м. Вінниця
13 грудня 2020 р. Справа № 120/5601/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом:
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії,
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що відповідачем без відома ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, чим порушено його права.
Ухвалою суду від 13.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та вирішено справу призначити до судового розгляду у письмовому провадженні ( без виклику учасників справи).
В позовній заяві позивачем зазначено, що в червня 2017 року відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не повідомивши позивача, здійснило перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а також відмовилось здійснити її перерахунок, виплату перерахованого та виплачувати в подальшому з врахуванням розміру 82% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Позивач категорично не згодний з таким рішенням, оскільки ним порушено його законні права та інтереси, в зв'язку з чим, вважає бездіяльність відповідача щодо відмови здійснення вищевказаних перерахунку, виплати перерахованого та виплати в подальшому пенсії - протиправною, адже в результаті таких дій отримав пенсію на 12 % меншу ніж очікував. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з даним позовом.
Від відповідача у встановлені судом строки 04.11.2020 надійшов відзив на позовну заяву в якому він не визнає позов ОСОБА_1 і вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії з врахуванням 82% відповідних сум грошового забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з наступних підстав.
Встановлено, що позивач з 1998 року перебував на службі в органах внутрішніх справ (міліції). Під час служби сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Починаючи з 30.12.2015 року, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення і отримував пенсію в розмірі 82%.
Позивач зазначає, що прийнятим 02.07.2015 року Законом України "Про Національну поліцію", органи внутрішніх справ (міліція) були ліквідовані.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 року № 988, яка набула чинності 02.12. 2015 року, було змінено розмір грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є фактично ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015 року, який набув чинності 29.12.2015 року, розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацом 2 п. 15 наступного змісту: "за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб".
Прийняття вказаних нормативно-правових актів стало підставою для зміни розміру пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа колишніх працівників міліції та перерахунку їм пенсій.
У зв'язку з викладеним, в ОСОБА_1 , як у пенсіонера органів внутрішніх справ (міліції), з 29.12.2015 року виникло право на перерахунок призначеної пенсії, а у відповідача виник обов'язок перерахувати розмір належного позивачу пенсійного забезпечення та виплатити його з 01.01.2016 року.
Це також підтверджується і п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 РОКУ № 393".
Вказаним Порядком визначено алгоритм дій органів МВС та Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, який повинен бути завершений упродовж одного місяця 20 днів з моменту виникнення підстав для перерахунку пенсій. Власне самі пенсії перераховуються на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, яка має на це право, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області, котра надається відповідачу.
Однак, в результаті бездіяльності МВС та Пенсійного Фонду України, структурними підрозділами якого є відповідач, зазначені у Порядку терміни перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції дотримані не були.
Так, МВС України тільки 14.02.2017 року, тобто тільки через рік та два місяці після того, як виникли підстави для перерахунку пенсій двічі за № 1461/05/22-2017 від 01.02.2017 року та за № 4019/02/22-2017 від 22.03.2017 року направило до Пенсійного фонду України повідомлення, в яких вказувалось про наявність підстав для перерахунку пенсій особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), призначених відповідно до Закону № 2262- ХІІ, в тому числі, і з метою забезпечення виконання рішень судів масово винесених з даного питання, надіслано в установленому порядку до Пенсійного Фонду України повідомлення про підстави для перерахунку пенсій.
На час набуття права на пенсію позивачем п. "а", ч. 1, ст. 13 Закону України №2262-ХІІ було викладено у такій редакції - особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Суд також зазначає, що згідно з розрахунку пенсії за пенсійною справою №809528 від 22.11.2019 (а.с.9) графи основний розмір призначення пенсії, ОСОБА_1 де він має вислугу років 29 (календ 19), у розмірі 82%.
Так, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.05.2014 внесено зміни, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), тому підстави для перерахунку пенсії позивача у розмірі 82% грошового забезпечення у відповідача відсутні.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за №442/6730, основним завданням управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України №11-2 від 27.06.2002 року, якою затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, та на них покладаються завдання: забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться в порядку і розмірах, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою ст. 51 цього Закону.
З постанови Верховного Суду України від 24.04.2012 р. у справі №21-84а12, вбачається, що частина третя ст. 63 Закону №2262-ХІІ не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 принцип, закріплений в ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно застосував до позивача при здійсненні перерахунку його пенсії положення ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в новій редакції, а саме: в розмірі 70% від суми грошового забезпечення, замість 82%, який був встановлений та виплачувався позивачу до проведення перерахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 в новій редакції (із змінами згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014), яку застосував при перерахунку пенсії позивачеві відповідач, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Дана норма ст. 13 вказаного Закону, що діє з 01.05.2014 року, не може поширюватися на осіб, які раніше отримували пенсію в більшому розмірі, зокрема, позивача, якому пенсія була нарахована та виплачувалася станом на 31.12.2015 в розмірі 82% від суми грошового забезпечення, оскільки ст. 22 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Тому Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", зокрема ст. 13 в новій редакції, зворотної дії у часі не має, тому перерахунок пенсії відповідачем повинен бути здійснений без обмежень максимальним розміром, визначеним вказаним Законом.
Пунктом 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" визначено, що Пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 748, від 3 вересня 2005 р. № 865, від 9 березня 2006 р. № 268 та від 15 листопада 2006 р. № 1588), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність визнати неправомірними дії ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 82 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача з 01.01.2016 року здійснити її перерахунок та виплату основного розміру грошового забезпечення 82 % відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції, що діяла до 01 травня 2014 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт в установлений судом термін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 82% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 82% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 1 січня 2016 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у п.2 пенсії за вислугу років.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРГІОУ 13322403 вул. Хмельницьке шосе. 7. м. Вінниця, 21028, т. (0432) 66-02-95, Е-пошта: gu@vn.pfu.gov.uа).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар