27.11.2020 Справа № 920/430/17
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Чепульської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/430/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030),
до відповідача Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004),
про стягнення 7 399 129,86 грн.,
та
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору
Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004),
до відповідачів 1)Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030),
2)Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004);
про визнання недійсним зобов'язання,
за участю представників:
від позивача: Дубовик В.В. (довіреність від 03.01.2020 № 6),
від відповідача: Сафронов М.А. (довіреність від 27.12.2019 № 18-49/15),
від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження,
установив:
17.05.2017 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив стягнути з Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (нова назва відповідача - Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” ) 6728283 грн. 53 коп. основного боргу за договором поставки від 08.04.2016 №32-6/1600065, 1103162 грн. 62 коп. пені, 116779 грн. 12 коп. - 3% річних, 252933 грн. 22 коп. інфляційних збитків, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вищезазначеного договору, а також судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 18.05.2017 (суддя Коваленко О.В.) відкрито провадження у справі.
Від відповідача надійшла зустрічна позовна заява №18-7/781 від 17.07.2017 р., в якій він просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на свою користь 193 481 грн. 73 коп. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань по договору поставки №32-6/1600065 від 08.04.2016.
Ухвалою суду від 24.07.2017 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” №18-7/781 від 17.07.2017 та повернуто Публічному акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58) матеріали зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.07.2017 зупинено провадження у справі № 920/430/17 у зв'язку із надходженням 26.07.2017 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.07.2017 у справі № 920/430/17 та необхідністю направлення матеріалів даної справи до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі №920/430/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.07.2017 у справі №920/430/17 залишено без змін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 920/430/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017.
Ухвалою суду від 14.05.2018 постановлено здійснювати розгляд справи № 920/430/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження з повідомленням сторін; поновлено провадження у справі № 920/430/17 та призначено підготовче засідання.
15.06.2018 відповідачем поданий відзив, до якого в т.ч. доданий контррозрахунок, відповідач позовні вимоги визнає частково та просить суд в частині стягнення з відповідача: 2128344,64 грн. основного боргу; 21620,00 грн. пені та 1217,51 грн. 3% річних - відмовити та відповідно до задоволених позовних вимог здійснити розподіл судових витрат.
15.06.2018 до суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” про стягнення 193481 грн. 73 коп. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем договору поставки №32-6/1600065 від 08.04.2016.
Ухвалою суду від 20.06.2018 повернуто ПАТ «СМНВО» зустрічну позовну заяву №187/857 від 15.06.2018.
04.07.2018 на адресу Господарського суду Сумської області надійшла апеляційна скарга ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2018 про повернення зустрічної позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою суду від 12.07.2018 провадження у даній справі зупинено та матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2018 у справі №920/430/17 залишено без змін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 920/430/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018.
Ухвалою суду від 02.01.2019 поновлено провадження у справі № 920/430/17 та призначено підготовче засідання на 23.01.2019.
23.01.2019 до господарського суду Сумської області надійшов позов (№26 від 23.01.2019) третьої особи з самостійними вимогами - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”; 2. Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання недійсним зобов'язання, в якому ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” просить суд визнати недійсним зобов'язання Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” з оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” поставленої теплової енергії за актами приймання-передачі теплової енергії №861 від 30.06.2016 року, №1109 від 31.08.2016 року, №1262 від 30.09.2016 року, №1427 від 31.10.2016 року на загальну суму 443 750 грн. 48 коп.
Ухвалою суду від 25.01.2019 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” позовну заяву №26 від 23.01.2019 до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”; 2. Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання недійсним зобов'язання, в якому ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” просить суд визнати недійсним зобов'язання Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” з оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” поставленої теплової енергії за актами приймання-передачі теплової енергії №861 від 30.06.2016 року, №1109 від 31.08.2016 року, №1262 від 30.09.2016 року, №1427 від 31.10.2016 року на загальну суму 443 750 грн. 48 коп.
25.01.2019 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що станом на день подання даної відповіді заборгованість відповідача за договором від 06.04.2016 № 32-6/1600065 становить 6562464,64 грн, а щодо розрахунку відповідачем пені та 3% річних, - позивач з ним не погоджується та просить суд стягнути пеню та 3% річних в сумі, зазначеній у позовній заяві.
Також ухвалою суду від 25.01.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання; закрито підготовче провадження та призначено справу №920/430/17 до судового розгляду по суті в судове засідання на 21.02.2019.
08.02.2019 на адресу Господарського суду Сумської області надійшла апеляційна скарга ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” № 50 від 07.02.2019 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.01.2019 у справі №920/430/17 про повернення позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою суду від 11.02.2020 зупинено провадження у справі №920/430/17 та направлено матеріали справи до суду апеляційної інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 задоволено апеляційну скаргу ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”; скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.01.2019 у справі №920/430/17; справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою суду від 03.05.2019 поновлено провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 23.05.2019.
20.05.2019 позивачем поданий відзив на позовну заяву ТОВ «СМНВО» про визнання недійсним зобов'язання, відповідно до якого позивач просить суд відмовити в задоволені зазначеної позовної заяви.
20.05.2019 позивачем подане доповнення до відповіді на відзив ПАТ «СМНВО» на позовну заяву ТОВ «СМНВО» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 23.05.2019 залучено до участі у справі № 920/430/17 у якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 34013028); прийнято до розгляду в межах справи № 920/430/17 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору № 26 від 23.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”; відкладено розгляд справи по суті на 13.06.2019.
30.05.2020 від третьої особи із самостійними вимогами подане клопотання про прийняття рішення про розгляд справи № 920/430/17 спочатку.
10.06.2019 відповідачем поданий відзив на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами, відповідно до якого відповідач просить суд позов третьої особи задовольнити.
12.06.2019 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору подана відповідь на відзив відповідача, а також пояснення на первісний позов.
Ухвалою суду від 13.06.2019 постановлено розгляд справи № 920/430/17 здійснювати з проведенням підготовчого засідання спочатку; призначено підготовче засідання на 04.07.2019.
18.06.2019 на адресу Господарського суду Сумської області надійшов лист-запит Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 №09.1-14/1210/19 про направлення матеріалів справи №920/430/17 до Північного апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням заяви ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про винесення додаткового рішення у даній справі про розподіл судових витрат.
Ухвалою суду від 20.06.2019 провадження у справі зупинено та матеріали даної справи направлені до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «СМНВО» про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
31.07.2020 судом апеляційної інстанції надіслано матеріали справ № 920/430/17 до суду касаційної інстанції у зв'язку із оскарженням ТОВ «СМНВО» ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «СМНВО» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у справі № 920/430/17.
19.08.2019 матеріали справи повернуті до Господарського суду Сумської області.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019 справу № 920/430/17 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
20.08.2019 позивачем подана відповідь на пояснення ТОВ «СМНВО» на первісний позов, а також заперечення на відповідь третьої особи на відзив позивача на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами.
Ухвалою від 22.08.2019 поновлено провадження у справі №920/430/17 та призначено підготовче засідання на 18.09.2019.
17.09.2019 Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” ( нова назва відповідача відповідно до статутних документів) подав зустрічну позовну заяву (вх. № 2888 від 17.09.2019), в якій просив суд визнати недійсним договір поставки №32-6/1600065 від 08.04.2016, укладений між позивачем та відповідачем.
Ухвалою суду від 18.09.2019 повернуто зустрічну позовну заяву (вх. № 2888 від 17.09.2019) Акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”.
26.09.2019 відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 № 920/430/17 про повернення зустрічної позовної заяви.
У зв'язку із відпусткою судді Жерьобкіної Є.А. більше ніж 14 календарних днів та необхідністю вирішення питання про зупинення провадження у справі і направлення апеляційної скарги разом із матеріалами справи до суду апеляційної інстанції, відповідно до розпорядження заступника керівника апарату від 27.09.2019 № 920/430/17 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суттями від 27.09.2019 головуючим суддею у справі № 920/430/17 визначено суддю Котельницьку В.Л.
Ухвалою суду від 30.09.2020 зупинено провадження у справі № 920/430/17 та направлено матеріали зазначеної справи до суду касаційної інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 у справі №920/430/17 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 відмовлено у відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 920/430/17.
12.02.2020 матеріали справи № 920/430/17 повернуті на адресу Господарського суду Сумської області.
Ухвалою суду від 24.02.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.03.2020.
