветівську сільську раду, з метою забезпечення утримання в належному стані кладовища по АДРЕСА_4 , покладені такі обов'язки: кладовище повинно бути розташовано на відведеній спеціально облаштованій та огородженій по периметру земельній ділянці, з урахуванням 300-метрової санітарно-захисної зони, введено в експлуатацію, має бути організована охорона кладовища.

32. Згідно акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 07.08.2009 поховання здійснюються в санітарній захисній зоні на відстані 50 метрів від домоволодіння ОСОБА_1 та 40 метрів від домоволодіння ОСОБА_4 , територія кладовища не огороджена.

33. Концепція приватного життя включає фізичну і психологічну недоторканість особи та держави мають позитивні зобов'язання по недопущенню порушень фізичної і психологічної недоторканості коли владні органи знають або повинні знати про наявні порушення (пункт 49 рішення «Стоіческу проти Румунії»).

34. Єлизаветівська сільська рада продовжує поховання на закритих кладовищах всупереч санітарних норм, чим порушила гарантовані Конституцією України права позивача на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

35. Через прийняття оскаржуваних рішень територія поховань на кладовищі почала знову збільшуватися та фактично підійшло до меж помешкань позивача, відстань від межі помешкань позивача до крайньої могили складає близько 10 метрів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ

Єлизаветівська сільська рада

36. Сільська рада проти позову заперечила, зазначивши, що з січня 2017, після винесення припису, на кладовищі встановлено паркан, який відмежовує земельну ділянку позивача і територію кладовища, біля його території прибрано сміття, вживаються заходи до розроблення землевпорядної документації.

37. Щодо заборони видачі нових дозволів на поховання, підпоховання, допоховання відповідач зазначив, що вказана вимога по суті приводить до заборони приймати рішення у межах компетенції.

38. Позивач не обґрунтував в чому полягає незаконність оскаржуваних рішень, заявлене порушене право є уявним.

39. Державні санітарні правилі та нормі «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99 у пункті 3.12 передбачають встановлення у сільських поселеннях санітарно-захисних зон із зменшенням їх до 100 м.

40. Оскільки кладовище є закритим, санітарними нормами дозволено поховання на місцях родинного поховання або шляхом під поховання на території кладовища за останньої волею померлого, що відповідає статті 4 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

41. Суспільний інтерес громади села вимагає дотримання не тільки забаганок позивача, але і вимагає поважати право останньої волі померлого бути захороненим на кладовищі біля свого родича (допоховання).

42. В даному випадку повага до приватного життя померлого та його останньої волі з цього приводу має більший суспільний інтерес, ніж забаганка позивача, оскільки за умови відмежування кладовища парканом та нездійснення поховання на відстані більш ніж 100 м до його будинку дотримується певний баланс з інтересами громади і інтересами позивача.

виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради

43. Виконавчий комітет проти позову заперечив, зазначивши, що капітальний паркан вимагає витрат у розмірі 70000 грн. З причин карантину, які викликали додаткові ненадходження до бюджету сільради, а також вимог Бюджетного кодексу України, який вимагає через ці умови витрати планувати на початку року, капітальний паркан поки що не встановлюється, що на права та обов'язки позивача не впливає, оскільки за парканом біля будівлі позивача очевидно закінчується територія кладовища.

44. Позивач не зазначав, в чому саме полягає незаконність рішень, не довів, що його права та інтереси якось порушуються за умови допоховання до 100 м, не конкретизував на якій відстані від його домоволодіння здійснювалось допоховання, чи порушені вимоги щодо санітарно-захисної зони.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

45. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має зареєстроване місце проживання у будинку АДРЕСА_4 з 17.05.2005, що підтверджується записом на 12 аркуші паспорта серії АК номер 261187 (т.1 а.с.224).

46. 08.06.2006 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 . Згідно даних техпаспорту житловий будинок 1926 року побудови. Договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 08.06.2006. Домоволодіння розташовано на земельних ділянках загальною площею 4560 кв.м (т.1 а.с.227-237, 243-243).

47. Позивач не зареєстрував право власності на домоволодіння (т.2 а.с.3).

48. Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:02:001:0074 площею 0,25 по АДРЕСА_4 , категорія земель «Землі будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», належить на праві власності ОСОБА_1 (т.1 а.с.217-218).

49. Позивач надав державні акти на право власності на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_4 , площею 0,2500 га та 0,2060, кадастрові номери 1223780800:02:001:0074 та 1223780800:02:001:0073, якими підтверджено право власності позивача на такі земельні ділянки (т.1 а.с.236-239).

припис головного санітарного лікаря, т.1 а.с.18, 45

50. 10.08.2009 за вих. № 2/1-952 головний санітарний лікар Петриківського району Дніпропетровської області направив голові Єлизаветівської сільської ради та гр. ОСОБА_1 припис «Про порушення санітарного законодавства при утриманні кладовищ», яким на заяву вх. № 384 від 03.08.2009 ПетриківськарайСЕС повідомила, що при здійсненні держсанепіднагляду за умовами утримання кладовищ в с. Єлизаветівка встановлені порушення статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», статті 30 пункту 11 Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про поховання та поховальну справу», пунктів 3.5, 3.11, 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99:

- не виконується рішення Єлизаветівської сільської ради про закриття кладовищ № 360-28/ІV від 09.02.2006 - допоховання здійснюються без письмового дозволу сільської Ради в санітарно-захисній зоні кладовища, яка становить 7-10 метрів. Зі слів голови Єлизаветівської сільської ради ОСОБА_6 дозволи надавалися в усній формі (порушення статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», статті 30 пункту 11 Закону України «Промісцеве самоврядування», Закону України «Про поховання та поховальну справу», пунктів 3.5, 3.11, 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99);

- кладовище по АДРЕСА_4 по периметру не має огорожі, під'їдні шляхи не впорядковані (порушення статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», пункт 3.11 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99);

- у зоні, що прилягає до кладовища, побудовані житлові будинки, у тому числі заявників, без погодження з органами державного санітарного нагляду (порушення статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», пункт 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99);

- у зоні санітарної охорони кладовища утворене звалище гною, шо належить власнику садиби АДРЕСА_5 ОСОБА_1 (порушення статті Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»);

- у зв'язку із вищевикладеним та керуючись статтею 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» пропоную:

1) голові Єлизаветівської сільської ради ОСОБА_6 :

1.1) встановити контроль за умовами допоховань на кладовищах, які закриті рішенням Єлизаветівської сільської ради. Дозволи на до поховання надавати тільки в письмовій формі. Термін - постійно;

1.2) виконати огорожу кладовища по АДРЕСА_5 по периметру та впорядкувати під'їзні шляхи. Термін - до 01.10.2009;

1.3) покосити бур'яни та амброзію в санітарно-захисній зоні кладовища. Термін - до 15.08.2009;

2) власнику будівлі по АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 прибрати звалище гною в санітарно-захисній зоні кладовища. Термін до 20.08.2009;

- про виконання даного припису інформувати письмово Петриківську райСЕС в термін до 01.10.2009.

