вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.12.2020р. Справа № 904/25/19
За позовом: Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
До: Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, м. Дніпро (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгаз», м. Київ (відповідач-2)
Про: визнання недійсним договору та повернення об'єкту благоустрою
Суддя Васильєв О.Ю.
Cекретар судового засідання Броян А.Р.
Від прокуратури: Буршаєвський К.Л. ;
Від позивача: Єрмілко А.А. ;
Від відповідача-1: Кисіль А.М.;
Від відповідача-2: не з'явився
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся з позовом до КП «Благоустрій міста ДМР» (відповідач-1) та ТОВ «Востокгаз» (відповідач-2) про визнання недійсним договору про використання об'єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням № 4416 ТС від 22.11.18р. (укладеного між відповідачами); та зобов'язання ТОВ «Востокгаз» повернути об'єкт благоустрою у вигляді зони міського та зовнішнього транспорту, з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження» площею 105 м. кв., що розташовується на вул. Набережна Заводська, 52 у м. Дніпро Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради за актом приймання-передачі. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на ту обставину , що КП «Благоустрій міста» ДМР незаконно передано об'єкт благоустрою під розміщення об'єкту підвищеної небезпеки - газозаправної станції. Внаслідок чого використання земельної ділянки комунальної власності на теперішній час здійснюється ТОВ «Востокгаз» всупереч вимог чинного законодавства, а самовільно розміщений об'єкт підвищеної небезпеки створює загрозу життю, здоров'ю та майну жителів територіальної громади, а також навколишньому природному середовищу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.19 р. (суддя Бєлік В.Г.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні. Ухвалою суду від 15.04.19р. позовну заяву першого заступника прокурора Дніпропетровської області залишено без розгляду.
Постановою ЦАГС від 12.08.20р. ухвалу господарського суду від 15.04.19р. у справі №904/25/19 скасовано та справу передано до господарському суду Дніпропетровської області для продовження розгляду по суті.
21.08.20р. системою автоматичного розподілу справу №904/25/19 передано для розгляду судді Васильєву О.Ю.
Ухвалою суду від 25.08.20р. суддею Васильєвим О.Ю. справу прийнято до свого провадження та підготовче засідання призначено на 17.09.20р.
17.11.20 р. на адресу суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про зміну предмету спору , в якій прокурор з посиланням на укладання відповідачами під час розгляду цієї справи нового договору , просив суд визнати недійсним договору про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 6278 ТС від 20.10.20 р. та зобов'язати відповідача-2 повернути об'єкт благоустрою у вигляді зони міського та зовнішнього транспорту, з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження» площею 110 м. кв., що розташовується на вул. Набережна Заводська, 52 у м. Дніпро , Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради за актом приймання - передачі.
Дніпровська міськрада ( позивач ) підтримала позовні вимоги прокурора , заявлені в інтересах держави , в повному обсязі , з підстав , наведених у позовній заяві та заяві про зміну предмету спору.
Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (відповідач-1) проти задоволення позовних вимог заперечував , стверджуючи , що підприємство відповідно до положень Статуту , Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про благоустрій населених пунктів» , «Правил благоустрою території міста Дніпропетровська» та «Порядку передачі об'єктів (елементів ) благоустрою м. Дніпра в тимчасове використання не за функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг» має повноваження на укладання відповідних договорів .Оскільки ТОВ «Востокгаз» звернувшись до КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради із заявою про укладання спірного договору , надало всі ,передбачені вимогами вищенаведених нормативних актів документи; відповідач-1 був позбавлений можливості відмовити в укладанні цього договору. Багатопаливна автозаправна станція ,яка розташована відповідно до умов цього договору , не є об'єктом будівництва та відповідає всім ознакам тимчасових споруд. Прокурором не надано також доказів розташування об'єкта благоустрою в межах водоохоронної та прибережної захисної смуги р. Дніпро .
