Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3931/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) , Фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ТОВ «АКСІОМА» (61058, м. Харків, вул. Данилевського,18, код 31940888)
про визнання недійсним договору
за участю :
позивача - не з'явився
першого відповідача - не з'явився
другого відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_2 , Фізичної особи - підприємця Нестерова Василя Олександровича , в якій просить суд:
визнати недійсним договір купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА» від 08 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.07.1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 20.07.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Ухвалою господарського суду від 23.12.2019 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "15" січня 2020 р. о 11:30.
10.01.2020 року від ОСОБА_1 , через канцелярію суду (вх.№518) надійшло уточнення позовних вимог, в яких останній просить суд
Визнати недійсним договір купівлі-продажу частини частки у статутному, капіталі ТОВ «АКСІОМА» від 08 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , видана Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.07.1997 року, РНОК НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМ України в Запорізькій області 20.07.2004 року, реєстраційний номер облікової кар платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
З причин довготривалої непрацездатності судді Присяжнюка О.О. (перебування на лікарняному понад 14 днів з 02.01.2020 по 07.02.2020 включно) підготовче засідання у справі № 922/3931/19, призначене на 27 січня 2020 року не проводилось.
Питання щодо призначення нової дати підготовчого засідання у справі № 922/3931/19 вирішено судом 10 лютого 2020 року (у перший робочий день після виходу судді Присяжнюк О.О. з лікарняного, тобто одразу після усунення обставини, які перешкоджали виконанню обов'язків судді).
Ухвалою господарського суду від 10.02.2020 року, повідомлено Фізичну особу ОСОБА_1 , Фізичної особи ОСОБА_2 , Фізичну особу - підприємця Нестерова Василя Олександровича відбудеться "21" лютого 2020 р. 14:00 .
09.01.2020 ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Аксіома» про визнання права ОСОБА_3 брати участь в управлінні ТОВ «Аксіома» шляхом перерозподілу часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Аксіома» (а. 1-8 матеріалів оскарження).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у справі №922/3931/19 зазначену позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: докази сплати судового збору у розмірі 181,00грн; обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання зустрічної позовної заяви; перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою за їх наявності (або підтвердження про подання усіх доказів); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Роз'яснено позивачу, що в разі невиконання вимог щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (а.9-11 матеріалів оскарження).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3931/19 повернуто позовну заяву фізичної особи ОСОБА_3 та додані до неї документи (а.16-17 матеріалів оскарження).
Ухвалою господарського суду від 21.02.2020 року, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ТОВ «АКСІОМА» (61058, м. Харків, вул. Данилевського,18, код 31940888). Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/3931/19 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання до "12" березня 2020 р. 12:00 .
Ухвалою господарського суду від 12.03.2020 року, прийнято до провадження заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. 578 від 10.01.2020 року). У задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання відмовлено. Підготовче провадження у справі № 922/3931/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті "23" березня 2020 р. 11:30.
ОСОБА_3 із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та 10.03.2020 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3931/19 про повернення зустрічної позовної заяви та направити справу №922/3931/19 до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Ухвалою господарського суду від 18.03.2020 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3931/19.
Зобов'язано Господарський суд Харківської області невідкладно надіслати на адресу Східного апеляційного господарського суду справу №922/3931/19 або копії всіх матеріалів справи.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.02.2019 у справі №922/3931/19 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
26.05.2020 року справа №922/3931/19, повернулась до господарського суду Харківської області .
Ухвалою господарського суд від 27.05.2020 року, поновлено провадження по справі№922/3931/19, розгляд справи призначено на 03.06.2020 року о 10:00.
При підготовці справи до судового розгляду по суті позивачем 20.03.2020 (вх.№7238) заявлено обґрунтоване клопотання про призначення судової експертизи, яке не було заявлено з поважних причин на стадії підготовчого провадження.
Ухвалою господарського суду від 03.06.2020 року, постановлено повернутися до розгляду справи № 922/3931/19 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання. Призначено підготовче засідання по справі №922/3931/19 на "03" червня 2020 р. 10:15.
