ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
18 грудня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/1115/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон,
до: Фізичної особи-підприємця Нікішенко Тетяни Олександрівни, м. Херсон,
про стягнення 6456,33грн
Позиція та докази позивача
Правовими підставами позову АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) до Фізичної особи-підприємця Нікішенко Тетяни Олександрівни (відповідач) про стягнення 6456,33грн, з яких 6343,83грн основного боргу, 24,21грн річних (3%) та 88,29грн пені, вказано, зокрема, ст.ст.193, 216, 217, 230, 276, 343 Господарського та ст.625 Цивільного кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про порушення відповідачем зобов'язань за укладеним між вказаними суб'єктами господарювання договором від 04.10.2013 № 97 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині оплати теплової енергії на централізоване опалення приміщення відповідача у встановлені цим договором строки, через що у позивача виникло, в силу закону та договору, право на нарахування пені та річних (3%) за порушення строків оплати послуг, а також на стягнення заборгованості з оплати послуг, разом з вказаними річними та пенею, в судовому порядку.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та разом з нею подано до суду наступні документи (а.с.17-57): 1) договір від 04.10.2013 № 97 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; 2) договір від 08.10.2004 купівлі-продажу нерухомого майна та витяг (від 08.10.2004 №181505) про реєстрацію даного договору в державному реєстрі правочинів щодо права власності відповідача на нерухоме майно; 3) довідка щодо заборгованості по особовому рахунку відповідача; 4) письмова вимога від 22.07.2020 № 06-1/1399 позивача до відповідача про сплату боргу за спожиту теплову енергію; 5) розрахунок спожитої теплової енергії по будинку № 118 по вул. І. Кулика за опалювальний період 2018-2019рр та 2019-2020рр, разом з відомостями-звітами про відпуск теплової енергії до цього розрахунку та випискою з протоколу зборів жителів будинку № 118 по вул. І. Кулика про призначення відповідальної особи за зняття показів теплового лічильника; 6) рахунки на оплату теплової енергії за листопад та грудень 2018 року, за січень, лютий, березень та грудень 2019 року, за січень, лютий та березень 2020 року, з доказами надання цих рахунків відповідачеві нарочно; 7) рахунок на оплату теплової енергії за листопад 2019 року, з доказами надсилання цього рахунку відповідачеві поштою.
Позиція та докази відповідача
Судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову: ухвалу суду від 06.11.2020 про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом, з повідомленням, за вказаною у позовній заяві та її матеріалах адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованою адресою місця проживання відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно вчиненого судом стосовно відповідача витягу з цього реєстру (а.с.73). Проте, 23.11.2020 листа з вказаною ухвалою повернуто підприємством поштового зв'язку до суду без вручення відповідачу з причини "адресат відсутній за вказаною адресою". За таких обставин відповідача слідує вважати належним чином повідомленим судом про вказаний заявлений до відповідача позов та судовий розгляд цього позову.
Відповідач не проявив свого відношення до заявленого до нього позову: заяв по суті справи та клопотань процесуального характеру не подав.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 06.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення та виклику учасників справи, та встановлено відповідачу строк 27.11.2020 для надання відзиву на позов. Ані у вказаний строк, 27.11.2020, ані дотепер відповідач не подав суду та позивачу відзиву на позов, про причини ненадання відзиву не повідомив та не подав до суду клопотань про продовження строку надання відзиву, а також інших заяв та клопотань по справі.
Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду. Розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 цього ж Кодексу здійснено за наявними матеріалами справи.
Обставини, які встановлено судом
Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі - позивач), як виконавець послуг, та Фізична особа-підприємець Нікішенко Тетяна Олександрівна (надалі - відповідач), як споживач послуг, 04.10.2013 уклали між собою договір № 97 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:
- виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку до кінця опалювального періоду відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання приміщення відповідача, яке знаходиться за адресою - м. Херсон, вул.І.Кулика, буд.118, кв.22, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачено договором (пункти 1 та 2);
- розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами та встановленими тарифами, що діють на момент споживання (пункт 6);
- плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями (пункт 7);
- розрахунковим періодом є календарний місяць, граничний строк здійснення поточних платежів - не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 8);
- за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку, крім суми заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення терміну сплати, сума інфляційних втрат за весь час прострочення, та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості (пункт 12);
- споживач сплачує послуги в установлені договором строки (пункт 15.1);
- у разі несвоєчасного внесення плати за послуги споживач зобов'язаний сплачувати в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, штрафні санкції, інфляційні втрати три відсотки річних, згідно пункту 12 договору (пункт 15.6);
- виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% відсотки річних, за п.12 договору (пункт 16.1);
- споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% відсотки річних, за п.12 договору (пункт 18.2);
- договір укладається на строк до 31.12.2014 і набирає чинності з дня його укладання, при цьому договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (договору) (пункт 30);
- договір може бути розірваний достроково за згодою сторін при: 1) зникненні потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугами виконавця, 2)переході права власності (користування) на приміщення до іншої особи (пункт 31).
Згідно даних побудинкового обліку теплової енергії по будинку № 118 по вулиці І.Кулика у м. Херсоні за опалювальні періоди 2018-2019рр та 2019-2020рр, позивач виставив відповідачеві до сплати рахунки на оплату теплової енергії на загальну суму 10970,81грн (з урахуванням податку на додану вартість), а саме, за листопад 2018 року на суму 421,96грн, за грудень 2018 року на суму 970,49грн, за січень 2019 року на суму 1455,74грн, за лютий 2019 року на суму 1160,38грн, за березень 2019 року на суму 1097,08грн., за листопад 2019 року на суму 443,05грн, за грудень 2019 року на суму 1519,03грн., за січень 2020 року на суму 1329,16грн, за лютий 2020 року на суму 1329,16грн, за березень 2020 року на суму 1244,76грн.