07.04.2020 до суду від позивача за первісним позовом надійшли пояснення №1753 від 07.04.2020 щодо суми заборгованості відповідача, у яких повідомлено, що станом на 07.04.2020 заборгованість АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” перед ТОВ “Сумитеплоенерго” за поставлену теплову енергію по договору поставки №32-6/1600065 від 08.04.2016 становить 5926254,90 грн.
Ухвалою суду від 07.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.05.2020.
Ухвалою від 19.05.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження та час дії карантинних заходів на території України; задовольнив клопотання представника відповідача за первісним позовом (вх № 1643к від 18.05.2020) про відкладення розгляду справи; відклав підготовче засідання у справі № 920/430/17 на 23.06.2020.
23.06.2020 до суду надійшла заява ТОВ “Сумитеплоенерго” (вх. № 2091к від 23.06.2020) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом, посилаючись на часткове погашення заборгованості відповідачем, просить суд стягнути з АТ “Сумське НВО” на свою користь заборгованість за договором поставки № 32-6/1600065 від 08.04.2016 у сумі 5926254,90 грн, пеню у сумі 1103162,62 грн, 3% річних у сумі 116779,12 грн, інфляційне збільшення суми боргу - 252933,22 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
Судом у підготовчому засіданні 23.06.2020 постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача (вх. № 2091к від 23.06.2020) про зменшення розміру позовних вимог та про долучення зазначеної заяви до матеріалів справи.
03.08.2020 до суду надійшли додаткові пояснення АТ “Сумське НВО” (вх. № 6629/20), у яких сторона додатково наводить свої міркування щодо предмета спору та просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ “Сумитеплоенерго” у повному обсязі.
08.09.2020 відповідачем подані пояснення щодо заяви позивача про зменшення позовних вимог, в яких відповідач просить суд відмовити в частині стягнення з АТ «Сумське НВО» 1962525,75 грн. заборгованості за договором № 32-6/1600065 від 08.04.2016, зобов'язання з оплати яких припинене на підставі заяви про залік зустрічних однорідних вимог № 18-7/444 від 05.07.2017.
У судовому засіданні 08.09.2020 без виходу до нарадчої кімнати в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справ по суті.
02.10.2020 представником відповідача подане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19.
20.11.2020 відповідачем подане клопотання, відповідно до якого він просить суд долучити до матеріалів справи відредагований контррозрахунок 3% річних та контррозрахунок пені.
У судовому засіданні 20.11.2020 судом постановлено протокольні ухвалі в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України, якими: 1) задоволено клопотання представника відповідача (вх № 10279/20 від 20.11.2020) та долучено до матеріалів справи контррозрахунок 3% річних та пені; 2) оголошено перерву з розгляду справи по суті до 27.11.2020.
У судове засідання 27.11.2020 представники позивача та відповідача прибули, будь-яких додаткових клопотань чи заяв не подали.
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору не прибув, будь-яких клопотань чи заяв суду не подав.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини справи:
08.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (покупець - відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (постачальник, позивач за первісним позовом) укладено договір поставки № 32-6/1600065 з додатками, які є його невід'ємною частиною (далі - договір поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачем змінено назву з Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на Акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”.
Згідно з п. 1.1. договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 на умовах, в порядку та строки визначені договором постачальник зобов'язується виробити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію.
Пунктом 3.3. договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 встановлено, що кількість переданого товару визначається згідно показань лічильника, а за іх відсутності - розрахунковим способом, та відображається у звітах про кількість спожитої теплової енергії, реєстрах споживання теплової енергії , які покупець зобов'язаний подавати постачальнику відповідно до договору і зазначається в актах приймання-передачі теплової енергії.
Відповідно до договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 сторони склали наступні акти приймання-передачі теплової енергії, що підтверджують факт поставки відповідачу теплової енергії на загальну суму16534504,30 грн :
- за квітень 2016 року: №556 від 30.04.2016 в кількості 4,024 Гкал на суму 4003,55 грн.; №555 від 30.04.2016 в кількості 176,84 Гкал на суму 175941,65 грн.; №554 від 30.04.2016 в кількості 1411,432 Гкал на суму 992688,35 грн.
- за травень 2016 року: №736 від 31.05.2016 в кількості 3115,811 Гкал на суму 2191412,20 грн.; №737 від 31.05.2016 в кількості 138,106 Гкал на суму 184669,39 грн.; №738 від 31.05.2016 в кількості 8,821 Гкал на суму 11880,55 грн.