акт перевірки, т.1 а.с.20, 47

51. Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 02.03.2012, складеним головним лікарем Петриківської райСЕС ОСОБА_7 в присутності в.о. голови Єлизаветівської сільської ради ОСОБА_8 , з приводу: позапланова перевірка, виконання вимог статей 22, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», статей 23, 25 Закону України «Про поховання та поронну справу», пунктів 3.5, 3.11, 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99, за заявою громадянина ОСОБА_1 який проживає в АДРЕСА_4 від 09.02.2012, проведена перевірка дотримання санітарного законодавства кладовища АДРЕСА_4 , в результаті чого виявлено:

- не виконується рішення сесії Єлизаветівської сільської ради про закриття кладовищ № 696-27/V від 16.07.2009 «Про внесення змін до рішення сесії від 09 лютого 2006 року № 360-28/ІV «Про закриття кладовищ» та № 190-12/V від 25.05.2011. Підпоховання здійснюються без письмової згоди користувача місця поховання, погодження з Єлизаветівською сільською радою. Останнє поховання здійснено у вересні 2011 року на відстані приблизно 9 м від житлового будинку громадянина ОСОБА_1 (порушення статей 22, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», статей 23, 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», пунктів 3.5, 3.11, 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99);

- кладовище по АДРЕСА_5 по периметру не має огорожі, під'їзні шляхи не впорядковані, санітарно-захисна зона становить 7-10 м при нормі не менше 300 м (порушення статей 22, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», пунктів 3.5, 3.11, 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99);

- громадянином ОСОБА_1 представлена постанова Петриківського районного суду по справі № 2а-981/11, № 2а/431/6/12 від 29.12.2012 про скасування частини І рішення місцевого самоврядування Єлизаветівської сільської ради Петриківського району VI скликання XII сесії № 190-12/V від 25.05.2011 в частині «дозволивши робити на них до поховання рідних, якщо такі були захороненні раніше і є місце для поховання».

постанова ДСЕС України, т.1 а.с.19, 46

52. Постановою головного державного санітарного лікаря Петриківського району Сотника Володимира Олександровича про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 05.03.2011 № 7, прийнятою за результатами розгляду акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 02.03.2012 при санітарному обстеженні кладовища в с. Єлизаветівка по вул. Шевченко, постанови Петриківського районного суду у справі № 2а-981/11, № 2а/431/6/12 від 29.12.2012 про скасування частини І рішення місцевого самоврядування Єлизаветівської сільської ради Петриківського району VI скликання XII сесії № 190-12/V від 25.05.2011 в частині «дозволивши робити на них допоховання рідних, якщо такі були захороненні раніше і є місце для поховання»:

- встановлено:

1) при санітарному обстеженні 02.03.2012 кладовища в с. Єлизаветівка по вул. Шевченко, не виконується рішення сесії Єлизаветівської с/Ради про закриття кладовищ № 696-27/V від 16.07.2009 «Про внесення змін до рішення сесії від 09 лютого 2006 року № 360-28/ІV «Про закриття кладовищ»» та № 190-12/V від 25.05.2011 року;

2) підпоховання здійснюються без письмової згоди користувача місця поховання, погодження з Єлизаветівською сільською радою;

3) останнє поховання здійснено у вересні 2011 року на відстані приблизно 9 м від житлового будинку гр. ОСОБА_1 ;

- що є порушенням статей 22, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994, статей 23, 25 Закону України «Про поховання та поронну справу» № 1043-ІV від 09.07.2003, пунктів 3.5, 3.11, 3.12 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» № 2.2.2.028-99;

- постановлено:

1) заборонити поховання та підпоховання на кладовищі в АДРЕСА_4 : з моменту вручення постанови; до: постійно;

2) роботи можуть бути відновлені за рішенням головного державного санітарного лікаря ОСОБА_7 ;

- постанову одержав, про відповідальність попереджений: 14.03.2012, підпис.

відповідь управління культури, т.1 а.с.48

53. 07.03.2017 за вих. № 370/1 Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 у відповідь за запит № 452/1 від 02.03.2017:

- курган № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою с. Єлизаветівка Єлизаветівської сільської ради Петриківського району, північно-західна околиця села, біля кладовища, узятий на державний контроль місцевого значення;

- об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та архітектури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» визнаються пам'ятками (пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

- таким чином, курган № 4148 зберігає за собою статус пам'ятки та охороняється державою відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

- відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» виконавчі органи сільських рад визначені спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини на місцях. Саме виконавчий орган сільської ради забезпечує захист об'єктів культурної спадщини від загрози знищення руйнування або пошкодження.

справа № 2а-891/11, т.1 а.с.198-201

54. Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29.02.2012 у справі № 2а-891/11 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення і стягнення моральної шкоди задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано частину 1 рішення місцевого самоврядування Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області шостого скликання дванадцятої сесії № 190-12/V від 25.05.2011 «Про розгляд протесту прокурора Петриківського району, молодшого радника юстиції ОСОБА_13 на рішення сільської ради № 696-27/V від 16.08.2009» а саме в частині - «дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання».

справа № 187/279/17, т.1 а.с.10-17, 37-44, 132-136

55. Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27.06.2017 у справі № 187/279/17, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.12.2017, адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Держпродспоживслужби в Петриківському районі про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії та утриматися від певних дій - задоволено частково, суд:

- визнав протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області в частині не організації здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в галузі поховання померлих на кладовищі по АДРЕСА_1 , не забезпечення виконання вимог Закону України «Про поховання і похоронну справу» та ДСанПін 2.2.2.028-99 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» стосовно утримання кладовища по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , в належному стані та не допущення поховань, допоховань та підпоховань померлих на кладовищі по АДРЕСА_1 у 300 м нормативній санітарно-захисній зоні;

- зобов'язав виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області у визначеному законодавством порядку розглянути питання щодо розробки проекту та технічної документації стосовно меж кладовища по АДРЕСА_4 , розробити заходи з утримання та благоустрою кладовища по АДРЕСА_4 , в тому числі шляхом встановлення огорожі навколо кладовища без збільшення існуючої території місця захоронення.

56. При вирішенні спору у справі № 187/279/17 судом встановлено:

- позивачі проживають в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області по вул. Шевченка, будинки № № 3, 5, 7, 8, що відповідачами не заперечувалося;

- фактично кладовище в АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . При цьому дані будинки знаходяться в радіусі 100 м від центру кладовища, що підтверджується копією генерального плану села наданого представником відповідача;

- 09.02.2006 Єлизаветівською сільською радою прийнято рішення № 360-28/ІV, яким закрито кладовище в с. Єлизаветівка зокрема по вул. Шевченка, дозволивши робити на них тільки допоховання рідних, якщо такі захоронення були раніше;

- 16.07.2009 Єлизаветівською сільською радою прийнято рішення № 696-27/V, яким внесено зміни до рішення № 360-28/ІV від 09.02.2006 та викладено його в такій редакції: «Закрити кладовища в с. Єлизаветівка на вулицях: Воровського, Радянській, Шевченко та Дзержинського, дозволити робити на них допоховання, якщо такі були захоронені раніше і є місце для поховання. Вважати санітарно-захисну зону від території вищезазначених кладовищ до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 300 м. Зобов'язати голову виконкому сільської ради оформити відповідні документи на облаштування нових кладовищ»;

- актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 07.08.2009 встановлено, що свіжі поховання в санітарно-захисній зоні здійснені в 2008-2009 роках. Поховання здійснені без дозволу сільської ради;

- на дванадцятій сесії Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області шостого скликання за результатом розгляду протесту прокурора Петриківського району на рішення сільської ради № 696-27/V від 16.07.2009, прийнято рішення № 190-12/V від 25.05.2011, яким внесено зміни до рішення сільської ради № 696-27/V від 16.08.2009 та його викладено в наступній редакції: « 1. Закрити кладовища в с. Єлизаветівка на вулицях Воровського, Радянській, Шевченка та Дзержинського, дозволивши робити на них допоховання рідних, якщо такі були захоронені раніше і є місце для поховання»;

- постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29.02.2012 у справі № 2а-981/11, яка набрала законної сили 10.03.2012, задоволено частково позов ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, та визнано протиправним та скасовано частину 1 рішення Єлизаветівської сільської ради шостого скликання дванадцятої сесії № 190-12/V від 25.05.2011 року «Про розгляд протесту прокурора Петриківського району, молодшого радника юстиції ОСОБА_13 на рішення сільської ради № 696-27/V від 16.08.2009», а саме в частині «дозволивши робити на них допоховання рідних, якщо такі були захороненні раніше і є місце для поховання»;

- актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 30.11.2011 виявлено, що не виконується рішення сесії Єлизаветівської сільської ради від 25.05.2011. Підпоховання здійснюються без письмової згоди користувача місця поховання, погодженого з сільською радою. Останнє поховання здійснено в вересні 2011 року на відстані приблизно 9 м від житлового будинку ОСОБА_1 . Крім того, за результатами такої перевірки постановою головного санітарного лікаря Петриківського району Сотник В.О. від 30.11.2011 року № 60 заборонено поховання на кладовищі в АДРЕСА_4 та підпоховання без письмової згоди без користувачів місця поховання (а.с.44);

- постановою державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 7 від 05.03.2011 заборонено поховання та підпоховання на кладовищі в АДРЕСА_4 ;

- 06.07.2012 Єлизаветівською сільською радою прийнято рішення № 538-30/VІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка», яким зокрема закрито та заборонено поховання та допоховання на кладовищі по АДРЕСА_4 . Вирішено вважати санітарно-захисну зону від території вищезазначених кладовищ до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 300 м. Зобов'язано голову виконкому сільської ради оформити відповідні документи на облаштування нових кладовищ;

- 25.10.2016 Єлизаветівською сільською радою було винесено рішення № 408-18/VІІ, яким внесено зміни до рішення № 538-30/VІ від 06.07.2012 та викладено пункт 1 в редакції: «Закрити кладовище в АДРЕСА_4 , дозволивши допоховання та підпоховання, якщо ними при житті було здійснено волевиявлення бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з рідними раніше померлими»;

- 04.05.2017 Єлизаветівською сільською радою прийняті рішення:

-- № 642-27/VII, яким скасовано рішення Єлизаветівської сільської ради № 538-30/VІ від 06.07.2012 у зв'язку з виявленою помилкою під час прийняття рішення від 25.10.2016 № 408-18/VІІ;

-- № 644-27/VII, яким вирішено огородити кладовище по АДРЕСА_5 по периметру, впорядкувати під'їдні шляхи до кладовища; прибрати стихійні звалища на кладовищі, доручити голові сільської ради укласти відповідні господарські угоди на виконання пунктів 1 та 2;

- таким чином, на час розгляду справи кладовище по АДРЕСА_4 є закритим.

57. У справі № 187/279/17 суд дійшов висновку, що внаслідок відсутності технічної документації на кладовище, за наявності рішення санітарно-епідеміологічної служби про заборону поховання та підпоховання на кладовищі, за наявності нових поховань фактично розширюються межі закритого кладовища, порушуються передбачені вимоги щодо необхідної відстані санітарно-захисної зони від території кладовища до будинків позивачів. При цьому, згідно із наявними у справі матеріалами, відстань санітарно-захисної зони між кладовищем та помешканнями (не витримана ні у 300 метрів, ні навіть у 100 метрів (відносно позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ). Кладовище фактично не огороджено парканом по периметру. Недотримання визначеної законодавством відстані від кладовища до помешкання особи трактується Європейським Судом з прав людини як втручання у право заявника на повагу до його житла та приватного і сімейного життя.

виконавче провадження № 61449209

58. 03.03.2020 постановою головного державного виконавця Петриківського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 61449209 за виконавчим листом № 187/279/17, виданим 15.01.2018 Петриківським районним судом Дніпропетровської області, про зобов'язання виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області у визначеному законодавством порядку розглянути питання щодо розробки проекту та технічної документації стосовно меж кладовища по АДРЕСА_4 , розробити заходи з утримання та благоустрою кладовища по АДРЕСА_4 , в тому числі шляхом встановлення огорожі навколо кладовища без збільшення існуючої території місця захоронення (т.1 а.с.25-26, 128-129).

59. Перелік процесуальних рішень у виконавчому провадженні наведено у відомостях по виконавче провадження № 61449209 (т.1 а.с.62).

60. Згідно із актом державного виконавця від 06.04.2020, виїздом державного виконавця встановлено, що на кладовищі по вул. Шевченка між будинками № 5 та № 7 відсутня огорожа по периметру кладовища. Таким чином, під час виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем встановлено, що вимоги виконавчого документа не виконані (т.1 а.с.64).

61. Постановою про накладення штрафу від 06.04.2020 у виконавчому провадженні № 61449209 накладено на Єлизаветівську сільську раду на корить держави штраф у розмірі 5100 грн (т.1 а.с.66-67).

62. Актом державного виконавця від 27.04.2020 встановлено, що боржником встановлено огорожу навколо кладовища без збільшення існуючої території місця захоронення (т.1 а.с.130-131).

63. Постановою державного виконавця від 28.05.2020 у виконавчому провадженні № 61449209 скасовано документ «сканована копія акту державного виконавця» від 27.04.2020 (т.1 а.с.153-154).

рішення від 04.05.2017 № 643-27/VІІ, т.1 а.с.21

64. Рішенням Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» вирішено:

1) закрити кладовища в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області по вулицях Лугова, Вербова, Затишна, Шевченка, дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого;

2) встановити санітарно-захисну зону від території вищезазначених кладовищ до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 300 метрів.

рішення від 04.05.2017 № 644-27/VІІ, т.1 а.с.137

65. Рішенням від 04.05.2017 № 644-27/VІІ «Про облаштування та утримання кладовища по вул. Шевчанка в селі Єлизаветівка» сільська рада вирішила огородити кладовище по АДРЕСА_5 по периметру, впорядкувати під'їзні шляхи до кладовища, прибрати стихійні звалища.

рішення від 23.11.2017 № 906-34/VІІ, т.1 а.с.191, 206

66. Рішенням Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 23.11.2017 № 906-34/VІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування» надано Комунальному підприємству «Комунсервіс» Єлизаветівської сільської ради дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування цвинтаря орієнтовною площею 0,60 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 .

рішення від 21.12.2017 № 946-27/VІІ, т.1 а.с.22

67. Рішенням Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 21.12.2017 № 946-37/VІІ «Про внесення змін до рішення сесії Єлизаветівської сільської ради від 04.04.2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» вирішено:

1) внести зміни в рішення Єлизаветівської сільської ради № 643-27/VІІ від 04.04.2017 року «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області», виклавши його в наступній редакції:

- «Закрити кладовища в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області по вулицях Лугова, Вербова, Затишна, Шевченка, дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого зі збереженням охоронних зон курганів за АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 »;

- інші пункти рішення залишити без змін.

рішення від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ, т.1 а.с.23, 207

68. Рішенням Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ «Про внесення змін до рішення Єлизаветівської сільської ради від 04 травня 2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» вирішено:

- внести зміни до пункту 2 рішення Єлизаветівської сільської ради від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області», виклавши його в такій редакції:

- «Встановити санітарно-захисну зону від території вищезазначених кладовищ до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 100 метрів.».

рішення від 23.03.2017 № 9, т.1 а.с.193-194

69. Рішенням виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради від 23.11.2020 № 9 затверджено заходи щодо приведення кладовищ у відповідність з вимогами державних санітарних норм і правил улаштування та утримання кладовищ.

рішення від 17.06.2020 № 1956-71/VІ

70. Рішенням Єлизаветівської сільської ради «Про дозвіл на проведення допоховання у межах родинного поховання на кладовищі в АДРЕСА_4 » від 17.06.2020 № 1956-71/VІ вирішено:

- дозволити проведення допоховання у межах родинного поховання на кладовищі в АДРЕСА_4 , якщо є місце для поховання та за останньою волею померлого зі збереженням охоронної зони кургану № 4148.

звернення до поліції, т.1 а.с.27

71. 24.02.2020 за вих. № 503/784 ОСОБА_1 за фактом повідомлення зазначено, що матеріал зареєстрований до ЖЕО № 422 від 04.02.2020 Петриківським ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області та було проведено перевірку згідно Закону України «Про звернення громадян», повідомлено, що відносини між заявником та Єлизаветівською сільською радою регулюються цивільно-правовими відносинами, а в діях працівників ритуальної служби відсутні суспільно-небезпечні дії.

показання свідків

72. В судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_2 , яка мешкає у будинку АДРЕСА_4 , яка вказала, що мешкає у будинку, побудованому у 1918 році по АДРЕСА_6 поряд з кладовищем з 2005 року, при придбанні будинку кладовище було маленьким. Від останнього захоронення до її будинку 15 метрів, а до забору 3-4 метри. Коли у 2005 році купували будинок, кладовище було закритим, захоронень не було 3-4 роки, а з 2011 року почались захоронення. Останнє захоронення відбулось у лютому 2020. Водопостачанні зі свердловини, колодязь вимушено засипали, першу свердловину глибиною 7 метрів вже перемістили на 30 метрів, другу свердловину з метою безпеки зробили далі від першої. На теперішній час друга свердловина на відстані 50 м від могил, якість води не задовольняє.

73. В судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_3 , який мешкає у будинку АДРЕСА_4 , який вказав, що з 2008-2009 років відбуваються стихійні захоронення, будинок купили у 2002 році на відстані 20-25 метрів від кладовища через дорогу, від паркану до кладовища 18-20 метрів. У 2002 році був курган та декілька могил з краю. Колодязь був, прийшлось засипати, робити свердловину, колодязь немає смислу чистити, всю води кип'ятімо, сиру не п'ємо, раніше пив виду з відра.

фотозображення

74. Учасникам справи надані фотозображення території кладовища (т.1 а.с.195-197, 220-225).

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

75. Відповідно до підпункту 11 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони.

похоронна справа

76. Статтею 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 № 1102-IV (далі - Закон № 1102-IV) визначено, що поховання це - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована, зокрема, на забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

77. Згідно із статтею 2 Закону № 1102-IV:

- місце поховання - кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих;

- кладовище - відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань;

- поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству;

- користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.

78. Відповідно до статті 4 Закону Закон № 1102-IV діяльність у галузі поховання базується на таких основних принципах:

- гарантування державою належного поховання померлих;

- достойного ставлення до тіла померлого;

- поховання в установленому законодавством порядку з урахуванням волевиявлення померлого, вираженого особою при житті, а за його відсутності - з урахуванням побажань родичів;

- створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

- запобігання випадкам непоховання померлих;

- компенсації державою витрат, пов'язаних з похованням померлих, відповідно до закону;

- безоплатного виділення місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (у колумбарії);

- конфіденційності інформації про померлого;

- забезпечення збереження місць поховань.

79. Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг (стаття 12 Закону № 1102-IV).

80. Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 1102-IV орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.

81. За зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації (згідно із статтею 25 Закону № 1102-IV).

санітарні норми

82. Згідно із Додатком 4 «Санітарна класифікація підприємств, виробництв, споруд і розмірі санітарно-захисних зон до них» до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173 (далі - Наказ № 173), кладовища відносяться до III класу санітарної класифікації із встановленням 300 м розміру санітарно-захисної зони.

83. Розміщення житлово-громадських об'єктів, а також дачних поселень не допускається на територіях закритих кладовищ та звалищ господарсько-побутових відходів, які повинні виключатись із зон забудови та використовуватись під озеленення (при піщаних ґрунтах, супісках та суглинках на 15-20 років, при глинистих ґрунтах - на 25-30 років після останнього поховання або закриття звалища) (пункт 4.2 Наказу № 173).

84. Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 28 (далі - ДсанПіН) включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ в населених пунктах України та є нормативним документом, обов'язковим для виконання посадовими особами та громадянами (пункти 1.1, 1.2 ДСанПіН).

85. Відповідно до пункту 3.5 ДСанПіН кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404), а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об'єктів, що прирівнені до них, має бути не меншою 100 м.

86. Згідно примітки до пункту 3.5 ДСанПіН: у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення, зокрема, житлових будинків з придомовими територіями; садів; джерел централізованого водопостачання, водозабірних споруд, споруд водопровідної розподільної мережі.

87. У сільських населених пунктах при розташуванні кладовища вище населеного пункту стосовно потоку ґрунтових вод, які живлять джерела децентралізованого господарсько-питного водопостачання (колодязі, каптажі тощо) та у випадку гідрологічного зв'язку поверхні кладовища з водоносним горизонтом санітарно-захисна зона збільшується до 500 м (пункт 3.6 ДСанПіН).

88. Кладовища повинні бути огороджені по периметру, мати впорядковані під'їзні шляхи, забезпечені транспортним зв'язком з містом та сплановані з урахуванням необхідності швидкого видалення води атмосферних опадів (пункт 3.11 ДСанПіН).

89. Санітарно-захисна зона закритих кладовищ (по закінченню кладовищного періоду) до житлових, громадських будівель, установ і зон відпочинку та об'єктів, які прирівняні до них, може бути зменшена: в міських поселеннях до 50 м, у сільських поселеннях до 100 м (пункт 3.12 ДСанПіН).

90. Згідно примітки до пункту 3.12 розділу 3 ДСанПіН, санітарно-захисна зона закритих кладовищ не змінюється, якщо планується його удруге використовувати для поховання по закінченню кладовищного періоду, і повинна відповідати пунктам 3.5 і 3.6.

91. Гігієнічні вимоги до закриття та реконструкції кладовищ врегульовані розділом 7 ДСанПіН.

92. Закриття або ліквідація кладовищ, а також використання його для повторного поховання проводиться за погодженням з місцевими органами державної санепідемслужби (пункт 7.1 ДСанПіН).

93. Використання закритого кладовища або окремих ділянок діючого кладовища для повторного поховання (поховання труни в родинну могилу) може бути допущене тільки після завершення кладовищного періоду (не раніш, ніж через 20 років після останнього захоронення) за погодженням з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби. Поховання урни з прахом у родинну могилу дозволяється незалежно від часу, що пройшов від попереднього поховання в неї труни (пункт 7.2 ДСанПіН).

94. Згідно примітки до пункту 7.2 ДСанПіН: в окремих випадках, якщо кладовище розміщене в сприятливих ґрунтових умовах, кладовищний період по узгодженню із місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби може бути зменшений до 15 років.

95. При повному використанні територій під захоронення і неможливості проведення повторного поховання кладовище закривається. Території закритих кладовищ після завершення кладовищного періоду, при відповідному рівні упорядкування, можуть бути відведені під парки та сквери (пункт 7.3 ДСанПіН).

природоохоронне законодавство

96. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України відповідно до преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

97. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

98. Закон № 1264-XII визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

99. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону № 1264-XII).

100. Відповідного до статті 3 Закону № 1264-XII основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

101. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей (частина третя статті 5 Закону № 1264-XII).

102. Згідно із пунктом «г» частини першої статті 10 Закону № 1264-XII екологічні права громадян забезпечуються здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

103. Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України (частина друга статті 10 Закону № 1264-XII).

104. Відповідно до статті 11 Закону № 1264-XII Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

105. Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів (частина друга статті 11 Закону № 1264-XII).

106. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України (частина третя статті 11 Закону № 1264-XII).

107. Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1264-XII місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції:

а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;

ї) здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

108. Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII (далі - Закон № 4004-XII):

- санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами;

- середовище життєдіяльності людини (далі - середовище життєдіяльності) - сукупність об'єктів, явищ і факторів навколишнього середовища (природного і штучно створеного), що безпосередньо оточують людину і визначають умови її проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо;

- фактори середовища життєдіяльності - будь-які біологічні (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь;

- шкідливий вплив на здоров'я людини - вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров'ю, життю або працездатності людини чи здоров'ю майбутніх поколінь;

- безпечні умови для людини - стан середовища життєдіяльності, при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину;

- сприятливі умови життєдіяльності людини - стан середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров'я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.

109. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм (частина третя статті 22 Закону № 4004-XII).

охорона культурної спадщини

110. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-ІІІ), зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

111. Археологічні об'єкти культурної спадщини це - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації (частина друга статті 2 Закону № 1805-ІІІ).

112. Згідно із статтею 18 Закону № 1805-ІІІ об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

113. Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (частина перша статті 24 Закону № 1805-ІІІ).

114. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо (частина перша статті 24 Закону № 1805-ІІІ).

115. Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (частина третя статті 24 Закону № 1805-ІІІ).

116. Землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації (частина перша статті 34 Закону № 1805-ІІІ).

117. Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини (частина перша статті 35 Закону № 1805-ІІІ).

118. Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. З метою захисту об'єктів археології, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених ЗК України, погоджуються органами охорони культурної спадщини (частина перша стаття 37 Закону № 1805-ІІІ).

119. Відповідно до пункту 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону № 1805-ІІІ об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

норми міжнародного права

120. Відповідно до статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1995, ратифікованої Законом України № 452/97-ВР від 15.07.1997 (далі - Хартія) місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

121. Будь-який адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування може здійснюватися тільки згідно з процедурами та у випадках, передбачених конституцією або законом (частина перша статті 8 Хартії).

122. Будь-який адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, як правило, має на меті тільки забезпечення дотримання закону та конституційних принципів (частина друга статті 8 Хартії).

123. Адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування здійснюється таким чином, щоб забезпечити домірність заходів контролюючого органу важливості інтересів, які він має намір охороняти (частина третя статті 8 Хартії).

124. Органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві (стаття 11 Хартії).

125. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), ратифікована Законом України № 832-XIV від 06.07.1999.

126. Згідно із статтею 3 Орхуської конвенції кожна зі Сторін здійснює необхідні законодавчі, регулятивні та інші заходи, включаючи заходи щодо досягнення відповідності положень, які регламентують порядок виконання положень цієї Конвенції, стосовно інформації, участі громадськості та її доступу до правосуддя, а також відповідних заходів для забезпечення умов їх застосування, для створення і підтримки чіткої, прозорої та злагодженої структури для виконання положень цієї Конвенції.

127. Статтею 6 Орхуської конвенції визначено, що зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про:

а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення;

б) характер можливих рішень або проект рішення;

в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення;

г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана.

128. Згідно із частиною третьою статті 6 Орхуської конвенції, процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.

129. Кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою (частина третя статті 6 Орхуської конвенції).

130. Статтею 8 Орхуської конвенції визначено, що кожна зі Сторін докладає зусиль для сприяння ефективній участі громадськості на відповідному етапі, доки залишаються відкритими можливості вибору, в підготовці державними органами нормативних положень, які мають безпосередню виконавчу силу, та інших загальноприйнятих юридичних правил, обов'язкових для виконання, які можуть істотно впливати на навколишнє середовище. З цією метою вживаються такі заходи:

а) визначаються терміни, достатні для забезпечення ефективної участі;

б) проекти правил публікуються або доводяться до відома громадськості іншим чином;

в) громадськості надається можливість висловлювати свої зауваження безпосередньо або через представницькі консультативні органи. Результати участі громадськості враховуються максимальним чином.

131. Частиною третьою статтею 9 Орхуської конвенції встановлено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

132. Крім цього, і без порушення вищенаведеного пункту 1 процедури, згадані вище в пунктах 1, 2, 3, мають забезпечувати адекватні та ефективні засоби правового захисту, включаючи у разі потреби засоби правового захисту у формі судової заборони, і бути справедливими, неупередженими, своєчасними і не пов'язаними з непомірно великими витратами. Рішення, що приймаються відповідно до цієї Статті, надаються або реєструються у письмовій формі. Громадськість має доступ до рішень судів, а також, у міру можливостей, до рішень інших органів (частина четверта статі 9 Орхуської конвенції).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

133. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

134. При цьому, згідно із частиною третьою статті 9 Орхуської конвенції Держава забезпечує представникам громадськості доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

135. Згідно практики застосування вищевказаної норми, заінтересовані особи мають право звернення до суду з питань, які стосуються навколишнього середовища без обов'язку наведення безпосереднього впливу таких порушень на їх права або обов'язки, тобто реалізується об'єктивний, а не суб'єктивній критерій.

136. В розумінні Орхуської конвенції позивач, є особою, яка має зацікавленість, і у такому випадку норми міжнародного права гарантують забезпечення Державою право на доступ до суду з питань, що стосуються навколишнього середовища.

137. Позитивним обов'язком Держави є забезпечення додержання положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища та екологічних питань.

138. При цьому, вказані правила не звільняють суд від надання оцінки обставинам наявності або відсутності вручання у права особи, та якщо мало, чи було таке втручання легітимним (чи відповідало закону) та чи є воно є пропорційним, тобто чи додержано баланс між приватним та суспільним інтересом.

139. Надаючи оцінку доводам сторін по суті позовних вимог, суд зазначає, що згідно із статтею 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» кладовище - це відведена в установленому законом порядку земельна ділянка, з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань, а статтею 25 вказаного Закону визначено, що місце для поховання померлого виділяється відповідно до затвердженої проектної документації.

140. Враховуючи вимоги пункту 3.5 ДСанПіН, кладовища повинні бути розміщені поблизу місць розташування сіл.

141. Згідно відомостей Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.03.2017 вих. № 370/1, курган № 4148 знаходиться за адресою с. Єлизаветівка Єлизаветівської сільської ради Петриківського району, північно-західна околиця села, біля кладовища.