Ухвалою господарського суду від 03.06.2020 року, клопотання позивача (вх. № 7238 від 20.03.2020 року) про призначення у справі № 922/3931/19 судової економічної експертизи - задоволено. Призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).Провадження у справі №922/3931/19 зупинено.
Ухвалою господарського суду від 22.07.2020 року, відмовлено в задоволенні клопотання судового експерта №11282 про уточнення питання для проведення комісійної судової економічної експертизи (вх.№1038 від 13.07.2020)по справі№922/3931/19. Провадження у справі 922/3931/19 зупинено.
26.10.2020 року від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса повернулась господарська справа №922/3931/20 до господарського суду Харківської області без виконання, у зв8язку із несплатою експертизи.
Господарський суд телефонограмами повідомив учасників судового процесу про повернення справи до суду та призначення судового засідання з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у справі№922/3931/20.
Ухвалою господарського суду від 11.11.2020, поновлено провадження у справі№922/3931/20. Підготовче засідання призначено на 11.11.2020 року о 11:30.
11.11.2020 року від ОСОБА_1 , через канцелярію суду (вх.№26319) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду від 11.11.2020 року, закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17 листопада 2020 року о 14:00.
16.11.2020 року від ОСОБА_1 , через канцелярію суду (вх.№518) надійшли письмові пояснення щодо клопотання судового експерта №11282 від 07.07.2020 року про уточнення питання для проведення комісійної судової економічної експертизи, в яких останній просить суд поновити строк для надання письмових пояснень стосовно клопотання № 11282 від 07.07.2020р. судового експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса та долучити дані письмові пояснення до матеріалів справи №922/3931/19.
Задовольнити клопотання судового експерта про уточнення питання для проведення комісійної судової економічної експертизи № 11282 від 07.07.2020р. судового експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса.
Зупинити провадження у справі № 922/3931/19 до отримання результатів експертизи, проведення якої доручено судом Харківському НДІ судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса.
17.11.2020 року від ОСОБА_1 , через канцелярію суду (вх.№26870) надійшло клопотання про призначення у справі №922/3931/19 комісійної судової економічної експертизи.
Ухвалою господарського суду від 17.11.20202 року, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , викладеного в письмових поясненнях щодо клопотання судового експерта №11282 від 07.07.2020 року про уточнення питання для проведення комісійної судової економічної експертизи, а також клопотання про призначення комісійної експертизи(вх.№26870) відмовлено. Розгляд справи по суті відкладено на "02" грудня 2020 р. о 11:00.
Ухвалою господарського суду від 02.12.2020 року задоволено клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи відкладено до 09.12.2020 року.
Ухвалою господарського суду від 09.12.2020 року.Судове засідання по суті відкладено на "17" грудня 2020 р. о 14:00 .
Позивач в призначене судове засідання 17.12.2020 року своїх представників не направив.
Відповідачі та представник третьої особи в призначене судове засідання 17.12.2020 року своїх представників не направив.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
08.11.2019 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «АКСІОМА», за яким ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_3 частину частки у розмірі 55 000,00 грн., що становить 1% у статутному капіталі Товариства.
Відповідно до п. 1.1 договору 1.1. Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймав та зобов'язується оплатити частину частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» (далі за текстом - «Товариство») в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.3. Договору предметом цього Договору є частина належної Продавцю частки в статутному капіталі Товариства у розмірі 1 % (один відсоток) статутного капіталу Товариства, що дорівнює 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч, 00) гривень (надалі - «частина частки»).
За пунктом 1.4. Договору сторони дійшли згоди, що право власності від Продавця до Покупця на частину частки, що є предметом цього Договору, переходить з моменту підписання та нотаріального посвідчення акту приймання-передачі частини частки відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору продавець зобов'язаний письмово повідомити Товариство та ініціювати скликання загальних зборів Товариства у зв'язку з укладенням цього Договору.
19.11.2019 року позивачем було отримано повідомлення про скликання загальних зборів ТОВ «Аксіома» на 28.02.2020 року о 10:00 годині. Підставою скликання загальних зборів є отримання директором Товариства - ОСОБА_4 15.11.2019 року листа-повідомлення від учасника Товариства ОСОБА_2 про відчуження ним ОСОБА_3 частини частки у розмірі 55 000,00 грн., що становить 1% у статутному капіталі Товариства.