Рахунки на оплату теплової енергії за листопад та грудень 2018 року, за січень, лютий, березень та грудень 2019 року, за січень, лютий та березень 2020 року були вручено нарочно за адресою, за якою мало місце споживання послуг з централізованого опалення на підставі договору між сторонами даної справи, а саме, м. Херсон, вул. І.Куліка,буд.118, кв.22. Рахунок на оплату теплової енергії за листопад 2019 року був надісланий за цією ж адресою рекомендованим листом, якого підприємство поштового зв'язку повернуло позивачеві, без вручення відповідачу, з причини "за закінченням терміну зберігання".
За обліком позивача, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою, за якою відкрито провадження у даній справі, несплачений відповідачем залишок вартості теплової енергії за вказаними рахунками за опалювальні періоди 2018-2019рр та 2019-2020рр становить 6343,83грн. У зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати спожитої теплової енергії за опалювальні періоди 2018-2019рр та 2019-2020рр на умовах договору від 04.10.2013 № 97 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води позивачем заявлено до стягнення з відповідача річні (3%) у загальній сумі 24,21грн та пеня у загальній сумі 88,29грн, які нараховані з 22.04.2019 по 11.03.2020.
Правові норми, що підлягають застосуванню
Щодо підстав виникнення та загального порядку виконання зобов'язань
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.
Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається
Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо договірних зобов'язань між сторонами
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає зокрема, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За ч.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору.
Щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору
1. Щодо виконання сторонами своїх господарських зобов'язань
Наявність укладеного між сторонами справи договору № 97 від 04.10.2013 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як встановлено судом за результатами аналізу положень договору, цей договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
У матеріалах справи відсутні докази нечинності вказаного договору в опалювальні періоди 2018-2019рр та 2019-2020рр.
Так само, у матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача заперечень щодо оплати теплової енергії згідно з рахунками позивача за листопад 2018 року на суму 421,96грн, за грудень 2018 року на суму 970,49грн, за січень 2019 року на суму 1455,74грн, за лютий 2019 року на суму 1160,38грн, за березень 2019 року на суму 1097,08грн., за листопад 2019 року на суму 443,05грн, за грудень 2019 року на суму 1519,03грн., за січень 2020 року на суму 1329,16грн, за лютий 2020 року на суму 1329,16грн, за березень 2020 року на суму 1244,76грн, а всього на суму 10970,81грн.
Позивач виконав передбачені для нього умовами договору № 97 від 04.10.2013 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та нормою закону (ст.275 Господарського кодексу України), як для енергопостачальника, свої зобов'язання перед відповідачем в частині постачання відповідачу теплової енергії на централізоване опалення приміщення відповідача у будинку 118 (кв.22) по вулиці І. Куліка у м.Херсоні, що підтверджується даними побудинкового обліку теплової енергії по зазначеному будинку за опалювальні періоди 2018-2019рр та 2019-2020рр. Докази іншого у справі відсутні. Проте, відповідач не виконав передбачений для нього умовами цього ж договору та нормою закону (за ч.7 ст.276 Господарського кодексу України), як для споживача теплової енергії, свої зобов'язання перед позивачем в частині здійснення оплати на умовах договору теплової енергії на централізоване опалення в опалювальні періоди 2018-2019рр, 2019-2020рр зазначеного приміщення. Відповідачем не надано доказів сплати повністю або частково заявленої до стягнення з нього основної заборгованості (з оплати вартості теплової енергії) в розмірі 6343,83грн.
2. Щодо нарахування річних та пені
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), яка передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не має характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Розрахунок заявлених до стягнення з відповідача річних (3%) у загальній сумі 24,21грн судом перевірений. Цей розрахунок не містить арифметичних помилок, відповідає матеріалам справи та приписам ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України..
Неустойка (пеня) має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Розрахунок заявленої до стягнення з відповідача пені у загальній сумі 88,29грн судом перевірено. Цей розрахунок не містить арифметичних помилок, відповідає матеріалам справи, положенням п.12 укладеного між сторонами договору № 97 від 04.10.2013 та приписам ст.ст.230-232 Господарського кодексу України.
Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо виконаних позивачем розрахунків заявлених до стягнення 24,21грн річних (3%) та 88,29грн пені або їхніх контррозрахунків. Також, відповідач не надав доказів сплати повністю або частково заявлених до стягнення з нього 24,21грн річних (3%) та 88,29грн пені.
Висновки суду
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання його договірного зобов'язання щодо сплати на користь позивача вартості теплової енергії у встановлені договором строки, позовні вимоги про стягнення 6343,83грн основного боргу, 24,21грн річних (3%) та 88,29грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 18.08.2020 № 5246 у сумі 2102грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нікішенко Тетяни Олександрівни (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (місцезнаходження: 73036, м. Херсон, Бериславське шосе, буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 00131771; розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у ФХОУ в АТ "Ощадбанк", МФО 352457) 6343,83грн заборгованості за теплову енергію.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нікішенко Тетяни Олександрівни (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (місцезнаходження: 73036, м. Херсон, Бериславське шосе, буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 00131771; розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "МТБ БАНК", МФО 328168) 24,21грн річних (3%), 88,29грн пені та 2102грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.12.2020
Суддя К.В. Соловйов