29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" грудня 2020 р. Справа № 924/334/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам'янець-Подільський
в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с. Колодіївка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Київ
про витребування земельної ділянки
представники учасників справи:
від прокуратури - не з'явився
від позивача - Сторчай Н.П. за довіреністю
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
встановив:
Прокурор в інтересах позивача (з урахуванням зміни предмету позову) просить суд витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (32398, вул. Центральна, 7, с. Колодіївка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 40738781) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, вул. Інституцька, 4/1, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062, загальною площею 2га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конгфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-СГ Препелиці В.Р.
Обгрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-сг затверджено документацію із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:05:001:0062, площею 2 га, яку передано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. На підставі даного наказу 21.10.17 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 .
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.17 № 4321 право власності на вищевказану земельну ділянку перейшло від ОСОБА_1 до ТОВ „Форк”.
Згідно інформації ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, шляхом об'єднання земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141 площею 122 га. Право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ „Форк”.
14.12.17 на підставі договору купівлі-продажу, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:05:001:0141 площею 122 га за ТОВ „Форк” припинено та зареєстровано за ТОВ „Агро-Еко-Граунд”.
03.01.18 об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141 закрито шляхом поділу на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0142 площею 120 га, та 6822455800:05:001:0143 площею 2 га., які зареєстровані за ТОВ „Агро-Еко-Граунд”.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21.05.19 у справі № 676/255/19 визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:05:001:0062.
Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:05:001:0062, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (дані обставини стали підставою визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-сг згідно рішення суду у справі № 676/255/19).
При цьому, прокурор зазначає, що зміни, які відбувалися з земельними ділянками, до складу яких входила спірна (об'єднання та поділ), в тому числі утворення нових земельних ділянок з новими кадастровими номерами не перешкоджає витребуванню спірної земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана за наказом ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-сг. Зокрема, посилаючись на судову практику, прокурор вказав, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений законодавством спосіб, зокрема шляхом витребування таких земельних ділянок.
Крім того, прокурор додатково вказує, що у поданні даного позову немає невідповідності з практикою ЄСПЛ. Висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки Європейський суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави, але і самого скаржника. Це пов'язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування ст. 1 Протоколу номер 1 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод (ратифікованого ЗУ від 17.07.97 № 475/97-ВР), можуть бути пов'язані із протиправністю поведінки самого набувача майна.
Правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний інтерес, а незаконність рішень органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної або комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача відповідає критерію законності - воно здійснюється на підставі норми ст. 388 ЦКУ в зв'язку з порушенням органом державної влади низки вимог Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.
Представник прокуратури до суду не з'явився. Належність повідомлення прокурора про дату, час та місце судового засідання підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням (судова повістка) про вручення йому відповідної ухвали суду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач свого представника до суду не направив, надіслав письмові пояснення, де наряду з відзивом та доповненням до відзиву зазначає таке.
Позовна вимога про витребування у добросовісного власника (відповідача) на користь держави земельної ділянки грубо порушує право даного власника на мирне володіння майном, передбачене та гарантоване ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод. ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що втручання у „володіння майном”, особливо коли воно має розглядатися в контексті ч. 2 ст. 1 протоколу № 1, має забезпечити „справедливу рівновагу” між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав особи.
Згідно практики ЄСПЛ самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання їх рішень недійсними, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної особи. Ухвалення рішення про витребування земельної ділянки спричинить неправильне та грубе втручання у право на мирне володіння майном, що в розумінні ст. 1 Протоколу № 1 є порушенням Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод. Втручання у мирне володіння майном відповідача підтверджується: зверненням прокурора, який у даному разі не має права підписувати позовну заяву; у даній справі відсутній суспільний інтерес, оскільки позивач не зазначив та не навів будь-яких доказів про це; порушується принцип пропорційності, оскільки чинний власник землі буде нести надмірний тягар у зв'язку із припиненням відносин власності, а судами у будь-якому випадку не буде прийнято рішення щодо справедливої компенсації у зв'язку з припиненням відповідного права.
Крім того, відповідач вказав, що суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Сама лише вимога про витребування земельної ділянки не є ефективним способом захисту та не призведе до необхідних результатів, адже така вимога нерозривно пов'язана з правом власності на земельну ділянку та іншими речовими правами на нерухоме майно. Без вимог щодо скасування записів в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про держреєстрацію права власності ТОВ „Агро-Еко-Граунд” на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6822484100:05:001:0142 та 6822484100:05:001:0143 не може бути витребувана і спірна земельна ділянка.
Станом на момент звернення до суду з даним позовом, об'єкт - земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, не існує як об'єкт цивільного права, її кадастровий номер скасовано. Крім того, будь-яке право на неї не зареєстровано. Одночасно, спірна земельна ділянка як об'єкт права припинила своє існування у визначених для земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062 межах, що в сукупності свідчить про відсутність індивідуальних ознак витребуваного майна на час вирішення спору.
Відповідач стверджує, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області мало право самостійно звернутися до суду з даним позовом, оскільки воно є органом виконавчої влади, через який держава реалізує своє право державної власності на земельні ділянки. ВС у постанові від 26.05.20 У справі номер 912/2385/18 вказав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган.
Крім того, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.18, винесеною у справі № 686/4632/18 накладено арешт на земельні ділянки за межами населених пунктів Кам'янець-Подільського р-ну, Хмельницької обл., які зареєстровані за відповідачем, зокрема ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:001:0142, до складу якої увійшла спірна земельна ділянка. Тому, підстави для витребування спірної землі на даний час відсутні.
Третя особа свого представника до суду не направила, будь-яких клопотань не подала. Повідомляючи третю особу про дату, місце і час судового засідання, їй направлено ухвалу від 16.11.20 з відповідними відомостями. Дана кореспонденція повернута суду з відміткою - „не зареєстрована”. Проте, суд виходить з того, що даний учасник справи належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, враховуючи положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси третьої особи в суду немає.
Матеріалами справи встановлено.
08.09.17 (дата ідентифікаційного номера документа) ОСОБА_1 подав заяву ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з зміною виду використання в межах категорії земель с/г призначення державної власності для ведення фермерського господарства в землі для ведення особистого селянського господарства та передати у власність земельну ділянку що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
17.10.17 під № 22-20779-СГ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:05:001:0062); надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.0000 га (кадастровий номер 6822455800:05:001:0062) для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-подільського району Хмельницької області.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.11.18 № 146208127 (параметри запиту - кадастровий номер земельної ділянки 6822455800 05 001 0062):
- 21.10.17 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності - наказ, серія та № 22-20779-СГ від 17.10.17, виданий ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області; 26.10.17 право власності припинено;
- 26.10.17 зареєстровано приватну власність за ТОВ „Форк” на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1273 від 26.10.17; 08.11.17 право власності погашено на підставі об'єднання об'єктів нерухомого майна;
- 08.11.17 об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:05:001:0062, площею 2 га - закрито в зв'язку об'єднанням об'єктів нерухомого майна.
Листом від 26.03.18 № 71 Земельно-аграрний центр „Карат” повідомив прокурора, що орієнтовна середня ринкова вартість земельних ділянок по Кам'янець-Подільському району становить 6 - 6 грн. 50 коп. за м. кв.
В довідці ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (арк. справи №, № 24-28) надано інформацію про власників (землекористувачів) земельних ділянок з кадастровими номерами, серед яких і ТОВ „Агро-Еко-Граунд”.
21.05.19 Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 676/255/19, яким визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-10779-СГ від 17.10.17, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:05:001:0062), для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької обл-ті.
У листі заступника прокурора Хмельницької області від 16.09.19 05/2-278 вих 19, адресованим ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, прокурор просить повідомити про заходи, які вжиті ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області з метою повного та належного захисту державних інтересів у відносинах, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок на користь юридичних осіб, які (ділянки) стали предметом розгляду справ за позовом прокурора про визнання недійсними наказів Держгеокадастру.
30.09.19 під № 10-22-0. 6-5750/2-19 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області направлено лист прокурору Хмельницької області де зазначено, що чинним законодавством та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред'являються Держгеокадастром, враховуючи неоднозначність норм законодавства щодо пред'явлення таких позовів.
11.12.19 під № 90-1871 вих-19 прокурор направив позивачу лист щодо повідомлення про вжиті позивачем заходи, у тому числі звернення до суду з позовами з метою повернення у державну власність земельних ділянок.
23.12.19 позивач направив прокурору лист № 10-22-0.6-7613/2-19, де повідомив, що чинним законодавством та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред'являються Держгеокадастром, враховуючи неоднозначність законодавства щодо пред'явлення таких позовів.