ТОВ «Востокгаз» (відповідач-2) проти задоволення позову заперечував , зазначаючи, що прокурором у позовній заяві не вказано обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів. КП «Благоустрій міста» ДМР на підставі наданих законодавством повноважень було створено міською радою для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності та/або їх елементів (частин); надання об'єктів благоустрою та/або елементів благоустрою м. Дніпро в тимчасове використання суб'єктам господарювання та/або іншим особам, які ведуть або мають намір вести господарську або іншу діяльність на об'єктах та/або елементах благоустрою для реалізації потреб для об'єктів сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та сфери послуг; укладання з користувачами договорів об'єктів та/або елементів благоустрою договорів щодо пайової участі в утриманні зазначених об'єктів; залучення коштів та інших осіб для належного утримання і здвійснення ремонту об'єктів та/або елементів благоустрою. А тому заборони на укладення договору благоустрою з метою облаштування АГЗП з боку чинного законодавства, що регулює взаємовідносини в сфері укладання договорів благоустрою території та використання об'єктів не за цільовим призначенням , не має. Також, відповідач-2 зазначає, що жодних дії направлених на самовільне зайняття земельної ділянки , ТОВ «Востокгаз» не здійснювало.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін та за клопотанням прокурора та відповідачів.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
20.10.20р. між КП «Благоустрій міста » ДМР ( орган контролю) та ТОВ «Востокгаз» (користувач) укладено договір №6278 ТС про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням , відповідно до п.1.1. якого орган контролю, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає користувачу об'єкт благоустрою, визначений п. 1.2 цього договору,розташований на територіях, які віднесено до сфери контролю, за плату на визначений термін для використання об'єкта не за функціональним призначенням, а користувач зобов'язується використовувати визначений п. 1.2 цього договору об'єкт благоустрою та здійснити оплату за тимчасове використання об'єкта благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов цього договору, виконувати інші обов'язки згідно цього договору.
Згідно з п.1.2. найменування ОБ, який надається для використання: частина території загального користування , «зони міського та зовнішнього транспорту», з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження» площею 110 кв. м.
Спосіб, в який об'єкт благоустрою буде використано не за функціональним призначенням - встановлення не властивих об'єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування покупців і проведення грошових розрахунків з покупцями під час пролажу товарів, надання послуг у разі здійснення діяльності поза стаціонарними торговельними об'єктами.
Місцезнаходження ОБ - у районі вулиця Набережна Заводська буд.52 Новокодацький р-н у межах, визначених схемою ОБ (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 1.3. встановлено , що право на використання ОБ не за функціональним призначенням виникає у користувача з 20 жовтня 2020р. і діє строком до 30 червня 2021 р..
Відповідно до п.1.4. виконання цього договору та використання ОБ не за функціональним призначенням не може бути наслідком
виникнення у користувача права власності на зазначені існуючі або відновлені об'єкти благоустрою та їх частини.
В розділі 2 наведені обов'язки сторін , так орган контролю зобов'язаний: контролювати відповідність обсягів, строків, інших факторів тимчасового погіршення існуючого благоустрою (використання об'єктів благоустрою) умовам договору, правовстановлюючим, погоджувальним та дозвільним документам, які були підставою для оформлення договору ( п.2.1.1.) У разі виявлення порушень видати користувачу приписи щодо їх усунення, вжити заходів для забезпечення адміністративного впливу за фактами порушень правил благоустрою території міста ( п.2.1.2.). Вести листування, надавати відповіді на звернення користувача з питань, що стосуються укладеного договору ( п.2.1.3.)
Користувач зобов'язаний : в день підписання договору прийняти ОБ та в той же день підписати акт приймання-передачі ОБ у використання та укласти договір про вивіз твердих побутових відходів ( п.2.2.1.) У будь-який погоджений спосіб сповістити орган контролю про завершення використання ОБ , визначений договором і відновлення благоустрою ( п.2.2.2.) Своєчасно здійснювати плату за тимчасове використання ОБ не за функціональним призначенням відповідно до умов договору ( п.2.2.3.) Забезпечити відновлення первісного стану об' єкта (об'єктів) благоустрою до дати припинення дії договору ( п.2.2.4.) За власні кошти усунути виявлені органом контролю недоліки у відновленні благоустрою (стану ОБ) протягом десяти календарних днів з дня отримання відповідної вимоги органу контролю ( п.2.2.5.) Повернути органу контролю ОБ за актом приймання-передачі , підписаним органом контролю та користувачем, в останній день терміну права на використання ОБ, зазначеного в п. 1.3 цього договору, або у разі дострокового припинення цього договору з будь-яких інших підстав - протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору. ОБ вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі ОБ. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі у разі повернення ОБ з використання покладається на користувача ( п.2.2.6.) Забезпечити безперешкодний доступ органу контролю, інженерним службам до території ОБ ( п.2.2.7.).
