про закриття провадження у справі
18 грудня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/14213/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «АІС-АГРО» до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Хомика Віктора Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування акту,
Фермерське господарство «АІС-АГРО» (далі - ФГ «АІС-АГРО», позивач) звернулося в суд з позовом до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Хомика Віктора Миколайовича (далі - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ( далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправними дій старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Хомика Віктора Миколайовича щодо проведення перевірки та скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №664-ДК/504/АП/02/01-20 від 25.08.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу ФГ «АІС-АГРО» поштовим відправленням надійшло повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства № 664-ДК/0115/04/01-20 від 31.09.2020. При наданні пояснень старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Волинській області Хомику В. М., стало відомо, що ним була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки під час використання земель державної та комунальної власності відповідно до заходів, передбачених документацією із землеустрою, в межах певного виду використання (зокрема щодо зміни складу угідь) щодо земельної ділянки площею 15,0000 га, яка розташована на території Овлочинської сільської ради Турійського району Волинської області, кадастровий номер 0725583900:04:001:2479. Після проведення перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 25.08.2020 № 664-ДК/504/АП/02/01- 20, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 15,0000 га, з кадастровим номером 0725583900:04:001:2479 засіяна соняшником, при цьому у користувача - ФГ «АІС-АГРО» відсутні проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що у свою чергу свідчить про факт відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, та являється порушенням статті 37 Закону України «Про охорону земель».
У свою чергу, ФГ «АІС-АГРО» вважає дії старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Волинській області Хомика В. М. протиправними щодо проведення перевірки, оскільки перевірка проводилася за відсутності представника фермерського господарства чи уповноваженої ним особи. Перевірка проведена всупереч Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Крім того, про проведений захід ФГ «АІС-АГРО» довідалося після отримання акту.
Представник відповідача зазначає, що відповідачем не дотримано вимог, визначених у статті 7 Закону № 877-V, зокрема, не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено позивача у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності його представника.
З огляду на це, представник відповідача вважає, що перевірка здійснена із суттєвими порушеннями встановленої Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V процедури.
Крім того, представник позивача звертає увагу, що на офіційному веб-сайті Державної регуляторної служби України розміщений План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2020 рік затвердженого Наказом Державної регуляторної служби України № 196 від 15.11.2019 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік». Відповідно до вищевказаного Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2020 рік ФГ «АІС-Агро» включено в перелік суб'єктів господарювання котрі підпадають під перевірку. Найменування органу державного нагляду (контролю) котрий повинен здійснити перевірку - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Дата початку перевірки - 09.09.2020. Предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю) - Додержання законодавства у сферах використання та охорони земель.
Отже, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Волинській області Хомиком В. М. була проведена перевірка, не у визначену дату Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2020 рік. Однак, згідно Акту перевірки № 664-ДК/504/АП/02/01-20 від 25.08.2020, предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю) є аналогічним, як передбачено Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2020 рік, а саме - Додержання законодавства у сферах використання та охорони земель.
Згідно з додатком № 3 та додатком № 5 до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №353 (далі - Наказ №353) «Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру» передбачено, що акти складаються в присутності особи, що перевіряється, в акті перевірки зазначається місцезнаходження юридичної особи, фактична площа та план - схема земельної ділянки. Окрім цього, акт підписується представником юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись. Разом з тим, перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилась за відсутності представника організації чи уповноваженої ним особи.
Представник позивача вказує, що жодних пояснень з приводу порушення земельного законодавства у позивача не відбиралося, акту про відмову від підпису не складалося, що свідчить про протиправність дій державного інспектора під час проведення перевірки та складання за її наслідками акту з грубими порушеннями.
Більш того, у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 664-ДК/504/АП/02/01-20 від 25.08.2020, як порушення зазначено, що у ФГ «АІС-Агро» відсутній проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Однак у позивача наявний проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, котрий затверджений у встановленому Законом порядку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача 2 не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, оскільки земельна ділянка обробляється - засіяна сільськогосподарськими культурами, а саме - соняшником. При цьому у ФГ «АІС-АГРО» відсутні проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, а, як наслідок, використання земельної ділянки відбувається з порушенням статті 37 Закону України «Про охорону земель», та свідчить про факт відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.
Головне управління звертає увагу суду на те, що відповідно до листа і додатку до нього Головного управління Волинської області від 01.10.2020 № 21-3-0.4-666/2-20, адресованого Держаній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, про надання звітів зазначено, що відповідно до пояснювальної записки про результати здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель у Волинській області Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Волинській області було заплановано 41 планова перевірка щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства. На підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020, наказу Держгеокадастру від 16.03.2020 №85 «Про додаткові заходи запобігання поширенню коронавірусу (COVID-19)» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 заходи державного нагляду (контролю) стосовно суб'єктів господарювання, серед яких є і ФГ «АІС-АГРО», були не проведені за III квартал 2020 року.
Щодо зазначення в повідомленні дати від 31.09.2020 № 664-ДК/0115/04/01- 20, то це є опискою, оскільки як вбачається з акту перевірки № 664- ДК/504/АП/02/01-20 датою його складання є 25.08.2020.
Представник відповідача вказує, що 10.09.2020 до старшого інспектора з'явився представник ФГ «АІС- АГРО», і усно зазначив, що не погоджується з винесеним актом перевірки, оскільки у фермерського господарства наявний проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, земель оренди ФГ «АІС-АГРО», що розташовані за межами населених пунктів на території Овлочинської сільської ради Турійсього району Волинської області. Однак, згідно Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 02.11.2011 № 1134, зокрема відповідно до пункту 12 зазначено, що відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до державного земельного кадастру.
Згідно відомостей з Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 0725583900:04:001:2479, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) по земельній ділянці з кадастровим номером 0725583900:04:001:2479 відбулося лише 21.09.2020 на підставі звернення від 14.09.2020 № ЗВ-9200774772020, тобто після проведеної перевірки і після того як з'явився представник даного фермерського господарства, що підтверджується інформацією з Національної кадастрової системи.
Також, представник відповідача звертає увагу на те, що доводи позивача, що порядок проведення перевірок визначений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є хибним та безпідставним. У даному випадку слід застосовувати спеціальний нормативно-правовий акт. Спірні правовідносини вирішуються у рамках Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який є спеціальним, ним в свою чергу, врегульовано правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в свою чергу, визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Представник відповідача вказує, що особливості та обмеження перевірок визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише до застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Представник відповідача звертає увагу, що контроль за використанням та охорона земель є прямим обов'язком Держгеокадастру та його територіальних органів, одна з законодавчо встановлених форм здійснення контролю є перевірка земельної ділянки. Законодавством визначено повноваження державного інспектора в рамках проведення перевірки земельної ділянки. З метою належного виконання вищезазначених обов'язків Головним управлінням прийнято наказ стосовно здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства та проведено відповідні заходи. В даному випадку здійснювалась перевірка об'єкту - земельної ділянки, а не суб'єкта господарювання у розумінні дій норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також наголошує, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється спеціальним Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Як вбачається з позовної заяви позивач, як на підставу протиправності дій Головного управління та оскаржуваного акту посилається на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», однак з аналізу даного нормативно-правового акту вбачається, що він стосується безпосередньо сфери господарської діяльності відносно суб'єктів господарювання та жодним чином не стосується перевірок земельних ділянок, оскільки під час перевірки Головне управління не керувалося вищезазначеним нормативно-правовим актом, а керувалося безпосередньо положеннями Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Представник відповідача вказує, що при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління керуються Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Отже, дії державного інспектора, що полягали у проведенні перевірки та складанні акту перевірки є правомірними. Такі повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як суб'єкта владних повноважень, передбачені нормами статті 9 й 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Державний інспектор здійснивши перевірку дотримання позивачем норм чинного законодавства та склавши за наслідками перевірки відповідний акт перевірки діяв в межах наданих йому повноважень та на підставі чинного законодавства.
Крім того, представник відповідача звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки. Висновки, викладені в зазначеному акті, є лише відображенням фактичних дій інспектора та безпосередньо не встановлюють прав чи обов'язків. Відповідно, акти перевірки не порушують права особи безвідносно до змісту таких актів. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені порушення, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення. Викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи, а само по собі його складання за результатами перевірки уповноваженими особами не може порушувати прав позивача. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив представник позивача вказує, що в оскаржуваному акті перевірки не вказано тип заходу (плановий або позаплановий). Також не зазначено на підставі якого розпорядчого документа була призначена та проведена перевірка. В графах акта перевірки, які передбачають наявність відомостей про посади, прізвища, імена та по-батькові осіб, що були залучені до перевірки, а також відомостей про керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, які були присутні при перевірці, - будь-які відомості відсутні. Також, в графах акта перевірки: «Підписи осіб, які були присутні при перевірці», «Підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись», «З актом ознайомлений, копію акта отримав», «Дата, підпис» - будь-які відомості відсутні. З наведених підстав представник позивача просив позов задовольнити повністю.
У запереченнях від 17.11.2020 представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову повністю, з підстав викладених у відзиві на позову заяву.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з врахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2020 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Хомиком В. М. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 664-ДК/504/АП/02/01-20, відповідно до якого у результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 15,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 0725583900:04:001:2479, державної форми власності, яка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - пасовища, та розташована на території Овлочинської сільської ради Турійського району Волинської області, перебуває в оренді у ФГ «АІС-АГРО» на підставі договору оренди землі від 30.08.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та ФГ «АІС-АГРО». Дата державної реєстрації речового права 20.09.2019р. Договір укладено на 7 (сім) років.
Дана земельна ділянка обробляється - засіяна сільськогосподарськими культурами, а саме - соняшником. При цьому у ФГ «АІС-АГРО» відсутні проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь, а, як наслідок, використання земельної ділянки відбувається з порушенням статті 37 Закону України «Про охорону земель», та свідчить про факт відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.
Вважаючи вищезазначений акт перевірки та дії щодо проведення перевірки протиправними позивач звернувся до суду.
У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як встановлено статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.
При цьому, відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункту 19 частини першої статті 4 КАС України).
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як уже було зазначено вище, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Хомика Віктора Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, в якому просив визнати протиправними дії інспектора щодо проведення перевірки та скасувати, складений за результатами такої перевірки акт перевірки.
Однак, суд звертає увагу, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок дотримання вимог земельного законодавства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері земельного законодавства та його дотримання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №810/5854/14, предметом оскарження у якій був акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дії інспектора по його складанню, дійшла наступних висновків:
«…Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов'язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача.
Отже, оскаржувані позивачем дії інспектора та акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.».
Таким чином, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас певні судження контролюючого органу про певні факти є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що доводи позивача щодо протиправності дій відповідача під час складання акту перевірки та обстеження земельної ділянки та помилковості висновків, що в ньому міститься, можуть бути перевірені судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішень, прийнятих за результатами проведеної перевірки та обстеження.
Крім того, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18, від 31.01.2019 у справі № 9901/56/19, від 27.06.2019 у справі № 9901/920/18, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду з даною позовною вимогою, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Отже, даний спір не має публічно-правового характеру і справа не підлягає вирішенню згідно з КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом Фермерського господарства «АІС-АГРО» до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Хомика Віктора Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування акту закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. О. Андрусенко