11 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/14625/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ” (далі - ТзОВ “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000260705.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПC у Миколаївській області проведено фактичну перевірку AЗC з магазином, на якій здійснює свою господарську діяльність TOB “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ”, що розташована за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр.-т. Соборності, 45, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 31.08.2020 блaнк №000498.
У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР) у зв'язку з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів (супутніх товарів та палива).
На підставі акту фактичної перевірки від 31.08.2020 блaнк №000498 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000260705, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 815 580,14 грн.
Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним. Вказує на те, що однією з основних умов для проведення фактичної перевірки є наявність підстав для її проведення. В наказі №1471 від 11.08.2020 «Про проведення фактичної перевірки», підставами для проведення перевірки зазначено пп. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тобто вказані лише посилання на відповідні норми ПК України, що регулюють питання призначення перевірки, разом з тим відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки. Зокрема не зазначено та не доведено до відома позивача інформацію, яку контролюючий орган отримував у встановленому законодавством порядку, про можливі порушення вимог податкового чи іншого законодавства позивачем, про які йде мова у вказаних підпунктах ПК України та є підставою для призначення і проведення перевірки, не вказано коли та ким така інформація була надана.
Зазначає, що передбачені у пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов'язані виключно з фактом отримання конкретної інформації про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства під час здійснення розрахункових (касових) операцій, наявності ліцензій/патентів в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів. Однак, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки.
Таким чином, контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» без жодної визначеної законом умови, за відсутні законодавчо мотивованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове-повідомлення-рішення. Зазначена обставина є самостійної, окремою, умовою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Також, позивач вказує на те, що товариство належним чином здійснює бухгалтерський облік та зберігає первинні документи у бухгалтерії підприємства. Разом з тим, на АЗС з магазином ведеться відповідний облік товарів, що надходять від постачальників на підставі первинних документів (ТТН, накладних), які зберігаються як прихідні документи та не рідше 10 днів передаються для обліку та зберігання у бухгалтерію товариства. При цьому, по місцю реалізації товарів (АЗС з магазином) зберігаються копії документів, що підтверджують прихід товару (ТТН, накладні).
Позивач зауважує, що на момент перевірки на АЗС були наявні копії товарно-транспортних накладних, видаткові накладні від постачальників, які надавались інспекторам для перевірки.
Разом з цим, підставою для висновку про порушення встановленого порядку обліку товарних запасів (супутніх товарів, послуг) є ніби то ненадання під час перевірки документів, які підтверджують ведення такого обліку запасів (звітів про залишки запасів на початок та кінець зміни, їх надходження, реалізації).
Водночас, в абзаці 5 пп.2.2.11 Акту перевірки перевіряючими вказано, що на момент закінчення перевірки надано перевіряючим за місцем перевірки звіти щодо обліку товарних запасів на супутній товар, а саме звіт за продажу супутніх товарів в розрізі номенклатури; звіт по складу супутніх товарів з залишками на початок зміни, реалізація, залишок на кінець зміни в розрізі номенклатури.
Наведений запис повністю спростовує попереднє твердження перевіряючих щодо ненадання документів, які підтверджують ведення обліку товарних запасів.
При цьому зазначає, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 цього Закону.
Також позивач вказує на дотримання товариством вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція №281/171/578/155). У зв'язку з цим, на АЗС з магазином товариство складає в кінці кожної зміни змінні звіти форми №17-НП, які також було надано перевіряючим для огляду з доданими до них товарно-транспортними накладними.
Крім того, позивач зазначає, що робота АЗС з магазином є автоматизованою, тобто використовуються реєстратори розрахункових операцій, які належним чином зареєстровані. Реалізація пального здійснюється через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій АЗС, який забезпечує формування й друк розрахункових та обов'язкових звітних документів на основі даних, які зберігаються в оперативній та фіскальній пам'яті, формування контрольної стрічки в електронній формі і призначений для роботи на автозаправних станціях. ТзОВ “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ” у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує реєстратор розрахункових операцій (РРО), який повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Враховуючи вищенаведене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000260705 протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
У відзиві на позов від 03.11.2020 №5555/03-20-05-03-10 представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку за місцем провадження діяльності ТзОВ “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ” та розташування його господарських об'єктів AЗC з магазином, що розташована за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр.-т. Соборності, 45, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 31.08.2020 блaнк №000498.
У висновках вищевказаного акту перевірки, зокрема, зазначено, що контролюючим органом виявлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (супутній товар та палива).
На підставі вищевказаного акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000260705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 815 580,14 грн.
Щодо підстав проведення фактичної перевірки ТзОВ “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ” зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального). Дана позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.04.20 у справі №815/1978/18, від 05.11.18 у справі № 803/988/17, від 20.03.18 в справі № 820/4766/17, від 22.05.18 у справі № 810/1394/16.
ТзОВ «ВЕСТ П ЕТРОЛ МАРКЕТ» є платником акцизного податку як суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, що здійснює реалізацію підакцизних товарів, згідно з підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК.
Крім того, відповідач зазначив, що частина обґрунтувань у позові стосується спростування порушень, що не були виявлені під час перевірки, або відносно яких грошове зобов'язання не нараховувалось. Порушення, внаслідок якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення не стосується обліку супутніх товарів, відпуску пального по талонах чи смарт-картах.
Оскаржуване ППР винесене за встановлене перевіркою наступне порушення: товариством до перевірки не надано ніяких документів, які б підтверджували списання пального у графі 11 «Паливна картка» форми 17-НП, а саме за період перевірки з 12.08.2020 по 30.08.2020 згідно Ф 17-НП (гр.11) списано з обліку пального на 772 329,70 грн, а згідно прикріплених до Ф17-НП звітів по талонах та змінного звіту спеціалізованого терміналу по роботі з паливними картками загальна сума реалізованого палива становить 364 544,64 грн (в т.ч. талони 299 806,55 грн). Отже реалізовано без належного ведення порядку обліку товарних запасів (палива) на загальну суму 407 785,06 грн.
Тобто, порушення стосується ненадання документів підтвердження належного обліку реалізації пального, що відображене у графі 11 «Паливна картка» змінного звіту форми 17-НП «по інших паливних карках» та не стосується відпуску пального по талонах чи смарт-картках за період перевірки з 12.08.2020 по 30.08.2020. Таких доказів позивачем не долучено і до позовної заяви.
Формальний підхід до ведення обліку товарних запасів TOB “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ” додатково підтверджується складанням змінного звіту AЗC за формою № 1 7-НП без дотримання відповідної процедури, передбаченої Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприемствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція № 281).
Згідно з відомостями форми № 17-НП, що надавалися під час перевірки встановлено, що позивачем списано з обліку за огляду на реалізацію пального на 772329,7 грн, а надано підтверджуючих документів на 364544,64 грн, водночас позивачем заперечується можливість застосування санкції передбаченої ст. 20 Закону № 265/95-ВР. На вимогу перевіряючих (запити про надання документів додаються) платником податків до кінця перевірки не пред'явлено будь-яких документів щодо списання вищезазначеної різниці палива.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПC у Волинській області на підставі пп. 20.1.9 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 80.8 ст. 80 Податкового кодексу України видано наказ від 11.08.2020 №1471 «Про проведення фактичної перевірки» господарської одиниці: AЗC з магазином, на якій здійснює господарську діяльність TзOB “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ”, що розташована за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Соборності, 45 (а.с.16).
Працівниками ГУ ДПC у Волинській області на підставі наказу від 11.08.2020 №1471 проведено фактичну перевірку AЗC з магазином, на якій здійснює господарську діяльність TOB “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ”, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 31.08.2020 блaнк №000498 (а.с.17-20).
Згідно із висновками акта перевірки від 31.08.2020 блaнк №000498 позивачем порушено пункт 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування”.
Так, в ході перевірки встановлено, що товариством до перевірки не надано ніяких документів, які б підтверджували списання пального у графі 11 «Паливна картка» форми 17-НП, а саме за період перевірки з 12.08.2020 по 30.08.2020 згідно Ф 17-НП (гр.11) списано з обліку пального на 772 329,70 грн, а згідно прикріплених до Ф17-НП звітів по талонах та змінного звіту спеціалізованого терміналу по роботі з паливними картками загальна сума реалізованого палива становить 364 544,64 грн (в т.ч. талони 299 806,55 грн). Отже реалізовано без належного ведення порядку обліку товарних запасів (палива) на загальну суму 407 785,06 грн.
Також зазначено, що на вимогу перевіряючих платником податку до кінця перевірки не пред'явлено будь-яких документів щодо списання вищезазначеної різниці палива. У ході перевірки, 27.08.2020, 28.08.2020 та 31.08.2020 перевіряючими складено акти ненадання документів щодо запиту №7 який був отриманий начальником АЗС.
На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 25.09.2020 прийняло податкове повідомлення-рішення №0000260705 про застосування до позивача на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій у сумі 815 580,14 грн, тобто у подвійному розмірі товарних запасів, щодо яких облік не ведеться у порядку, встановленому законодавством, та здійснюється продаж товарів, які не відображено в такому обліку (а.с.14).
ТзОВ “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ” не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржило його в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), зокрема, чи прийняте рішення на підставі повноважень, у порядку та в спосіб, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 ПК України.
Так, відповідно до статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
В силу приписів вищенаведених норм, ГУ ДПС у Волинській області, як контролюючий орган, повинно здійснювати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства щодо обігу та реалізації підакцизних товарів.
Суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для призначення та проведення перевірки з огляду на наступне.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №803/988/17 від 05.11.2018.