В розділі 3 договору сторони узгодили належні ним права ,так орган контролю має право :
3.1.1. Вимагати від користувача своєчасної оплати за тимчасове використання об'єкта (об'єктів) благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов договору ( п.3.1.1.). У випадку звернення користувача з письмовою пропозицію про продовження дії договору, здійснити обстеження ОБ умов використання об'єкта (об'єктів) благоустрою), та не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації письмової пропозиції користувача. прийняти одне з таких рішень: про оформлення додаткової угоди до договору із користувачем про продовження терміну дії договору; про відмову в продовженні терміну дії договору ( п.3.1.2.)
В односторонньому порядку розірвати договір з користувачем, в тому числі за таких підстав: виникнення ситуації внаслідок дій користувача, яка загрожує безпечній життєдіяльності людей, спричиняє пошкодження майна, призводить до непередбачуваного руйнування об'єкта (об'єктів) благоустрою; визнання у встановленому порядку такими, що втратили чинність, документів, на підставі яких було укладено договір, на підставі рішення суду; грубе порушення користувачем умов договору; невнесення плати за використання ОБ протягом двох місяців поспіль. Рішення про припинення договору приймається керівником органу контролю, оформлюється письмовим повідомленням про розірвання договору ( п.3.1.3.)
В свою чергу , користувач має право: вносити на розгляд органу контролю пропозиції щодо змін і доповнень до цього договору ( п.3.2.1.) У разі відсутності зауважень після завершення використання ОБ і відновлення благоустрою, звертатись до органу контролю з пропозицією припинити дію договору до закінчення строку його дії відповідною угодою про припинення дії договору ( п.3.2.2.). Передавати ОБ у використання (піднайом, суборенду) іншій(им) особі(ам) тільки за письмовою згодою органу контролю на строк, що не перевищує строку дії цього договору. Умови договору піднайму, суборенди не можуть суперечити умовам цього договору ( п.3.2.3.) Виконувати з попереднього письмового дозволу органу контролю реконструкцію, технічне переобладнання та поліпшення ОБ ( п.3.2.4.)
В розділі 4 договору сторони погодили порядок розрахунків за отримане право використання об'єкту благоустрою.
Відповідальність сторін наведена у розділі 5 договору ; так користувач несе майнову та іншу відповідальність, визначену чинним законодавством України, Правилами благоустрою території міста та Порядком ( п.5.1.) У випадку використання ОБ з перевищенням встановлених цим договором обсягів використання (площі) або дислокації, порушення умов цього договору (в тому числі використання ОБ способом, не передбаченим цим договором) користувач зобов'язаний сплатити на користь органу контролю штраф в розмірі, що дорівнює п'ятикратному розміру плати, визначеної пунктом 4.4. договору ( п.5.2.) За порушення, зазначені в п. 5.2 договору, крім визначеного пунктом 5.2 штрафу, користувач зобов'язаний сплатити на користь органу контролю неустойку в розмірі 5 відсотків від визначеної пунктом 4.4 договору плати за кожен день від дати
початку порушення до дати його повного припинення ( п.5.3.) За несвоєчасну сплату плати за використання ОБ користувач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми плати за кожен день прострочення ( п.5.4.). Сплата передбачених цим договором штрафних санкцій не звільняє користувача від обов'язку належним чином виконувати умови договору, а також від відповідальності, встановленої чинним законодавством ( п.5.5.)
Відповідно до п.9.2. цього договору : у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та за інших підстав, визначених чиннимзаконодавством України та цим договором, цей договір може бути розірвано достроково ( т.3, а.с.63-66 )
Додатком до цього договору є акт приймання-передачі від 20.10.20 р. , згідно до якого : Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (далі - Орган контролю), з одного боку, та ТОВ «Востокгаз» ( далі - Користувач) , склали цей акт про наступне: Орган контролю, діючи від власного імені на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпро, в особі Дніпровської міської ради, надав Користувачу Об'єкт благоустрою, визначений п. 1.2 договору, розташований на території, яка віднесена до Сфери контролю, за плату, на визначений термін для використання об'єкта не за функціональним призначенням, а Користувач прийняв Об'єкт благоустрою , визначений п. 1.2 договору. Сторони одна до одної претензій не мають ( т.3 , а.с.67 )
Прокурор вважає, що за спірним договором КП «Благоустрій міста» ДМР ( відповідач-1 ) незаконно передано ТОВ «Востокгаз» ( відповідач-2 ) об'єкт благоустрою під розміщення об'єкту підвищеної небезпеки - газозаправної станції. Внаслідок чого використання земельної ділянки комунальної власності на теперішній час здійснюється ТОВ «Востокгаз» всупереч вимог чинного законодавства, а самовільно розміщений об'єкт підвищеної небезпеки створює загрозу життю, здоров'ю та майну жителів територіальної громади, а також навколишньому природному середовищу. Вказане і стало причиною звернення з позовом до суду.
Визначальним під вирішення цього спору, суд вважає наступне.
Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).
Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» . Саме цим Законом повинні були керуватися відповідачі у цій справі під час укладання та виконання спірного договору.
Відповідно до ст.36 цього Закону : фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників тимчасових споруд, розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування. Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної або комунальної власності, на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем об'єкта благоустрою, може фінансувати утримання прилеглої до тимчасової споруди території шляхом оплати пайової участі з утримання в належному стані об'єкта благоустрою.
Відтак, положеннями цього Закону передбачено право власника тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної або комунальної власності, на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем об'єкта благоустрою ; використовувати цей об'єкт благоустрою не за його функціональним призначенням відповідно до умов укладеного договору .
Відповідно до п.2.2. Статуту КП «Благоустрій міста» ДМР , затвердженого рішенням Дніпровської міськради від 24.10.18р. № 62/36 , предметом господарської діяльності підприємства є , в тому числі , надання об'єктів благоустрою та/або елементів благоустрою м. Дніпра в тимчасове використання суб'єктам господарювання та/або іншим особам . Отже , КП «Благоустрій міста» ДМР є уповноваженим органом ,який має право від імені територіальної громади м. Дніпро укладати відповідні договори стосовно тимчасового користування об'єктів благоустрою .
Отже , спірний договір укладено уповноваженою на те особою , а його зміст не суперечить вимогам вищезазначених правових норм . Наведені ж у позовній заяві прокурора обставини стосовно використання об'єкту благоустрою ТОВ «Востокгаз» всупереч вимогам законодавства не можуть бути підставою для визнання цього договору недійсним ; а можливо є підставою для звернення з позовом про розірвання цього договору внаслідок грубого порушення сторонами його умов ( як то передбачено вимогами чинного законодавства України та умовами оспорюваного договору ) . Враховуючи вищевикладене , позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору задоволенню не підлягають . Оскільки ж позовні вимоги про зобов'язання ТОВ «Востокгаз» повернути КП «Благоустрій міста» ДМР об'єкт благоустрою у вигляді зони міського та зовнішнього транспорту, з видом покриття «зони зелених насаджень природного або штучного походження» площею 105 м. кв., що розташовується на вул. Набережна Заводська, 52 у м. Дніпро , є похідними від позовних вимог про визнання недійсним договору ; вони також не підлягають задоволенню .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 48, 75, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -
В задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відмовити в повному обсязі .Судові витрати покласти на прокурора .
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Повне рішення складено 18.12.2020р.
Суддя О.Ю.Васильєв