65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3406/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” за вх. № 2-4210/20 від 16.12.2020 про забезпечення позову у справі №916/3406/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” (вул. Лейпцизька, 16, літ.А, м. Київ, 01015)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісагіс” (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” (проспект Гагаріна, 12-А, м. Одеса, 65039)
про визнання правовідносин припиненими,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісагіс”, в якій просить суд:
- визнати припиненими кредитні правовідносини за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” та Публічним акціонерним товариством “Імексбанк”, правонаступником якого в цих правовідносинах є Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісагіс”;
- визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Кіод-1”, а саме: нежилої будівлі, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000, за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований за реєстровим номером 576, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 829199.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що зобов'язання ТОВ “Кіод-1” за вищевказаними договорами є припиненими внаслідок виконання позивачем основного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 та розірвання цього договору. Як зазначив позивач, відповідач, як правонаступник Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” у спірних відносинах, пред'явив позивачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором та попередив про застосування наслідків невиконання вимоги у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.11.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” було повернуто заяву про забезпечення позову від 27.11.2020 за вх. № 2-4118/20.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3406/20; ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2020 о 10 год. 00 хв. Крім цього, вказаною ухвалою суду було залучено Публічне акціонерне товариство “Імексбанк” до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
16.12.2020 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову у справі №916/3406/20, в якій позивач просить суд заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна: нежилої будівлі, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000.
В обґрунтування необхідності вжиття вищевказаного заходу забезпечення позову позивач зазначає про існування ризику істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі, якщо відповідач реалізує своє право іпотекодержателя щодо належного позивачу на праві власності об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, літ. А. Водночас, на виконання ч.1 ст. 139 ГПК України позивач повідомив про відсутність у нього пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
За результатом розгляду матеріалів вищевказаної заяви суд дійшов висновку про необхідність викликати заявника в порядку ч.3 ст.140 ГПК України для надання пояснень/додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, у зв'язку з чим ухвалою від 16.12.2020 суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” з'явитись "17" грудня 2020 о 12:00 до Господарського суду Одеської області.
На вчинення окремої процесуальної дії з надання додаткових пояснень/доказів щодо заяви про забезпечення позову до Господарського суду Одеської області 17.12.2020 з'явились представники заявника, які надали суду додаткові пояснення та докази, пояснивши, що ці докази ними отримано з відкритих джерел в мережі Інтернет, а підтвердженням переходу прав іпотекодержателя до відповідача позивач вказав відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Розглянувши вищевказану заяву позивача, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Частиною 3 статті 140 ГПК України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та виконанню постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Так, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору або майна відповідача.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони відповідачу чи іншим особам здійснювати певні дії.
Оскільки предметом позову ТОВ «Кіод-1» є немайнові вимоги, а саме щодо визнання припиненими кредитних відносин та іпотеки нерухомого майна, судове рішення, у разі повного або частково задоволення цього позову, не вимагатиме примусового виконання, а отже для задоволення заяви позивача про забезпечення позову необхідно дослідити наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту судом порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд відзначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали позовної заяви позивача та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.
Так, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію кредитного договору від 10.04.2008 №32-08, підписаного між АКБ «Імексбанк» (кредитор) та ТОВ «Кіод-1» (позивальник), згідно з п.1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 14500000,00 грн зі сплатою 18% річних та кінцевим терміном повернення коштів до 09.04.2013. Далі сторонами договору було підписано декілька додаткових угод до цього договору, зокрема, додаткову угоду №3 від 09.04.2013, згідно з якою п.1.1. викладено в новій редакції та узгоджено, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 18000000,00 грн, а у сукупності - транш, зі сплатою 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 08.11.2017 на умовах, визначених цим договором.
Крім цього, 27.04.2013 між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Кіод-1» було підписано іпотечний договір № 576, яким забезпечено вимоги іпотекодержателя за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, з рахуванням додаткових угод до нього №1, №2 та №3, а також усіх додаткових договорів/угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо, щодо наданого кредиту на наступних умовах: сума кредиту - 18000000,00 грн; строк повернення кредиту - 08.11.2017; розмір відсоткової ставки - 18% річних. Згідно з п.1.3. договору предметом іпотеки є нежитлова будівля, загальною площею 1814,80 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцігська, 16 (літ.А)., що належить іпотекодавцю на праві власності. Розділ 6 іпотечного договору містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яким передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору, шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Це застереження визначено сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Розділом 7 іпотечного договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього. Право іпотеки та, відповідно, і цей договір, припиняє чинність у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію підписаного між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Кіод-1» договору від 19.01.2015 про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, згідно з яким сторони прийшли до згоди розірвати договір про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08; з моменту набуття чинності цим договором сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08; договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.
Оригінали вищевказаних кредитного договору від 10.04.2008 №32-08, додаткових угод до нього та договору про розірвання від 19.01.2015, судом було оглянуто під час вчинення окремої процесуальної дії 17.12.2020.
Позивач стверджує, що він не має невиконаних зобов'язань перед ПАТ «Імексбанк» по договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, на підтвердження чого додає до позовної заяви банківські виписки та картку рахунку з відображенням руху коштів за кредитним договором, разом з цим суд зауважує, що встановлення цих обставин в межах здійснення розгляду заяви про забезпечення позову судом не здійснюється.
Як пояснює суду позивач, долучивши до матеріалів справи відповідні докази, 03.11.2020 позивач отримав від ТОВ «Ісагіс» повідомлення-вимогу (а.с.34-37, т.1), в якому відповідач повідомив про укладення 24.07.2020 з ПАТ «Імексбанк» договорів про відступлення права вимоги №130 та №130/1, за якими банк відступив відповідачу шляхом продажу права вимоги до позивача, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 та договором іпотеки від 27.04.2013 №576. У повідомленні відповідач наголосив, що позивачем зобов'язання за кредитним договором не виконано, станом на 28.10.2020 за позивачем рахується кредитна заборгованість в розмірі 26032317,02 грн, у зв'язку з чим відповідач вимагає сплатити заборгованість, а у випадку її несплати, ТОВ «Ісагіс» попередило, що буде вимушено звернути стягнення на предмет іпотеки.
До матеріалів справи позивачем долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформовану станом на 25.11.2020 відносно об'єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 1814,8 кв.м. прибудовані до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, з якої вбачається наявність відомостей в реєстрі щодо реєстрації іпотеки за основним зобов'язанням: договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, строк виконання основного зобов'язання - 08.11.2017, розмір основного зобов'язання - 18000000,00 грн, видавник - АКБ «Імексбанк»; іпотекодержатель - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (код ЄДРПОУ 38915140), підстава для державної реєстрації іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 576, виданий 27.04.2013, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.
Додатково на підтвердження обставин укладення між банком та відповідачем правочинів щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08 та за іпотечним договором від 07.04.2013 №576, позивач надав суду роздруковані, за його поясненням, з відкритих джерел у мережі Інтернет:
- протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-04-17-000019-b щодо продажу на аукціоні ПАТ «Імексбанк», зокрема, прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з суб'єктами господарювання, переможцем торгів значиться ТОВ «Ісагіс»;
- копію договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 24.07.2020 №130, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Ісагіс», згідно з яким банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку права вимоги до позичальників, зазначених у додатку №1 до цього договору (без додатку № 1, проте на цей договір є посилання у повідомленні-вимозі відповідача від 28.10.2020);
- копію договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020 №130/1, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Ісагіс», згідно з яким банк відступив шляхом продажу новому іпотекодержателю належні банку права вимоги до іпотекодавців, зазначених у додатку №1 до цього договору (без додатку № 1, проте на цей договір є посилання у повідомленні-вимозі відповідача від 28.10.2020);
- копію паспорту активу з переліком та характеристикою активів ПАТ «Імексбанк» станом на 01.04.2020 з включенням суми заборгованості, зокрема, по договору №32-08 в розмірі 23773047,54 грн, а також з відомостями про забезпечення виконання договору іпотечним договором від 27.04.2013.
Отже, з наявних на даний час матеріалів справи вбачається, що за наявності підписаного між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Кіод-1» договору від 19.01.2015 про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, оцінка змісту і укладення якого буде надана судом при вирішенні спору по суті, матеріали справи містять відомості, з яких вбачається та у повідомленні-вимозі стверджує відповідач, що банком 24.07.2020 було відступлено відповідачу права вимоги як за цим кредитним договором, так і за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання основного зобов'язання. Наразі судом не встановлюється обставини щодо припинення кредитних правовідносин за договором від 10.04.2008 №32-08 та іпотеки на нерухоме майно позивача, разом з цим, висловлений відповідачем у повідомленні-вимозі намір звернути стягнення на предмет іпотеки дає підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі прийняття судом рішення про повне/часткове задоволення позову позивача.
За вищевикладених обставин та врахувавши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у цій справі шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язаних з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (код 38915140) прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 27.04.2013 №576, відносно нерухомого майна: нежитлової будівлі, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16 (А), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000.
Суд відзначає, що вжиття заходів забезпечення позову у вищевказаний спосіб буде в повній мірі відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається, натомість, не призведе до спричинення перешкод щодо внесення відомостей в реєстр на підставі інших правовідносин, що не стосуються спірних у цій справі.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає на цей час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” за вх. № 2-4210/20 від 16.12.2020 про забезпечення позову у справі №916/3406/20 - задовольнити частково.
2. До набрання рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/3406/20 законної сили заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язаних з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (код ЄДРПОУ 38915140) прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 27.04.2013 №576, відносно нерухомого майна: нежитлової будівлі, площею 1814,8 кв.м., прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16 (А), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000.
3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” за вх. № 2-4210/20 від 16.12.2020 про забезпечення позову у справі №916/3406/20 - відмовити.
Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (вул. Лейпцизька, 16 (літ.А), м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 32554793)
Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 38915140)
Ухвала набирає законної сили 18.12.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
Суддя Бездоля Дмитро Олександрович