Відповідно до повідомлення про скликання загальних зборів ТОВ «Аксіома» від 19.11.2019 року на порядок денний були поставлені наступні питання:
1.Зміна складу учасників Товариства
2. Перерозподіл часток між учасниками Товариства у зв'язку з відчуженням частини частки у статутному капіталі Товариства.
3.Внесення змін до Статуту Товариства за приведення його у відповідність до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
4.Надання повноважень на проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства та змін до відомостей, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
5.Вирішення інших питань, пов'язаних з управлінням Товариством.
Як вказує позивач, порушення оскаржуваним договором його прав та інтересів обумовлено тим, що він, як учасник Товариства, має переважне право на придбання частки (її частини) іншого учасника Товариства, що продається третій особі.
Як вказує позивач, порушення оскаржуваним договором його прав та інтересів обумовлено тим, що він, як учасник Товариства, має переважне право на придбання частки (її частини) іншого учасника Товариства, що продається третій особі.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України: «Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …»
17.06.2018 набув чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Як встановлено судом, ТОВ «Аксіома» діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників цього товариства від 27 листопада 2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Статутом ТОВ "Аксіома" (статтею 9) передбачений порядок переходу частки (її) частини учасника до іншої особи, вихід та виключення учасника Товариства.
Зокрема, ч. 9.1. цієї статті передбачений обов'язок продавця частки (частини частки) запропонувати її для продажу учасникам Товариства. Якщо учасники Товариства не скористаються переважним правом протягом встановленого законодавством терміну, ця частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на тих самих умовах.
Таким чином, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом ТОВ "Аксіома" встановлений чіткий порядок відчуження учасником Товариства частки (частини частки) статутного капіталу третій особі.
Відповідно до ст. 20 Закону:
1. Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
2. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.
3. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу.
Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
4. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов'язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).
У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.
5. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
6. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства.
Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права.
Статутом також може бути передбачений обов'язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Статтею 21 Закону визначений порядок відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам.
Так, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам (ч. 1).
Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч. 2).
Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (ч. 3).
Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину з відчуження, застави частки такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4).
Господарський суд констатує, що відтепер безпосередньо у профільному законі (ч. 5 ст. 20) прописані наслідки порушення переважного права - можливість для учасника вимагати в судовому порядку переведення на себе прав та обов'язків покупця частки (частини частки).
У процесі захисту переважного права надзвичайно важливу роль відіграє встановлення всіх обставин здійснення спірного продажу частки: чи повідомлені інші учасники ТОВ про такий правочин, чи реалізовують вони своє переважне право або відмовляються від нього, чи були здійснені розрахунки покупцем за частку, придбану ним з порушенням переважного права тощо.
Згідно з ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Крім того, суд застосовує норми законодавства України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлює, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 р. у справі № 916/1423/18 міститься наступний висновок: "... реалізуючи визначене у статті 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець у статті 16 ЦК України. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом з прийняттям до уваги його правових обґрунтувань".
При вирішенні спору судом враховується, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Отже, суд дійшов висновку, що такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі не протирічить чинному законодавству, не обмежений у використанні судами різних юрисдикцій та може бути реалізований у судовому порядку.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом встановлено підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки у статутному, капіталі ТОВ «АКСІОМА» від 08 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , видана Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.07.1997 року, РНОК НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМ України в Запорізькій області 20.07.2004 року, реєстраційний номер облікової кар платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 ГПК України).
Судовий збір про визнання недійсним договорів купівлі продажу частки у статутному капіталі відповідачів 1 та 2 пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу частини частки у статутному, капіталі ТОВ «АКСІОМА» від 08 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , видана Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.07.1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 20.07.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , видана Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.07.1997 року, РНОК НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) -960,50грн. судового збору .
Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМ України в Запорізькій області 20.07.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 )-960,50грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , видана Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.07.1997 року, РНОК НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ УМ України в Запорізькій області 20.07.2004 року, реєстраційний номер облікової кар платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено "18" грудня 2020 р.
Суддя О.О. Присяжнюк