про повернення позовної заяви
м. Вінниця
17 грудня 2020 р. Справа № 120/7083/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді,-
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області у якому просить:
- поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу начальника головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 83 о/с від 04.05.2017 року;
- визнати протиправними та скасувати накази головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 83 о/с від 04.05.2017 року та № 184 о/с від 19.10.2020 року в частині звільнення та призначення на посади ОСОБА_1 ;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області;
- стягнути з головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання нижче оплачуваної служби за період з 04.05.2017 року по 21.10.2020 року в розмірі 88000 грн.
Ухвалою суду від 02.12.2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав пропущеного строку звернення до суду щодо оскарження наказу головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 83 о/с від 04.05.2017 року та похідних від нього вимог.
На виконання вимог ухвали позивачем подано позовну заяву в новій редакції та заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що зі змістом наказу він не ознайомлений по час звернення до суду. Стверджує, що раніше він вважав, що його було переміщено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції тимчасово, як винятковий захід. Також зауважує, що за роки служби на новій посаді інспектора СРПП № 2 Козятинського ВП він намагався дізнатися про зміст наказу № 83 від 04.05.2017 року та про підстави його видання, однак йому відмовляли без пояснень причин такого. Відтак вважає, що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин, тому просить поновити такий строк.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку позивачем звернення до суду, в частині оскарження наказу головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 83 о/с від 04.05.2017 року; поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; та в частині стягнення з головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь позивача різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижче оплачуваної служби за період з 04.05.2017 року по 21.10.2020 року, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частинами 1, 3 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
В силу частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO№ 23452/94; CASE OF KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 26.01.2018 року в справі №331/1154/17.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні "Іліан проти Туреччини", зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.
При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку виникають підстави для зловживання процесуальними правами.
Зважаючи на наведене, суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду.
Водночас, суд зауважує, що позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів вчинення ним дій спрямованих на те, що б дійсно дізнатися про причини прийняття наказу № 83 о/с від 04.05.2017 року, оскільки пропрацювавши майже три з половиною роки на посаді нижчій ніж він займав та знаходячись територіально у іншому відділку поліції, позивач не міг не розуміти, що його переведено на іншу посаду та до іншого відділу.
Зазначенні обставини свідчать про небажання дізнатися про порушенні права та про байдужість до своїх прав.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо такий день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Підсумовуючи зазначене суд приходить до переконання, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, оскільки останнім не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали ОСОБА_1 в період з 2017 року по 2020 рік звернутися за захистом порушеного права у строки, встановлені частиною 5 статті 122 КАС України.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Враховуючи, що обставини, які встановлені судом, не спростовано позивачем, суд вважає, що строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 83 о/с від 04.05.2017 року та стягнення з відповідача на користь позивача різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижче оплачуваної служби за період з 04.05.2017 року по 21.10.2020 року пропущено без поважних причин.
Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачу у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду та підстави пропуску цього строку, які вказані у позовній заяві суд не визнає поважними, відтак позовна заява у цій частині підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді в частині - оскарження наказу головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 83 о/с від 04.05.2017 року; - поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; - стягнення з головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь позивача різниці в грошовому забезпеченні за час виконання нижче оплачуваної служби за період з 04.05.2017 року по 21.10.2020 року в розмірі 88000 грн повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович