ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про закриття апеляційного провадження
15 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/959/20
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Ярош А.І.
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Молодов В.С.
за участю представників учасників справи:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2020 року
по справі №915/959/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ”;
до Миколаївської міської ради;
про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі, (ухвалене суддею Коваль С.М. 02.10.2020 у приміщенні господарського суду Миколаївської області)
Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “СТІВ” пред'явлено до Миколаївської міської ради позов з вимогами про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 14.08.2013 № 9418 в редакції, викладеній в позовній заяві.
Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2020 року по справі №915/959/20 ( ОСОБА_1 ) позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми “СТІВ” задоволено повністю.
Визнано додаткову угоду до договору оренди укладеною в наступній редакції:
«ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 14.08.2013 за № 9418
м. Миколаїв «____» _____________ 20__ р.
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СТІВ”, ідентифікаційний код юридичної особи - 20863648, в особі директора Жарьонова Валерія Ігоровича, що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, п. 3.1 Договору оренди землі від 14.08.2013 № 9418 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:
1. Поновити термін дії Договору до 15 лютого 2021 року, на тих самих умовах.
2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних
примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.
4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.
Реквізити та підписи Сторін
Орендодавець Орендар
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА “СТІВ”
Ідентифікаційний код: 26565573 Ідентифікаційний код: 20863648
Місцезнаходження: 54001, Миколаївська Місцезнаходження: 54025, м. Миколаїв,
область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 пров. Парусний, 1, кв. 36
тел. 0512 37-22-59 тел. 0512 55-01-72
Міський голова Директор ТОВ фірма “СТІВ” ___________________ О.Ф. Сєнкевич ___________________В.І. Жарьонов
(підпис) (підпис) М.П.”.
При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що 1) ТОВ фірма “СТІВ” звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) що позивачем повторно після закінчення строку дії договору оренди направлено відповідачу звернення, зареєстроване за вх. № 7575/18 від 09.07.2020, про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, до котрого також додано відповідний проект додаткової угоди; 3) що, відповідачем з 25.04.2018, тобто, більше двох років, розглядається надіслана ТОВ фірмою “СТІВ” заява, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте;4) що позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов'язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень про сплату орендної плати;5) що запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.
Тому враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції визнав, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.
Миколаївська міська рада не погодилась з вказаним рішенням та звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Миколаївської області 02.10.2020 по справі №915/959/20 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2020 року у справі №915/959/20.
07.12.20 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ Фірма «СТІВ», в якому позивач зазначає, що строк договору оренди землі від 14.08.2013 за № 9418 закінчувався 15.02.2018 і відповідно до умов п. 3 .1 цього Договору повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору повинно бути подано до 15.08.2017.
Повідомляє суд, що 07.07.2017 позивач подав до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву № 000117 про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, додавши до цієї заяви проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Отже, позивачем, як орендарем земельної ділянки було виконано всі вимоги ч. ч. 2- 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні Договору оренди і за наявності обставин передбачених ч. 6 ст. 33 цього закону договір вважається поновленим.
З огляду на викладене, позивач просить долучити до матеріалів справи № 915/952/20 копію листа управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 27.11.2020 № 11.02-06/1505, який доводить подання Позивачем міській раді заяви від 07.07.2017 № 000117 разом з проектом додаткової угоди. Не подання цих доказів при розгляді справи в суді першої інстанції зумовлено тим, що судова практика, яка існувала на час розгляду справи в суді першої інстанції у справі про поновлення договору оренди землі за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не вимагала доведення виконання орендарем вимог ч.ч. 2-5 цієї статті закону, отже подання вищеназваного доказу суду першої інстанції не було обов'язковим та могло створити в суду враження намагання позивача долучити до матеріалів справи зайві докази, які виходять за межі предмету доказування.
Отже, позивач просить апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2020 по справі №915/959/20 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання 15.12.2020 року представники сторін не з'явились, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників учасників справи, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 п. 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до ч. 1 ст. 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з пп. 11 п. 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
В ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені Миколаївської міської ради підписана головним спеціалістом відділу судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради О. Кравченко.
На підтвердження повноважень підписанта до апеляційної скарги додано:
- копію розпорядження Миколаївського міського голови від 11.05.2017 року №225рк «Про переведення», згідно якого Кравченка О.А. переведено на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради;
- копію витягу з рішення Миколаївської міської ради №16/32 від 23.02.17 «Про затвердження Положень про виконавчі органи Миколаївської міської ради», яким затверджено Положення про юридичний департамент Миколаївської міської ради. З п.3 вказаного положення вбачається, що департамент за дорученням міського голови представляє інтереси Миколаївської міської ради в судах, організовує та проводить претензійну та позовну роботи;
- копію посадової інструкції головного спеціаліста відділу судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради, за змістом п. 5 розділу ІІ якої головний спеціаліст організовує та веде позовну роботу, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси Миколаївської міської ради та виконавчих органів в судах, у взаємовідносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності.
- копію довіреності від 17.01.2020 року № 278/02.02.01-22/02.06/14/20.
Проте, дослідивши поданий пакет документів, судова колегія доходить висновку, що надані докази не підтверджують наявність у підписанта апеляційної скарги права на такий підпис у порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), інформація про особу, що підписала апеляційну скаргу Миколаївської міської ради в такому Реєстрі відсутня.
Додана до апеляційної скарги посадова інструкція є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво.
Водночас, згідно з п. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги додано копію довіреності виданої на ім'я Кравченка О.А. Як випливає з вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України, довіреність може підтверджувати повноваження лише представника, а не у порядку самопредставництва, у свою чергу представником в суді апеляційної інстанції може бути лише адвокат.
За наслідками перевірки на офіційному веб-сайті https://erau.unba.org.ua/ судом встановлено, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Кравченко Олександр Анатолійович має свідоцтво адвоката.
З огляду на наведене вище, оскільки до матеріалів апеляційної скарги Миколаївської міської ради не додано доказів на підтвердження того, що головний спеціаліст відділу судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради Кравченко О.А. у даній справі має право відповідно до закону підписувати апеляційну скаргу від імені Миколаївської міської ради у якості представника за довіреністю, як адвокат, або в порядку самопредставництва, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року № 908/592/19 (щодо підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги) та ухвалі від 12.11.2020 року у справі № 915/145/20 (щодо повноважень представника Миколаївської міської ради на підписання скарг).
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
З огляду на те, що апеляційну скаргу підписано особою - Кравченко О.А., який не має права на її підписання на час подання апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про закриття апеляційного провадження.
Врахровуючи викладене, оскільки справа по суті не розглядається, клопотання ТОВ "Фірма "Стів" про долучення до матеріалів справи № 915/952/20 копії листа управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 27.11.2020 № 11.02-06/1505 залишається без розгляду.
Керуючись ст. 234, 235, п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2020 року по справі №915/959/20.
Справу №915/959/20 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку та строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписаний 18.12.2020 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська