вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5845/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ
до Концерну "СоюзЕнерго", Дніпропетровська область, м. Новомосковськ
про стягнення 32 133,45 грн.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Концерну "СоюзЕнерго" про стягнення 32 133,45 грн., з яких: 13 394,15 грн. - 3% річних, 18 739,30 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 23-02/51-16 від 31.08.2016 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою суду від 28.10.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртранснафта" залишено без руху. Запропоновано Акціонерному товариству "Укртранснафта" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 11.11.2020 включно.
04.11.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
02.12.2020 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач безпідставно відносить до грошового зобов'язання неустойку, яка була нарахована відповідачу до сплати на користь позивача на підставі рішень судів першої та апеляційної інстанції. Дана неустойка була стягнута судами за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по поставці продукції. Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до нарахованої неустойки є безпідставним. Позивачем рішення суду у справі № 904/2846/19, яке набрало законної сили 03.02.2020 року, та судовий наказ від 11.03.2020 року до примусового виконання не заявлялись. Добровільно рішення суду було виконано відповідачем 23.06.2020. Таким чином, позивач безпідставно зазначає про прострочення строку сплати відповідачем неустойки, присудженої на підставі судового рішення у справі № 904/2846/19, яке набрало законної сили 03.02.2020. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
14.12.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що 18.05.2020 АТ «Укртранснафта» подано заяву про відкриття виконавчого провадження, згідно з наказом господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 про примусове виконання у справі №904/2846/19. Постановою заступника начальника відділу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25.05.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 62174018 по виконанню рішення Господарського суду Дніпропетровської області. 23.06.2020 від платника Новомосковський МРВДВС ПСМУ МЮ (м. Дніпро) на рахунок Позивача надійшли грошові кошти в розмірі 1 167 204,75 грн. Призначенням платежу вказано «Пер.кошт.зг.в/д№904/2846/19 від. 11.03.2020 Господ.суду Дніпр.обл.про стягн.з Концерн «Союзенерго» на кор. АТ«Укртранснафта». 23.06.2020 виконавче провадження ВП № 62174018 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 про примусове виконання у справі №904/2846/19 закінчено, у зв'язку тим, що заборгованість, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто повністю. Таким чином, твердження відповідача щодо добровільного виконання рішення є по суті намаганням ввести суд в оману. Незалежно від того, чи був заявлений до примусового виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 про примусове виконання у справі №904/2846/19, позивач має право на стягнення із відповідача 3% річних та інфляційних витрат (за порушення грошового зобов'язання) до моменту фактичного виконання рішення суду у справі № 904/2846/19.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 по справі № 904/2846/19 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Концерну "СоюзЕнерго" про стягнення пені у розмірі 2 556 757,80 грн. та штрафу у розмірі 626 892,00 грн. за неналежне виконання договору поставки № 23-02/51-16 від 31.08.2016 - задоволено частково. Зменшено розмір пені та штрафу на 50%. Стягнуто з Концерну "СоюзЕнерго" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" суму пені в розмірі 1 278 378,90 грн., суму штрафу в розмірі 313446грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 47 754,75 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" та концерну "СоюзЕнерго" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі № 904/2846/19 змінено в частині стягнення пені, стягнувши з Концерну "СоюзЕнерго" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 1 064 220, 30 грн. пені.
11.03.2020 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 було видано наказ.
Ухвалою суду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2020 касаційне провадження за касаційною скаргою Концерну "СоюзЕнерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі № 904/2846/19 закрито.
Відповідно до платіжного доручення № 6270 від 23.06.2020 (а.с. 90) Новомосковським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перераховано на рахунок позивача 1 167 204,75 грн., з призначенням платежу: «пер. кошт. зг. в/д №904/2846/19 від 11.03.2020 Господ. суду Дніпр. обл. про стягн. з Концерн «Союзенерго» на кор. АТ «Укртранснафта».
Позивач зазначає, що із сплаченої суми: 806 004,00 грн. пішли на погашення пені, 313 446,00 грн. на погашення штрафу, 47 754,75 грн. на погашення судового збору.
Відтак, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат до моменту фактичного виконання рішення суду у справі № 904/2846/19.
Так позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 04.02.2020 по 22.06.2020 у розмірі 13 394,15 грн. та інфляційні втрати за той же період у розмірі 18 739,30 грн. (нараховані на суму заборгованості у розмірі 1 167 204,75грн.).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України).
Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання, то його невиконання зумовлює застосування положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 133,45 грн., з яких: 13 394,15 грн. - 3% річних, 18 739,30 грн. - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Концерну "СоюзЕнерго" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 8, ідентифікаційний код 31965106) на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, ідентифікаційний код 31570412) 32 133,45 грн., з яких: 13 394,15 грн. - 3% річних, 18 739,30 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Мілєва