Іменем України
18 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/926/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 927/926/20
за позовом: Національного комплексу “Експоцентр України”
пр.Ак.Глушкова,1, м.Київ, 03127
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кривіна Євгена Андрійовича
АДРЕСА_1
Про стягнення 30688,56 грн.
Учасники справи не викликались.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 30688,56 грн заборгованості, з яких 29273,24грн. сума основного боргу, 888,40грн. три проценти річних та 526,92грн. інфляційні втрати. Позов обгрунтований невиконанням відповідачем умов договору №119-2 від 26.08.2019 щодо оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/926/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 24.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 1400049771594.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
26.08.2019 між Національним комплексом “Експоцентр України” (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Кривін Євген Андрійович (замовник) укладено договір №119-2 (далі - Договір).
У відповідності до п. 1.1 Договору предметом договору є надання виконавцем комплексу послуг (робіт), необхідних замовнику для забезпечення проведення «Міжнародного фестивалю барів» на відкритому майданчику «Сад Бажань», надалі «захід», на території НК «Експоцентр України», за адресою: 03127, м.Київ, пр.Академіка Глушкова,1.
Відповідно до п.6.1 договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Згідно п.3.1 договору розрахунок вартості послуг (робіт) за договором наведено у Кошторисі угоди про договірну ціну (Додаток №1) та становить: 78389,39грн., ПДВ (20%) - 15677,88грн. Всього 94067,27грн.
Замовник відповідно до п.3.2 договору здійснює оплату послуг (робіт) згідно п.3.1 договору таким чином 18813,45грн в т.ч. ПДВ до 20.05.2019, 75253,82грн. в т.ч. ПДВ до 30.09.2019.
Замовлені додаткові послуги (роботи) з технічного, інформаційного-рекламного та сервісного забезпечення проведення заходу замовник сплачує в повному обсязі на підставі рахунків до 30.09.2019 (п.3.3 договору).
Відповідно до п.3.4 - 3.5 договору виконавець надає послуги лише після їх 100% передоплати. Остаточний розрахунок (в т.ч. витрати електроенергії та води, послуги з обслуговування електромереж, системи водопостачання та водовідведення у розмірі 40,3%) замовник здійснює на підставі Акта наданих послуг. Оплата проводиться впродовж 3-х банківських днів з дати складання виконавцем зазначеного Акта.
Згідно п.3.6 договору у разі не підписання замовником Акта наданих послуг (виконаних робіт) або не надходження від нього відповідної вмотивованої відмови від підписання Акта до 20.09.2019, Акт вважається підписаним, а послуги наданими в повному обсязі.
Сторони підписали Кошторис (Додаток №1 до договору), в якому погодили розмір договірної ціни на комплекс послуг (робіт) з організації та проведення замовником відповідних заходів на загальну суму 94067,27грн.
На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв комплекс послуг щодо організації та проведення заходу 05.-09.09.2019р на суму 94067,27грн і позивачем виставлено рахунок на оплату №5627 від 26.08.2019.
Відповідачем вказаний рахунок оплачено 09.09.2019 - 75000грн., 10.09.2019 - 19067,27грн, що підтверджується випискою банку (а.с.14).
Крім того, позивачем було надано відповідачу комплекс послуг (робіт) для забезпечення та проведення зон розваг та харчування на відкритих майданчиках у вересні 2019 року (додаткові послуги) на суму 29273,24грн. Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №5760 від 09.09.2019 (а.с.13).
Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач рахунок №5760 від 09.09.2019 на суму 29273,24грн не оплатив.
Позивачем направлено відповідачу претензію №02-11/181 від 13.03.2020 з вимогою перерахувати суму боргу в розмірі 29 273,24грн. Вказана претензія отримана відповідачем 19.03.2020 згідно поштового повідомлення №0312716425780.
Також позивачем направлено відповідачу Акт надання послуг №600010 від 09.09.2019 на суму 29273,24грн. Вказаний акт отриманий відповідачем 19.03.2020 згідно поштового повідомлення №0312716425810.
Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату отриманих послуг в повному обсязі не здійснив.
Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 29273,24 грн боргу за надані послуги.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу 888,40грн. 3% річних за період з 01.10.2019 по 05.10.2020, 526,92грн. інфляційних за період жовтень 2019 - серпень 2020.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши умови договору №119-2 від 26.08.2019, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити рахунок за надані додаткові послуги №5760 від 09.09.2019 на суму 29273,24грн до 30.09.2020 включно.
Відповідач доказів оплати отриманих послуг в розмірі 29273,24 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо розрахунку за надані послуги, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29273,24 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 888,40грн. 3% річних за період з 01.10.2019 по 05.10.2020, 526,92грн. інфляційних за період жовтень 2019 - серпень 2020.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, обов'язок оплатити основний борг, а також обов'язок оплатити нараховані на основний борг три відсотки річних та інфляційні втрати, є похідними один від одного зобов'язаннями, хоча і є взаємопов'язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних у зв'язку з простроченням основного грошового зобов'язання.
При застосуванні індексу інфляції, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині 3% річних та в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі, в частині стягнення 3% річних в сумі 888,40грн., в частині стягнення інфляційних в сумі 526,92грн.
За нормами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, вимоги позивача не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 29273,24грн., в частині стягнення інфляційних в сумі 526,92грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 888,40грн.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2120,00грн судового збору.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кривіна Євгена Андрійовича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 на користь Національного комплексу “Експоцентр України”, пр.Ак.Глушкова,1, м.Київ, 03127, код 21710384, 29 273,24 грн боргу, 526,92 грн інфляційних втрат, 888,40грн 3% річних та 2102,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 18.12.2020.
Суддя Ю.В. Федоренко