142. Однак, фактично кладовище по вул. Шевченка знаходиться на території населеного пункту - села Єлизаветівка, поміж житловими будинками (домогосподарствами) № 5 та № 7, та згідно відомостей, наведених у рішенні сільської ради від 23.11.2017 № 906-34/VІІ, займає орієнтовно площу 0,60 га.

143. У справі № 187/279/17 судом встановлено, що фактично кладовище в АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , дані будинки знаходяться в радіусі 100 м від центру кладовища.

144. З наданого фотозображення вбачається розміщення охоронної доски с інформаційним написом «Українська РСР, Пам'ятка археології, Курган, охороняється державою, пошкодження карається законом», поряд із охоронною доскою розташовані місця захоронення (т.1 а.с.195).

145. При цьому, відповідачами не підтверджено встановлення охоронних зон пам'ятки архітектури, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що захоронення здійснюються на території археологічного об'єкта культурної спадщини, а відповідачами використання пам'ятки здійснюватися без додержання вимог частини першої статті 24 Закону № 1805-ІІІ, а саме відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

146. Крім того, оскільки захоронення у могили на території пам'ятки археології пов'язано із земляними роботами, що очевидно призводить до втручання у її цілісність, суд звертає увагу, що проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони потребує відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини згідно із частиною першою статті 35 Закону № 1805-ІІІ.

147. Згідно примітки до пункту 3.5 ДСанПіН у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення, зокрема, житлових будинків з придомовими територіями; садів; джерел централізованого водопостачання, водозабірних споруд, споруд водопровідної розподільної мережі.

148. Під час розгляду справи відповідачами не доведено, що кладовище, як відведена в установленому законом порядку земельна ділянка із відповідним цільовим призначенням, існує до часу побудови житлового будинку, у якому проживає позивач, при цьому побудований такий будинок у 1926 році.

149. Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 02.03.2012 встановлено, що підпоховання здійснюються без письмової згоди користувача місця поховання, погодження з Єлизаветівською сільською радою, а останнє поховання здійснено в вересні 2011 року на відстані приблизно 9 м від житлового будинку громадянина ОСОБА_1

150. Відведення у встановленому порядку земельної ділянки для улаштування кладовища та встановлення межі охоронної зони кургану № 4148, ведення обліку поховань відповідачами не підтверджено.

151. Свідком підтверджено, що у лютому 2020 року здійснено поховання, про що позивач також повідомляв органи поліції, відповідачами дозвільних або облікових документів для поховання не надано, у зв'язку із чим суд зазначає про допущення відповідачами безконтрольних (самовільних) поховань.

152. Суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідачів не надавати дозволи фізичним та юридичним особам на поховання, до поховання, підпоховання за будь яких умов на кладовищі на відстані меншій ніж 300 метрів до житлових будинків по АДРЕСА_3 (земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:02:001:0262) та 7 (земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:02:001:0074), оскільки таким похідним вимогам має кореспондувати встановлення судом протиправного надання відповідачами таких дозволів, що не підтверджується матеріалами справи. При цьому, правомірність рішення сільської ради від 17.06.2020 № 1956-71/VІ може бути за заявою позивача предметом окремого спору, що ним в цій справі не реалізовано.

153. Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням сільської ради, суд виходить із того, що позивач оскаржує такі рішення в цілому, однак суд зазначає про відсутність підстав для визнання незаконними рішень від 04.05.2017 № 643-27/VІІ та від 21.12.2017 № 946-37/VІІ з огляду на наступне.

154. Рішенням від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» вирішено закрити кладовища в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області по вулицях Лугова, Вербова, Затишна, Шевченка, дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого, а також встановити санітарно-захисну зону від території вищезазначених кладовищ до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 300 метрів.

155. Вказане рішення в частині закриття кладовищ та встановлення 300-метрової санітарно-захисної зони відповідає законодавчим вимогам.

156. Рішенням від 21.12.2017 № 946-37/VІІ викладено пункт 1 рішення від 04.05.2017 № 643-27/VІІ в новій редакції, згідно якого закрито кладовища в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області по вулицях Лугова, Вербова, Затишна, Шевченка, дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого зі збереженням охоронних зон курганів за № 4148 по АДРЕСА_6 та

АДРЕСА_8 . Таким чином, вказане рішення в частині закриття кладовищ та збереження охоронних зон курганів також не суперечить встановленим нормативно-правовими актами нормам та правилам.

158. Однак, вказані рішення дозволяють робити на кладовищах допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого.

159. У справі № 187/279/17 суд вже дійшов висновку, що внаслідок відсутності технічної документації на кладовище, за наявності рішення санітарно-епідеміологічної служби про заборону поховання та підпоховання на кладовищі, за наявності нових поховань фактично розширюються межі закритого кладовища, порушуються передбачені вимоги щодо необхідної відстані санітарно-захисної зони від території кладовища до будинків позивача. Відстань санітарно-захисної зони між кладовищем та помешканнями (не витримана ні у 300 метрів, ні навіть у 100 метрів (відносно позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ). Недотримання визначеної законодавством відстані від кладовища до помешкання особи трактується Європейським Судом з прав людини як втручання у право заявника на повагу до його житла та приватного і сімейного життя.

160. Оскільки згідно статті 12 Закону № 1102-IV для поховання особа звертається до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання, вказане питання є контрольованим відповідачами.

161. Кладовище в АДРЕСА_4 є закритим, у тому числі згідно оскаржуваного рішення від 04.05.2017 № 643-27/VІІ.

162. При цьому, згідно із пунктом 7.3 ДСанПіН кладовище закривається при повному використанні територій під захоронення і неможливості проведення повторного поховання.

163. В подальшому, після завершення кладовищного періоду, території закритих кладовищ, при відповідному рівні упорядкування, можуть бути відведені під парки та сквери.

164. Пунктом 7.2 ДСанПіН встановлено, що використання закритого кладовища або окремих ділянок діючого кладовища для повторного поховання (поховання труни в родинну могилу) може бути допущене тільки після завершення кладовищного періоду (не раніш, ніж через 20 років після останнього захоронення) за погодженням з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

165. З матеріалів справи судом не встановлено, відповідачами не підтверджено факту завершення кладовищного періоду, а саме сплив 20 років після останнього захоронення.

166. Крім того, постановою Головного державного санітарного лікаря Петриківського району ОСОБА_7 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 05.03.2011 № 7 (вбачається описка в даті, оскільки очевидно рік прийняття постанови 2012): заборонено поховання та підпоховання на кладовищі в с. Єлизаветівка по вул. Шевченко з моменту вручення постанови (14.03.2012) та строк виконання такої заборони - постійно.

167. Доводи відповідачів про нечинність такої заборони з огляду на ліквідацію санітарно-епідеміологічної служби суд вважає неприйнятними, оскільки вони не ґрунтуються на жодній правовій нормі.

168. Таким чином, оскаржувані рішення є протиправними в частині слів «дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого».

169. Надаючи оцінку рішенню від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ, суд зазначає, що таким рішенням внесені зміни до пункту 2 рішення від 04.05.2017 № 643-27/VІІ, виклавши його в такій редакції: «Встановити санітарно-захисну зону від території вищезазначених кладовищ до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів радіусом, який дорівнює 100 метрів.».

170. Однак, згідно із Додатком 4 «Санітарна класифікація підприємств, виробництв, споруд і розмірі санітарно-захисних зон до них» до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173, кладовища відносяться до III класу санітарної класифікації із встановленням 300 м розміру санітарно-захисної зони.

171. Відповідно до пункту 3.5 ДСанПіН санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404), а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об'єктів, що прирівнені до них, має бути не меншою 100 м.

172. Згідно примітки до пункту 3.5 ДСанПіН: у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення, зокрема, житлових будинків з придомовими територіями; садів; джерел централізованого водопостачання, водозабірних споруд, споруд водопровідної розподільної мережі.

173. Однак, з матеріалів справи вбачається допущення відповідачами поховань, що призвело до недодержання пункту 3.5 ДСанПіН, а не будівництво житлового будинку, в якому проживає позивач, у санітарно-захисній зоні.

174. Доводи відповідачів щодо правомірного прийняття рішення від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ із посиланням на пункт 3.12 ДСанПіН, згідно із яким санітарно-захисна зона закритих кладовищ (по закінченню кладовищного періоду) до житлових, громадських будівель, установ і зон відпочинку та об'єктів, які прирівняні до них, може бути зменшена: в міських поселеннях до 50 м, у сільських поселеннях до 100 м, суд вважає необґрунтованими, оскільки факт закінчення кладовищного періоду, у тому числі станом на 14.12.2018 матеріалами справи не підтверджено.

175. При цьому, з пункту 7.2 ДСанПіН вбачається, що завершення кладовищного періоду це дата не раніш, ніж через 20 років після останнього захоронення.

176. В даному випадку йдеться про фактичне останнє захоронення, незалежно від того, чи здійснено воно із одержанням або без одержання дозвільних документів.

177. Виключенням із такого правила, згідно пункту 7.2 ДСанПіН, є поховання урни з прахом у родинну могилу, яке дозволяється незалежно від часу, що пройшов від попереднього поховання в неї труни.

178. Надаючи оцінку наявності втручання у права позивача, суд зазначає, що враховуючи, що місце для поховання померлого виділяється на території кладовища відповідно до затвердженої проектної документації, а вказана документація відсутня, при цьому для утримання кладовища не відведена земельна ділянка у встановленому порядку, на думку суду позивач правомірно зазначає про порушення його прав на повагу до його житла та приватного і сімейного життя, порушення гарантованих Конституцією України прав на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

179. Щодо порядку прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає, що сільською радою не підтверджено додержання порядку їх прийняття, зокрема частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також частини другої вказаної норми щодо оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Недодержання такого порядку свідчить про недодержання гарантованого Орхуською конвенцією права на участь громадськості у процесі прийняття рішення.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

180. З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

щодо судового збору

181. Квитанцією від 10.04.2020 № 0.0.1672633787.1 позивач сплатив 840,80 грн за подання позову, квитанцією від 10.04.2020 № 0.0.1672637882.1 позивач сплатив 630,60 грн за подання заяви про забезпечення позову, на виконання ухвали суду від 27.04.2020 позивач квитанцією № 0.0.1703028260.1 від 13.05.2020 сплатив судовий збір у розмірі 2522,40 грн.

182. З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань сільської ради, підлягає присудженню судовий збір у розмірі 3153 грн, як за три основні позовні вимоги щодо скасування рішень та витрати, сплачені за подання заяви про забезпечення позову.

183. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_9 ) до Єлизаветівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338090; Центральна площа, 9, с. Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область, 51831), Виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (Центральна площа, 9, с. Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область, 51831) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та нечинними рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати нечинним та скасувати рішення Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 04.05.2017 № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в селі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» в частині пункту першого в частині слів «дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого».

3. Визнати нечинним та скасувати рішення Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 21.12.2017 № 946-37/VІІ «Про внесення змін до рішення сесії Єлизаветівської сільської ради від 04.04.2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області» в частині пункту 1 в частині слів «дозволивши робити на них допоховання до рідних, якщо такі були поховані раніше і є місце для поховання та за останньою волею померлого», що стосуються кладовища по

АДРЕСА_10 . Визнати нечинним та скасувати рішення Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 14.12.2018 № 1328-50/VІІ «Про внесення змін до рішення Єлизаветівської сільської ради від 04 травня 2017 року № 643-27/VІІ «Про закриття кладовищ в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області».

5. Зобов'язати Єлизаветівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області та Виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області утриматись від вчинення дій, направлених на використання закритого кладовища по АДРЕСА_1 , для повторного поховання (поховання труни в родинну могилу) до завершення кладовищного періоду (не раніш, ніж через 20 років після останнього захоронення), крім поховання урни з прахом у родинну могилу.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3153 грн.

8. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

9. Повне рішення складено 18.12.2020.

Суддя І.О. Верба

Попередній документ

93624638

Наступний документ

93624640

Інформація про рішення:

№ рішення:	93624639
№ справи:	160/4423/20
Дата рішення:	08.12.2020
Дата публікації:	21.12.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.05.2021)
Дата надходження:	12.05.2021

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

13.10.2020 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
03.11.2020 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
17.11.2020 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
24.11.2020 10:40	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
08.12.2020 09:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
20.05.2021 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
25.05.2021 09:00	Петриківський районний суд Дніпропетровської області