26 листопада 2020 року Справа № 160/7255/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Букіна Л.Є.,
за участі: секретаря судового засідання - Котляревська Г.С.,
представника позивача за первісним позовом Кравченко М.В.,
представника відповідача за первісним позовом - Лук'янов К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення з останньої податкового боргу у розмірі 100078,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем узгоджених сум грошового зобов'язання у добровільному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач наданим правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проте подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.09.2020 року зустрічний позов до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2018 року № 0234501304 та № 0234651304, податкової вимоги від 29.07.2019 року, а також рішення від 29.07.2019 року № 103572-53/61 про опис майна у податкову заставу.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач за первісним позовом посилався на протиправність оскаржених рішень, як таких, що прийняті контролюючим органом на підставі хибних висновків про наявності у нього доходу у вигляді вартості подарованого майна отриманого від фізичної особи, що не є членом сім'ї померлого першого ступеня споріднення, що у свою чергу є базою оподаткування відповідно до приписів п.п.164.2.10 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень у справі № 160/7255/20 об'єднано в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Тією ж ухвалою подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 26.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представники сторін підтримали правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що підставою для звернення контролюючого органу до суду слугували посилання останнього наявності у ОСОБА_1 несплаченого податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, нарахованих на підставі податкових повідомлень - рішень від 14.06.2018 року № 0234501304 та № 0234651304.
Позивачем за первісним позовом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 29.07.2019 року № 103572-53, а також прийнято від 29.07.2019 року № 103572-53/61 про опис майна у податкову заставу, які направлялися за податкової адресою ОСОБА_1 .
Не сплата відповідачем за первісним позовом у добровільному порядку заявленої до стягнення суми боргу і слугувало підставою для звернення контролюючого органу до суду із цим позовом. Підставою ж для звернення зустрічного позову слугували посилання ОСОБА_1 щодо відсутності у неї доходу у вигляді вартості подарованого майна отриманого від фізичної особи, що у свою чергу є базою оподаткування відповідно до приписів п.п.164.2.10 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку доводам учасників справи суд виходить із того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,
Згідно із статті 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, зокрема: підставами для припинення податкового обов'язку, є ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений законом термін.
Як вже встановлено судом, підставою для звернення контролюючого органу до суду слугували посилання останнього щодо наявності у ОСОБА_1 несплаченого податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, нарахованих на підставі податкових повідомлень - рішень від 14.06.2018 року № 0234501304 та № 0234651304.
У той же час, указані рішення прийняті контролюючим органом на підставі акту перевірки від 04.04.2018 року № 16410/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 отримано дохід у розмірі вартості отриманої в дар частини нежитлового приміщення, розташованого у м. Полтава, вартістю 1083580 грн. (не перша ступінь споріднення) та указана сума слугувала базою визначення податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на підставі зазначених рішень.
Разом з тим, суд ураховує те, що станом на момент проведення перевірки та прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 14.06.2018 року № 0234501304 та № 0234651304, судовим рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.05.2017 року у справі 553/1936/16-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір дарування укладений 01.02.2016 року відповідно до якого ОСОБА_3 безоплатно передав у власність (подарував), а ОСОБА_1 прийняла у дар 1/2 частку нежитлового приміщення, магазин В-1, що знаходиться у АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілією Вячеславівною.
Таким чином, станом на момент проведення перевірки та прийняття контролюючим органом оскаржених у цій справі податкових повідомлень - рішень, нараховані суми яких останній вважав узгодженими, договір дарування від 01.02.2016 року визнаний судовим рішення недійсним, тобто таким, що не створює для відповідача за первісним позовом жодних юридичних наслідків.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що здійснюючи оскаржені донарахування за податковими повідомленнями - рішеннями від 14.06.2018 року № 0234501304 та № 0234651304 позивач за первісним позовом діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, ураховуючи відсутність у ОСОБА_1 як об'єкта так і бази оподаткування з податку на доходи фізичних осіб й військового збору, у зв'язку з чим такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, скасуванню також підлягають оскаржена податкова вимога від 29.07.2019 року, а також рішення від 29.07.2019 року № 103572-53/61 про опис майна у податкову заставу як таких, що є похідними від наведених податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог за зустрічним позовом, а також про відмову у задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області:
податкові повідомлення-рішення від 14.06.2018 року № 0234501304, від 14.06.2018 року № 0234651304,
податкову вимогу від 29.07.2019 року № 103572-53,
рішення від 29.07.2019 року № 103572-53/61 про опис майна у податкову заставу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 04 грудня 2020 року.
Суддя Л.Є. Букіна