18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 листопада 2020 року
м. Черкаси справа № 925/1086/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Левченко О.О., Побережної Т.Б. за довіреностями відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз Збут” про стягнення 1710000,00 грн,
Заявлено позов в якому позивач просить стягнути 1 710 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що невикористана сума субсидії за газопостачання в розмірі 1 710 000,00 грн. є безпідставно набутими коштами, які відповідач в порушення вимог чинного законодавства не повернув на рахунок позивача.
Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 листопада 2020 року.
24.11.2020 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог мотивуючи тим, що наведені у позові матеріально-правові підстави вимог, не надають господарському суду права задовольнити цей позов, оскільки на момент спірних правовідносин норми урядових постанов, на які посилається позивач, втратили чинність, а інших джерел відповідного зобов'язання відповідача позивач у позові не вказує.
Відповідач вважає, що до врегулювання питання повернення невикористаних сум субсидій, які були розподілені між всіма учасниками ринку природного газу, в установленому законом порядку, ставити питання про їх повернення саме відповідачем передчасно.
24.11.2020 в судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 12:30 год. 30 листопада 2020 р.
Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Про час, дату і місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою суду від 24.11.2020.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.
Суд, вислухавши представників позивача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
04.01.2016 між сторонами був укладений договір з надання послуг газопостачання пільговій категорії громадян, який регламентував взаємовідносини сторін щодо розрахунків за надані послуги та нараховані субсидії з газопостачання пільговій категорії громадян м.Умань (далі - Договір).
За цим Договором Постачальник (відповідач) зобов'язався щомісячно надавати Замовнику (позивачу) розрахунки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян в електронному та паперовому вигляді, акт звірки взаємних розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» було затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення), згідно з яким призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначалась в межах соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.
Відповідно до п.18 ( в редакції постанови КМУ від 27.12.2018р. № 1176) Положення, після закінчення опалювального (неопалювального) сезону невикористана сума житлової субсидії, яка надавалась не у грошовій формі, повертається виконавцем комунальних послуг до державного бюджету у повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До 01.01.2019 субсидія надавалась не у грошовій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавців комунальних послуг.
За період з жовтня 2018 р. по грудень 2018 р. у випадках споживання громадянами послуг в об'ємах, менших від соціальних нормативів, на особових рахунках залишились невикористані суми субсидій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг» затверджений Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг (далі - Порядок).
П.5 Порядку був визначений механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з газопостачання за особовим рахунком кожного одержувача субсидії.
Відповідно п.8 Порядку за результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавач послуги складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня та до 1 листопада управлінню.
Коригування сум, зазначених в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, допускається до початку опалювального (неопалювального) сезону.
П.11 Порядку передбачав, що у разі відсутності кредиторської заборгованості перед надавачами послуги, надавач послуги протягом місяця перераховує невикористану суму субсидії на рахунок структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
За умовами п.12 Порядку відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидій за кожним особовим рахунком одержувача субсидії та повноту відображення їх в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій покладається на надавачів послуг в особі їх керівників та посадових осіб, що проводили такий розрахунок.
Відповідно до вказаних Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» відповідачем позивачу були подані акти розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з газопостачання за опалювальний сезон станом на 01 травня 2019 року:
- №1 на суму 2 686 606,91 гри.
- № 2 на суму 12 267,54 грн.
09.09.2019 відповідач листом № 489 повідомив позивача про виявлену суму в розмірі 8 288,44 грн., яку має повернути до бюджету.
Загальна сума, що підлягала поверненню, становила 2 707 162,89 грн.
За період з червня по грудень 2019 року відповідач здійснив часткове повернення позивачу невикористаних сум субсидії на загальну суму 589 615,42 грн.:
- у червні 2019 року - 107 554,04 грн.;
- у липні 2019 року - 137 356, 87 грн.;
- у жовтні 2019 року - 120 744,27 грн.;
- у грудні 2019 року - 223 960,24 грн., що підтверджується виписками за вказаний період.
Сторонами було здійснено коригування сум, що підлягають поверненню шляхом зменшення нарахувань на суму 217 547,47 грн.
На підставі акту звіряння розрахунків за наданні населенню послуги, складеного сторонами, станом на 01.01.2020 сума, яка підлягала поверненню склала 1 900 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в подальшому позивач направляв відповідачу листи щодо повернення невикористаних сум субсидій № 2823/03 від 31.05.2019, № 3833/03 від 05.08.2019, № 2927/03 від 06.06.2019, № 553 від 08.10.2019, № 581 від 21.10.2019, № 674 від 09.12.2019, № 5991/03 від 26.12.2019, № 27 від 16.01.2020.
Також, 19.12.2019 від Черкаської обласної державної адміністрації був направлений лист за № 20195/01/01-57 на ім'я міського голови м. Умань з вимогою вжити заходів для повернення відповідачем на рахунок управління невикористані суми субсидій в розмірі 2 124 тис. грн.
08.01.2020 від відповідача позивачу надійшла лист-відповідь за № 7 про реструктуризацію боргу невикористаних сум субсидій з графіком до кінця 2020 року.
У січні 2020 року, відповідно до графіка погашення боргу, на рахунок позивача відповідачем було перераховано (повернуто) 190 000,00 грн.
Станом на 01.02.2020 сума, яка підлягала поверненню, становила 1 710 000,00 грн.
Оскільки у лютому 2020 року відповідно графіку погашення боргу відповідач кошти не перерахував, то позивачем був направлений відповідачу лист № 84 від 28.02.2020 з вимогою повернення невикористаних сум субсидій.
08.04.2020 Черкаською обласною державною адміністрацією був направлений лист № 6905/01/01-57 на ім'я міського голови м. Умань з вимогою термінового вжиття дієвих заходів для повернення відповідачем невикористаних сум житлових субсидій в розмірі 1 900 тис. грн., у тому числі і шляхом подання позовів до суду, та перерахування повернутих коштів до державного бюджету.
05.05.2020 позивачем відповідачу була направлена претензія №1971/01-20 з вимогою виконати належним чином зобов'язання та перерахувати заборгованість в розмірі 1 710 000,00 грн.
05.06.2020 на адресу позивача надійшла відповідь на претензію, в якій відповідач повідомив про те, що зможе виконати свої зобов'язання в частині повернення до державного бюджету невикористаних, але вже розподілених сум субсидій лише після відповідного повернення коштів всіма учасниками ринку природного газу.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав:
у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з норм ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися сторонами належним чином згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які традиційно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради діє на підставі Положення про управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 27.02.2019 № 6.12-59/7 (в новій редакції), яким визначено, що управління є органом місцевого самоврядування.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради виконує делеговані державою повноваження у сфері соціального захисту населення.
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій регламентується "Положенням про порядок призначення житлових субсидій", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 зі змінами та Бюджетним кодексом України.
Згідно із цим Положенням житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається у розмірі соціальних нормативів відповідних комунальних послуг. До 31.01.2019 перерахування сум субсидії проводилось відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, шляхом перерахування коштів на рахунки організацій, відповідальних за надання послуг.
Так, за умовами п.3 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). У територіальних громадах (в тому числі об'єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до вказаного Положення, в редакції, яка діяла до 01.05.2019, житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг до грудня 2018 року / січня 2019 включно надавались громадянам не у грошовій формі за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом перерахування коштів на рахунки надавачів послуг.
В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України №1176 від 27.12.2019 "Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі" та №62 від 06.02.2019 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" були внесені зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 №848, відповідно до яких громадяни, які звернулись за субсидією з січня 2019 року отримують субсидію у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів через Пенсійний фонд України або через АТ "Ощадбанк".
Після закінчення опалювального сезону невикористана сума житлової субсидії, яка надавалась не у грошовій формі, повертається виконавцем комунальних послуг до державного бюджету з урахуванням зазначених норм на підставі акту розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг із централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-та електропостачання був визначений пунктом 11 Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №534 "Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг", який на час здійснення розрахунків був чинним.
Суд зазначає, що згідно з Порядком розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №534, який діяв на момент виконання умов договору, відповідачем проводився розрахунок невикористаних сум субсидії, про що позивачу надавались відповідні акти розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії. Позивачем враховувались загальні обсяги невикористаних сум субсидії, зазначені в наданих актах, та відображались в щомісячних актах звіряння взаємних розрахунків.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2020 проведено звіряння взаємних розрахунків та узгоджено, що заборгованість по невикористаним сумам житлової субсидії становить 1 900 000,00 грн.
За змістом ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Особливістю матеріального об'єкта кондикційного зобов'язання є його універсальність - таким об'єктом може бути будь-яке майно: як індивідуально-визначене, так і визначене родовими ознаками, у тому числі й грошові кошти.
Судом враховано, що ст. 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № №6-122цс14.
Водночас у постанові Верховного Суду України від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15 суд зазначено, що конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм гл. 83, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише у момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Тобто, норми ст. 1212, 1213 ЦК України, згідно з висновками Верховного Суду України, застосовуються у таких випадках:
- зобов'язання між сторонами виникло не на підставі договору;
- набуття або збереження майна є абсолютною безпідставним;
- безпідставне збагачення однієї особи через іншу не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Суд бере до уваги, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
За таких обставин відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону та з договору, і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Таким чином, факт безпідставно набутих відповідачем коштів через невикористання субсидії за газопостачання в розмірі 1710000,00 грн. підтверджується, дослідженим в судовому засіданні, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2020, підписаним уповноваженими особами та скріплений печатками установ.
Також, визнання відповідачем суми коштів, які необхідно повернути до державного бюджету, підтверджується його листом від 08.01.2020 №7, в якому особисто відповідач запропонував здійснити реструктуризацію суми боргу до кінця 2020 року із графіком погашення боргу невикористаних субсидій.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що суму невикористаної субсидії за газопостачання, яка становить 1 710 000,00 грн., необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз Збут” (код ЄДРПОУ: 39711735; вул. Дерев'янка, 19, м. Умань, Черкаська область, 20300) на користь Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради (код ЄДРПОУ: 03195808; вул. Садова, 9/5, м. Умань, Черкаська область, 20300) - 1 710 000,00 грн. (один мільйон сімсот десять тисяч гривень) заборгованості та 2 5650,00 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень) витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.12.2020.
Суддя К.І.Довгань