вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2020 р. Справа№ 50/25-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Вознюк К.Л.
За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 09.12.2020.
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020
у справі № 50/25-б (суддя Чеберяк П.П.)
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЛІМ - Україна"
до Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 07763913)
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі № 50/25-б відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Міністерство оборони України, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі, поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 року у справі №50/25-б про відмову у задоволенні клопотання Міноборони про закриття провадження у справі, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі №50/25-б.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Міністерство оборони України зазначило, що провадження у справі №50/25-б про банкрутство боржника триває понад дев'ять років, з них майже вісім років на стадії санації, щодо боржника неможливо застосувати процедуру санації або ліквідації, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової визначеності кредиторів відповідно до загальних процесуальних норм, а саме п. 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №50/25-б.
У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва 16.09.2020 у справі №50/25-б залишено без руху.
Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Міністерства оборони України надійшло клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б задоволено. Поновлено Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б. Відкрито апеляційне провадження у справі №50/25-б за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 та призначено справу до розгляду на 09.12.2020 о 15 год. 15 хв.
08.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Спецмехбуд 21» надійшло клопотання про відкладення розгляду у справі №50/25-б.
Крім того, 08.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Спецмехбуд 21» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення.
В судовому засіданні 09.12.2020 представник ТОВ «Крупець-Будінвест - С» заявила усний відвід судді Остапенку О.М., в якому за наслідками розгляду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, відмовлено з огляду на його необґрунтованість та не доведеність.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні 09.12.2020, надав пояснення по суті спору, підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №50/25-б про відмову у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі №50/25-б.
Представники ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», ТОВ «Спецмехбуд 21», ТОВ «Крупець-Будінвест-С», ТОВ «ЛІМ-Україна», Міністерства юстиції України, арбітражний керуючий Пилипенко В.В. в судовому засіданні 09.12.2020 надали пояснення по суті спору, заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.
Уповноважені представники інших учасників провадження у справі не з'явилися у судове засідання 09.12.2020. Про день і час розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі, Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019р. №2597-VIII.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З огляду на зазначене, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та розглянувши справу, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання заявника про припинення провадження у справі стосовно вимог одного із кредиторів.
Подане клопотання мотивоване тим, що процедура банкрутства Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України триває понад дев'ять років, до боржника неможливо застосувати процедуру санації, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника.
Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.
З посиланням на положення Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", щодо неможливості у справах про банкрутство підприємств в статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, застосовувати судову процедуру санації та судової процедури ліквідації протягом трьох років з дня набрання чинності відповідним законом, а також на вищенаведені статті Міністерство оборони України звернулось до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України.
Оскільки, провадження у даній справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 та перебуває на стадії процедури санації, застосуванню підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; 2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджено мирову угоду; 6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Разом з тим, Міністерством оборони України не зазначено жодної із вищевказаних законодавчо передбачених підстав для закриття провадження у даній справі.
Відповідно до Закону України від 02.10.2019 № 145-ІХ визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Пунктами 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном. Забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
При цьому положення Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не містить законодавчого припису щодо закриття провадження або припинення процедури розпорядження майном у справах про банкрутство боржників щодо яких введені тимчасові обмеження відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи тривала процедура санації Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України. Рішення щодо переходу до наступної судової процедури комітетом кредиторів боржника не приймалися.
Клопотання Міністерства оборони України не містить жодних посилань на порядок, механізм та спосіб забезпечення боржником розрахунку з кредиторами поза межами справи про банкрутство та за умови припинення мораторію.
Про готовність заявника погасити визнані судом вимоги кредиторів у клопотанні також не зазначено.
Таким чином, клопотання не передбачає жодних механізмів розрахунку з кредиторами, не містить висновків та не прогнозує жодних наслідків закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, питання щодо закриття провадження у даній справі було неодноразово предметом розгляду судів.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 відмовлено військовій прокуратурі Центрального регіону України в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 50/25-б та встановлено відсутність підстав для закриття провадження у даній справі.
Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 в частині припинення провадження у справі № 50/25-б скасовано та встановлено відсутність підстав для припинення провадження у даній справі.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2020, вказану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини та наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Міністерства оборони Україні про закриття провадження у справі, оскільки воно є передчасним.
Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 16.09.2020 у даній справі.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 50/25-б залишити без змін.
3. Матеріали справи № 50/25-б повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 16.12.2020.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
О.М. Остапенко