Рішення від 15.12.2020 по справі 904/4592/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020р. Справа № 904/4592/15 (904/4139/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А., розглянувши справу

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

До: Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122)

Про: стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації середньої заробітної плати за весь час прострочення виплат

ПРЕДСТАВНИКИ: не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 42 321, 38 грн. та компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку в розмірі 64 596, 21 грн.

16.10.20р. ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4592/15(904/4139/20). Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався та витребувані судом докази не надав , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву на протязі 15-ти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач з 11.09.2000р. по 24.12.2019р. перебував у трудових відносинах з відповідачем - ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД», що підтверджується копією трудової книжки, поданою позивачем.

24.12.2019р. позивача звільнено, згідно ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день подачі позову до суду , всупереч вимогам ст.ст.94, 97, 115, 117 КЗпП України, ст.ст.1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», відповідач не виплачує позивачу заборгованість з заробітної плати. Окрім того, позивач відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 24.12.2019р. по 29.07.2020р.) у розмірі 64 596, 21 грн. Судом здійснено перевірку правильності розрахунку середнього заробітку, порушень не виявлено.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом(а в разі відсутності таких органів-представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом(а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки(посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до абз. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як вбачається з розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем зі заробітної плати складає 42 321, 38 грн та компенсація середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 64 596, 21 грн.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж доводи відповідача в їх спростування, в підтвердження яких останній не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Стосовно судового збору, господарський суд зазначає наступне.

Нормами ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 47, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості по заробітній платі у розмірі 42 321, 38 грн. (сорок дві тисячі триста двадцять одна гривня 38 коп.), компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку в розмірі 64 596, 21 грн. (шістдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 21 коп.) та 2 102 , 00 грн. ( дві тисячі сто дві гривні 00 коп. ) - витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 15.12.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя С.А. Примак