- за червень 2016 року: №860 від 30.06.2016 в кількості 3077,863 Гкал на суму 2164722,60 грн.; №861 від 30.06.2016 в кількості 91,546 Гкал на суму 123360,79 грн.; №862 від 30.06.2016 в кількості 8,135 Гкал на суму 10962,14 грн.;
- за липень 2016 року: №988 від 31.07.2016 в кількості 5,904 Гкал на суму 7955,80 грн.; №987 від 31.07.2016 в кількості 40,551 Гкал на суму 54643,61 грн.; №986 від 31.07.2016 в кількості 2034,418 Гкал на суму 2558020,22 грн.;
- за серпень 2016 року: № 1108 від 31.08.2016 в кількості 2017,775 Гкал на суму 2537 093,78 грн.; №1109 від 31.08.2016 в кількості 40,959 Гкал на суму 55193,40 грн.; №1110 від 31.08.2016 в кількості 4,319 Гкал на суму 5819,96 грн.;
- за вересень 2016 року: №1261 від 30.09.2016 в кількості 2373,087 Гкал на суму 2770930,30 грн.; №1263 від 30.09.2016 в кількості 5,758 Гкал на суму 7759,07 грн.; №1262 від 30.09.2016 в кількості 130,341 Гкал на суму 175638,14 грн.;
- за жовтень 2016 року: №1428 від 31.10.2016 в кількості 3,419 Гкал на суму 4842,01 грн.; №1427 від 31.10.2016 в кількості 89,386 Гкал на суму 126588,80 грн.; №1426 від 31.10.2016 в кількості 2030,045 Гкал на суму 2370377,99 грн.
Факти порушення умов поставки при прийманні товару в порядку, встановленому розділом 4 договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 в матеріалах справи відсутні. Крім цього, п. 3.8 Договору встановлено, що заперечення чи зауваження до акту, заявлені покупцем з недотриманням порядку встановлення факту порушення умов поставки при прийманні товару, або отримані після його складання чи підписання, не підлягають розгляду та не звільняють покупця від обов'язку оплатити фактично отриманий ним товар.
Відповідно до п. 5.1 договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 розрахунковим періодом є календарний місяць поставки товару. Пунктом 5.2 зазначеного договору встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідачем позивачеві відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунку зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 р. (далі - Порядок № 217).
Згідно з п. 5.3 договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 у разі недостатності коштів, перерахованих відповідачем позивачеві відповідно до Порядку № 217, для оплати повної вартості поставленого товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві всю остаточну вартість товару в наступному порядку: 70% остаточної вартості товару, поставленого у звітному календарному місяці - до 30 (тридцятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем поставки (звітним місяцем); 30% остаточної вартості товару, поставленого у кожному звітному календарному місяці - до 31.12.2016 включно.
Проте умов пункту 5.3 договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 відповідач не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за даним договором.
Позивач неодноразово надсилав відповідачу листи-вимоги щодо оплати заборгованості за договором поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 (вих № 3113 від 07.09.2016, вих № 5042 від 14.12.2016, вих № 2019 від 28.04.2017).
Відповідно до останнього листа-вимоги позивач повідомив відповідача, що станом на 25.04.2017 заборгованість відповідача за зазначеним договором склала 6728283,53 грн. і дану заборгованість разом із пенею позивач вимагав оплатити на рахунок ТОВ «Сумитеплоенерго».
05.07.2017 за вих № 18-7/444 відповідач надіслав позивачу заяву про залік зустрічних однорідних вимог в сумі 1962525,75 грн.
Також 06.02.2019 відповідач надіслав позивачу заяву вих № 18-7/141 про залік зустрічних однорідних вимог, згідно з якою ПАТ «Сумське НВО», керуючись ст. 601 ЦК України заявив про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 636209,74 грн.
Відповідно до поданої позивачем заяви (вх. № 2091к від 23.06.2020) про зменшення розміру позовних вимог ТОВ “Сумитеплоенерго”, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості просить суд стягнути з відповідача 5926254,90 грн основного боргу за договором поставки № 32-6/1600065 від 08.04.2016. та на підтвердження саме даної суми основної заборгованості надає до свої пояснень (вх № 2958/20 від 07.04.2020) оборотно-сальдову відомість по рахунку 3614 за період 08.04.2016 по 06.04.2020.
У поданому відзиві на позов (вх № 4514 від 15.06.2018) відповідач не заперечує факт того, що в період з квітня по жовтень 2016 року за договором поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 відповідач отримав від позивача згідно з актів приймання-передачі теплову енергію на загальну суму 16534504,30 грн., але відповідно до поданих пояснень визнає заборгованість за даним договором в сумі 3963729,15 грн.
Так, відповідач не погоджується із зменшеною позивачем сумою основного боргу, зазначаючи, що різниця між облікованою заборгованістю AT «Сумське НВО» за вищезазначеним договором у сумі 3963729,15 грн та облікованою заборгованістю ТОВ «Сумитеплоенерго» за договором у сумі 5926254,90 грн, складає 1962525,75 грн. (5926254,90-3963729,15=1 962 525,75). А отже, позивачем не виключено зі зменшених позовних вимог вимоги на зазначену суму, що були припинені відповідно до заяви ПAT «Сумське НВО» № 18- 7/444 від 05.07.2017 про залік зустрічних однорідних вимог. Хоча, відповідно до пояснень позивача заяву відповідача № 18-7/444 від 05.07.2017 про залік зустрічних однорідних вимог позивач не визнає, оскільки припинення таких зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не відповідає вимогам статті 191 Закону України «Про теплопостачання», яка встановлює випадок недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 662, 692 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наведені норми кореспондуються з положеннями статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на зазначені норми закону, судом встановлено, що у відповідача виникло зобов'язання по оплаті вартості поставленої теплової енергії за актами приймання-передачі теплової енергії, складеними, підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача за період з квітня по жовтень 2016 року на виконання умов договору поставки від 08.04.2016 №32-6/1600065.
Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.
Частиною 3 статті 203 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Згідно зі ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
В розумінні статті 601 ЦК України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
В свою чергу характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Факт припинення зобов'язання відповідача в сумі 1962525,75 грн. за договором поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 підтверджується заявою ПAT «Сумське НВО» № 18- 7/444 від 05.07.2017 про залік зустрічних однорідних вимог, яку позивач не визнає та вважає за неможливе проведення зустрічного зарахування, у зв'язку з чим дана сума не була врахована позивачем при подані ним до суду заяви про зменшення позовних вимог.
Разом з тим, у разі, якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами 4, 5 статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи не подано доказів на підтвердження неправомірності заяви ПAT «Сумське НВО» № 18-7/444 від 05.07.2017 про залік зустрічних однорідних вимог та не доведено її нікчемність або недійсність у судовому порядку.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт часткового припинення зобов'язання в сумі 1962525,75 грн. за договором поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги на підставі заяви ПAT «Сумське НВО» № 18- 7/444 від 05.07.2017 про залік зустрічних однорідних вимог, а отже, вимоги позивача в частині стягнення 5926254,90 грн основного боргу задовольняються судом частково в сумі 3963729,15 грн., в іншій частині - 1962525,75 грн основного боргу - суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 1103162,62 грн пені, 116779,12 грн 3% річних, 252933,22 грн інфляційного збільшення суми боргу , суд зазначає наступне:
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно частини 1 статті 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 7.9. договору поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065, укладеного між позивачем та відповідачем за первісним позовом, у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 1103162,62 грн пені.
Судом перевірено розрахунок пені позивача за первісним позовом за договором поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 (сума заборгованості 3963729,15 грн.) за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №917/1622/16.
Суд дійшов висновку, про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 576947,42 грн. з урахуванням контррозрахунку відповідача від 20.11.2020.
Щодо нарахованих відповідачу 116779,12 грн 3% річних, 252933,22 грн інфляційного збільшення суми боргу суд зазначає наступне:
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних збитків позивача за первісним позовом за договором поставки від 08.04.2016 № 32-6/1600065 за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», за результатами якого суд також погоджується з контррозрахунком відповідача від 20.11.2020 щодо розміру 3% річних та частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 60216,12 грн , а інфляційні збитки задовольняє в межах заявленої позивачем за первісним позовом суми - 252933,22 грн.
Таким чином, на підставі досліджених матеріалів первісної позовної заяви, суд задовольняє первісний позов ТОВ «Сумитеплоенерго в частині стягнення з відповідача 3963729,15 грн заборгованості за договором поставки № 32-6/1600065 від 08.04.2016, 576947,42 грн пені, 60216,12 грн 3% річних, 252933,22 грн інфляційних нарахувань, в іншій частині первісних позовних вимог - суд відмовляє.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
23.01.2019 до господарського суду Сумської області надійшов позов №26 від 23.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”; 2. Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання недійсним зобов'язання, в якому ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” просить суд визнати недійсним зобов'язання Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” з оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” поставленої теплової енергії за актами приймання-передачі теплової енергії №861 від 30.06.2016 року, №1109 від 31.08.2016 року, №1262 від 30.09.2016 року, №1427 від 31.10.2016 року на загальну суму 443 750 грн. 48 коп.
Ухвалою від 23.05.2019 залучено до участі у справі № 920/430/17 у якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 34013028); прийнято до розгляду в межах справи № 920/430/17 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору № 26 від 23.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”; відкладено розгляд справи по суті на 13.06.2019.
Зі змісту позову третьої особи із самостійними вимогами вбачається, що ТОВ «СНВО» уклало 08.12.2016 з ПАТ «Сумське НВО» договір поруки і на підставі нього взяло на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ «Сумитеплоенерго» за виконання ПАТ «Сумське НВО» зобов'язань з оплати теплової енергії, переданої за договором поставки №32-6/1600065 від 08.04.2016 р.
У зв'язку з чим ТОВ «СМНВО», посилаючись на вимоги ст. 555 Цивільного кодексу України, заявило в позові про наявність у нього заперечень проти вимог ТОВ «Сумитеплоенерго».
Відповідно до ч.2 ст.555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до ч.1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Тобто, право поручителя висунути проти вимог кредитора заперечення виникає лише у разі одержання ним (поручителем) вимоги кредитора чи пред'явлення останнім позову до поручителя щодо виконання зобов'язання забезпеченого порукою.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ «Сумитеплоенерго» пред'являло ТОВ «СМНВО» вимоги чи позов про виконання зобов'язання ПАТ «Сумське НВО» по договору №32-6/1600065, а також позивачем не доведено, що між ТОВ «Сумитеплоенерго» і ТОВ «СМНВО» існують правовідносин щодо зазначеного договору.
Також обґрунтовуючи підстави для пред'явлення позову третя особа із самостійними вимогами ТОВ «СМНВО» зазначає, що ним взято на себе зобов'язання відповідати перед ТОВ «Сумитеплоенерго» на підставі договору поруки, укладеного 08.12.2016.
Згідно з договором поруки 08.12.2016 ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», по тексту договору «Боржник» з однієї сторони та ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», по тексту договору «Поручитель», уклали цей договір.
Відповідно до п.1.1. Договору предметом цього договору є зобов'язання Поручителя перед Боржником солідарно відповідати за виконання Боржником перед ТОВ «Сумитеплоенерго» зобов'язань за договором поставки №32-6/1600065 від 08.04.2016, що укладений між Кредитором і Боржником.
Згідно з розділом 7 Договір поруки від 08.12.2016 підписано двома особами: В.М. Василенко від ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» та Д.В. Мамчун від ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», разом з тим ТОВ «Сумитеплоенерго» як кредитор не є стороною у даному договорі.
Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З викладеного вбачається, що права та інтереси ТОВ «СМНВО» не підлягають захисту судом, оскільки вони не порушені і не оспорюються.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі досліджених матеріалів позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами судом встановлено, що даний позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 72807,39 грн. покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам за первісним позов.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір за позовною заявою третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору покладаються на дану третю особу.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030) 3963729,15 грн (три мільйони дев'ятсот шістдесят три тисячі сімсот двадцять дев'ять грн. 15 коп.) заборгованості за договором поставки № 32-6/1600065 від 08.04.2016, 576947,42 грн (п'ятсот сімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок сім грн. 42 коп) пені, 60216,12 грн (шістдесят тисяч двісті шістнадцять грн. 12 коп) 3% річних, 252933,22 грн (двісті п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять три грн. 22 коп.) інфляційних нарахувань, а також 72807,39 грн (сімдесят дві тисячі вісімсот сім грн 39 коп.) судового збору.
3. В іншому - відмовити.
4. Відмовити в задоволені позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про визнання недійсним зобов'язання.
5. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
У зв'язку із відпусткою судді Котельницької В.Л. повний текст рішення складено та підписано 17.12.2020.
Суддя В.Л. Котельницька