Отже, підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка не передбачає наявності у контролюючого органу інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Тому в ГУ ДПС у Волинській області були законодавчо обґрунтовані підстави для винесення наказу від 11.08.2020 №1471 "Про проведення фактичної перевірки" у зв'язку із чим відповідач мав всі підстави та повноваження на здійснення перевірки TзOB “ВЕСТ ПETPOЛ МАРКЕТ” відповідно до законодавства.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідальність за невиконання зазначеного вище обов'язку передбачена статтею 20 Закону №265/95-ВР, згідно з якою до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Частиною першою статті 2 Закону №996-XIV передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Положеннями частин першої-п'ятої статті 8 Закону №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб'єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах. Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування. Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах визначаються Кабінетом Міністрів України. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).
Відповідно до частин першої-третьої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Підставою для застосування штрафних санкцій до позивача по оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні стало те, що товариством до перевірки не надано ніяких документів, які б підтверджували списання пального у графі 11 «Паливна картка» форми 17-НП, а саме за період перевірки з 12.08.2020 по 30.08.2020 згідно Ф 17-НП (гр.11) списано з обліку пального на 772 329,70 грн, а згідно прикріплених до Ф17-НП звітів по талонах та змінного звіту спеціалізованого терміналу по роботі з паливними картками загальна сума реалізованого палива становить 364 544,64 грн (в т.ч. талони 299 806,55 грн). Відповідачем зроблено висновок, що позивачем реалізовано без належного ведення порядку обліку товарних запасів (палива) на загальну суму 407 785,06 грн чим порушено п.12.ст.3 Закону №265/95-ВР.
Суд погоджується з таким твердженням з огляду на наступне.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція).
Так, підпунктами 10.2.1, 10.2.10 Інструкції встановлено, що приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14 до Інструкції).
Підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 Інструкції визначено, що розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1315. Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16 до Інструкції). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи “обліковий залишок попередньої зміни”), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/18483/13-а.
Як передбачено пунктом 16.1 Інструкції №281/171/578/155 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Згідно з пунктом 16.2 Інструкції №281/171/578/155 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що облік руху нафтопродуктів за марками і видами ведуть матеріально відповідальні особи АЗС, відповідно первинні документи знаходяться на зберіганні у таких осіб, а також у бухгалтерських службах підприємства.
Як вбачається з акту перевірки товариством до перевірки не надано ніяких документів, які б підтверджували списання пального у графі 11 «Паливна картка» форми 17-НП, а саме за період перевірки з 12.08.2020 по 30.08.2020 згідно Ф 17-НП (гр.11) списано з обліку пального на 772 329,70 грн, а згідно прикріплених до Ф17-НП звітів по талонах та змінного звіту спеціалізованого терміналу по роботі з паливними картками загальна сума реалізованого палива становить 364 544,64 грн (в т.ч. талони 299 806,55 грн). Отже реалізовано без належного ведення порядку обліку товарних запасів (палива) на загальну суму 407 785,06 грн.
Також зазначено, що на вимогу перевіряючих платником податку до кінця перевірки не пред'явлено будь-яких документів щодо списання вищезазначеної різниці палива. У ході перевірки, 27.08.2020, 28.08.2020 та 31.08.2020 перевіряючими складено акти ненадання документів щодо запиту №7 який був отриманий начальником АЗС.
Суд вказує на те, що позивач у позовній заяві, посилаючись на загальні норми чинного законодавства, що регулюють порядок обліку і ведення товарних запасів, помилково стверджує (вважає), що підставою для висновку про порушення товариством встановленого порядку обліку товарних запасів є ненадання під час перевірки документів, які підтверджують ведення обліку супутніх товарів та послуг.
Разом з тим, позивач не згадує та жодним чином не спростовує порушення описане в акті перевірки від 31.08.2020 бланк 000498, яке слугувало підставою для застосування штрафних санкцій та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не надає і не посилається на первинні документи, які б підтверджували списання з обліку пального на загальну суму 407 785, 06 грн.
Згідно з відомостями форми № 17-НП, що надавалися під час перевірки встановлено, що позивачем списано з обліку з огляду на реалізацію пального на 772329, 7 грн, а надано підтверджуючих документів на 364 544, 64 грн.
На вимогу перевіряючих (запити про надання документів) платником податків до кінця перевірки не пред'явлено будь-яких документів щодо списання вищевказаної різниці палива. У ході перевірки, 27.08.2020, 28.08.2020 та 31.08.2020 службовими особами податкового органу складено акти ненадання документів на запити. Не надано таких документів і до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до ТзОВ “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ” фінансову санкцію, встановлену ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки позивач реалізував без належного обліку ведення порядку товарних запасів (палива) на загальну суму 407785, 06 грн.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000260705, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000260705 від 25.09.2020 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ” (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 42663493).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484).
Суддя Т.М. Димарчук