Також до справи подано:
1. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.11.19 № 190130883, (параметри запиту - кадастровий номер земельної ділянки 6822455800 05 001 0141) згідно якого:
- 08.11.17 зареєстровано право приватної власності за ТОВ „Форк”;
- 14.12.17 - право власності припинено;
- 14.12.17 зареєстровано право приватної власності за ТОВ „Агро-Еко-Граунд”;
- 03.01.18 - об'єкт нерухомого майна закрито у зв'язку з поділом.
2. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.11.19 № 190125490, (параметри запиту - кадастровий номер земельної ділянки 6822455800 05 001 0142) згідно якого:
- 03.01.18 зареєстровано право приватної власності за ТОВ „Агро-Еко-Граунд”;
- 23.03.18 - арешт нерухомого майна, згідно ухвали суду № 686/4632/18 від 21.03.18 Хмельницького міськрайонного суду.
3. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.01.20 № 197335248, (параметри запиту - кадастровий номер земельної ділянки 6822455800 05 001 0143) згідно якого:
- 03.01.18 зареєстровано право приватної власності за ТОВ „Агро-Еко-Граунд”;
- 23.03.18 - арешт нерухомого майна згідно ухвали суду № 686/4632/18 від 21.03.18 Хмельницького міськрайонного суду.
Заслухавши представника позивача, дослідивши подані сторонами письмові заяви по суті справи з доданими доказами та давши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Предметом позову у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про витребування у ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки.
В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062 вибула з власності держави поза її волею, з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
У листі заступника прокурора Хмельницької області від 16.09.19 № 05/2-278 вих 19, адресованим ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, прокурор просить повідомити про заходи, які вжиті ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області з метою повного та належного захисту державних інтересів у відносинах, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062.
30.09.19 під № 10-22-0. 6-5750/2-19 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області направлено лист прокурору Хмельницької області де зазначено, що чинним законодавством та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред'являються Держгеокадастром, враховуючи неоднозначність норм законодавства щодо пред'явлення таких позовів.
11.12.19 під № 90-1871 вих-19 прокурор направив позивачу лист щодо повідомлення про вжиті позивачем заходи, у тому числі звернення до суду з позовами з метою повернення у державну власність земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062.
23.12.19 позивач направив прокурору лист № 10-22-0.6-7613/2-19, де повідомив, що чинним законодавством та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред'являються Держгеокадастром, враховуючи неоднозначність законодавства щодо пред'явлення таких позовів.
Згідно листа Земельно-аграрного центру № 71 від 26.03.2018р., вартість земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) залежить від місця розташування, конфігурації, площі, агровиробничих груп грунтів, потреба у рекультивації та низки інших факторів, орієнтовна середня ринкова вартість земельних ділянок по Кам'янець-Подільському району Хмельницької області становить 6-6грн. 50коп. за кв.м.
Враховуючи вказане листування, суд доходить висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький.
Щодо доводів відповідача про те, що позовна заява підписана прокурором, який не мав права її підписувати.
Питання представництва прокурором інтересів держави в суді (функція, підстави, повноваження, порядок тощо) регулюються Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про прокуратуру”, наказом Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 “Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень”.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 6 статті 23 зазначеного Закону визначені форми представництва, зокрема, звернення до суду з позовом. Положення аналогічного змісту міститься в частині 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України “Про прокуратуру” право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За пунктом 6.1 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 “Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень” (який відповідно до ч.4 ст.17 Закону України “Про прокуратуру” є обов'язковим до виконання всіма прокурорами) визначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.
Враховуючи зазначене, а також те, що позов у даній справі підписано керівником Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, суд розцінює даний позов, як такий, що підписаний (поданий) належною особою. Відповідач же, не врахував вищевказані законодавчі положення, які є спеціальними, та надають керівнику місцевої прокуратури право подання позовної заяви, у т. ч. в порядку господарського судочинства.
Аналогічна позиція міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом підп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. № 308, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області.
За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, як то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 того ж Кодексу) тощо.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.
Зміст приписів ст. 388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як ст. 387 так і ст. 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем. Відтак, до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:05:001:0062 площею 2 га. надана у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-СГ.
Згідно наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.11.18 № 146208127 за ОСОБА_1 21.10.17 зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку на підставі наказу № 22-20779-СГ від 17.10.17, видавник - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій обл.
Як встановлено в рішенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21.05.2019р. у справі № 676/255/19, яке набрало законної сили, гр. ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Отже, земельна ділянка 2 га, кадастровий номер 6822455800:05:001:0062, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.
Таким чином, даним рішенням визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-20779-СГ від 17.10.17, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га. кадастровий номер 6822455800:05:001:0062.
Як вбачається з вищевказаного рішення, суд встановив, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.17 № 1273 ОСОБА_1 продав земельну ділянку ТОВ „Форк”. Дана обставина підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.11.18 № 146208127 (арк. справи 19 друга стр.). При цьому, згідно цієї ж інформації 08.11.17 даний об'єкт нерухомого майна закрито на підставі об'єднання об'єктів нерухомості.
Згідно інформації ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області шляхом об'єднання земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141 площею 122 га. При цьому, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.11.19 № 190130883 щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано право власності за ТОВ „Агро-Еко-Граунд”. Згідно цієї ж інформації об'єкт нерухомого майна (земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:001:0141) 03.01.18 закрито на підставі поділу на земельні ділянки кадастрові номери 6822455800:05:001:0142 та 6822455800:05:001:0143, які також належать ТОВ „Агро-Еко-Граунд” (інформаційні довідки арк. справи №, № 41, 42).
Вказані обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру, який в подальшому визнано недійсним. Таким чином, ОСОБА_1 не мав права подальшого продажу спірної земельної ділянки, оскільки, як встановлено судом, передача йому даної землі здійснена на підставі надання ним недостовірної інформації про те, що він не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки.
У ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).
Суд зауважує, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника ( пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Судом також враховується, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. (правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №367/2022/15-ц від 29.05.2019р.).
Оскільки спірна земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20779-СГ, скасованого у судовому порядку згідно рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21.05.2019р. № 676/255/19 через його незаконність, суд приходить до висновку, що волі держави на таке вибуття не було.
Щодо доводів відповідача про те, що позовними вимогами про витребування у відповідача земельної ділянки порушуються права особи на мирне володіння майном судом враховується таке.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах “Рисовський проти України” від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), “Кривенький проти України” від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ є випадок, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки - встановлюється відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки до державної власності спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності народу на землю,
Зважаючи на особливості принципів диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України, у цій справі неможливо вирішити питання щодо належної компенсації кінцевому набувачу землі з огляду на те, як останній розпорядився своїми процесуальними правами, а саме - не заявив відповідного зустрічного позову. Суд же, не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання та самостійно збирати докази для встановлення розміру означеної компенсації.
Окремо суд зазначає, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцевий набувач, який не заявив зустрічного позову у справі, може заявити до власника земельної ділянки позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваної земельної ділянки, а у разі здійснення поліпшень цієї ділянки, які не можна відокремити від неї без завдання їй шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред'явивши вимогу до осіб, в яких він придбав цю ділянку, про відшкодування збитків. (Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29.05.2019р.)
Крім того, суд у цій справі не мав жодних об'єктивних відомостей, які б могли дозволити оцінити розмір шкоди, заподіяної відповідачу, оскільки майновий тягар, і тягар розчарування у результаті задоволення позовних вимог і повернення спірної земельної ділянки власникові, може бути належно компенсований відповідачеві в іншому судовому процесі.
Також суд відхиляє доводи відповідача щодо накладення арешту на земельні ділянки, до складу яких увійшла і спірна, оскільки ухвалення рішення у справі № 924/334/20 вищевказаного арешту не скасовує. При цьому, суд зазначає, що наявність/відсутність арешту не впливає на вирішення питання про витребування майна на користь власника і не скасовує пов'язаних з арештом обмежень щодо земельної ділянки.
Зокрема, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.05.18 у справі № 569/4374/16-ц за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст. 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи виніс рішення у кримінальній справі.
Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевого набувача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (32398, вул. Центральна, 7, с. Колодіївка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 40738781) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, вул. Інституцька, 4/1, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:001:0062, загальною площею 2га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конгфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.17 № 22-20779-СГ Препелиці В.Р.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (32398, вул. Центральна, 7, с. Колодіївка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 894172, рахунок UА 188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 102 грн. судового збору.
Судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 84 від 29.01.20 (платник - Прокуратура Хмельницької області; код 02911102; банк платника - Держказначейська служба України; отримувач - УК у м. Хмельницький/22030101; код 38045529; банк отримувача - казначецство України) у розмірі 4 204 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) повернути на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102) з державного бюджету України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 18.12.20.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук 5 прим:
1 - до справи
2 - відповідачу (32398, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Колодіївка, вул. Центральна, 7)
3 - позивачу (29016, м. Хмельницький, вул. Інституцька, 4/1)
4 - прокуратурі (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11)
5 - Препелиці В.Р. ( АДРЕСА_1 ).
Усім рек. з пов.