Справа № 628/2430/20
Провадження № 2/628/957/20
11 грудня 2020 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Волчек О.О.
за участю секретаря Дюкової Г.Б.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
Позивач звернулась до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, посилаючись на те, що їхній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на сьогоднішній день продовжує навчання на денному відділенні Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету за ступенем вищої освіти-бакалавр (за рахунок фізичних та юридичних осіб) на відділенні економіка. Позивач стверджує, що їхній спільний син на сьогоднішній день знаходиться повністю на її матеріальному утриманні, тому вона має повне право на отримання аліментів на час навчання сина. Термін навчання в коледжі до 30.06.2022 року.
Відомостей про звернення позивача до суду з аналогічним позовом немає.
Ухвалою судді від 02.10.2020 року провадження по справі було відкрито та призначено у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання.
Відповідач надав відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що їхній повнолітній син не перебуває на повному матеріальному забезпеченні позивача ОСОБА_1 , та вона не надала суду необхідні докази, які можуть підтвердити зазначені обставини. Також ОСОБА_2 у відзиві зазначив, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Докази, на які посилається позивач, жодним чином не свідчать про реальну можливість відповідача надавати таку допомогу у заявленому позивачем розмірі. Крім того, на даний час місце проживання їхнього повнолітнього сина ОСОБА_3 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , тому, на думку відповідача, позивач не має права на отримання аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжу навчання, бо їхній син мешкає окремо від матері та батька. З урахуванням свого стану здоров'я та матеріального становища, відповідач згоден добровільно сплачувати аліменти безпосередньо своєму синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період його навчання, в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів. Однак, оскільки ОСОБА_3 у цьому позові не є позивачем, та не заявляє позовних вимог, тому відповідач вважає позов не підлягає задоволенню.
Позивач у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав доводи викладені у відзиві до позовної заяви. Крім того пояснив, що він проживає разом з позивачкою, а їхній син мешкає окремо у м. Харкові, та він жодного разу не бачив, щоб позивач надавала якусь допомогу сину, а ні грошима, а ні посилками, що позивач не спростувала. Також зазначив, що він сплатив 6250,00 грн. в рахунок половини вартості навчання свого сина, і позивач це підтвердила, та готовий сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини доходів тільки на картковий рахунок свого сина, а не позивачці.
Третя особа: ОСОБА_3 до суду не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності у зв'язку з епідемією коронавірусу, просив задовольнити позов його матері у повному обсязі.
З'ясувавши позиції учасників процесу і перевіривши матеріали справи, судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони по справі являються рідними батьками повнолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 09 лютого 2001 року Куп'янськ-Вузлівською селищною радою (а.с. 10).
Шлюб між сторонами було розірвано 09.06.2015 року, що підтверджується ксерокопією рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 09.06.2015 року у справі № 628/1647/15 (а.с. 11).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Харківському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету за ступенем вищої освіти - бакалавр (за рахунок фізичних та юридичних осіб) на відділенні економіки та бізнесу, за денною формою навчання, термін закінчення навчання в коледжі 30.06.2022 року, що підтверджується копією довідки від 11.09.2020 №12-023 директора коледжу (а.с. 23).
Відповідач ОСОБА_2 працює у виробничому підрозділі «Куп'янськ-Вузлова дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» на посаді старшого майстра шляхового з 01.02.2018 року по теперішній час, що підтверджується довідкою з місця роботи (а.с. 22).
Місце проживання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за однією адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується ксерокопією довідки про склад сім'ї від 12.10.2020 № 15-21/10289 (а.с. 35).
Місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання №02-04657-2018 від 13.09.2018 (а.с. 13).
Позивач ОСОБА_1 отримувала аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа, виданого 14.03.2019. Аліменти на користь ОСОБА_1 були стягнуті з відповідача ОСОБА_2 починаючи з 07.02.2019 року і до закінчення навчання 30.06.2020 року (а.с. 12).
Відомостей про сплату відповідачем будь-яких стягнень по виконавчим листам - немає. Крім того, до суду не було надано сторонами даних про незадовільний стан здоров'я учасників процесу.
Закон, який регулює спірні правовідносини, є Сімейний Кодекс України.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.
Відповідно до ст.ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином та з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.
Таким чином, із норм Сімейного кодексу України вбачається, що утримання дітей, надання їм необхідного матеріального забезпечення, в тому числі, і повнолітніх у період їх навчання у навчальному закладі покладається на обох батьків та не може бути покладено на одного з них.
Разом з тим, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Так, при розгляді вказаної справи суд враховує, що згідно норм ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того ч. 1 ст. 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що повнолітній син ОСОБА_4 перебуває повністю на її матеріальному забезпеченні, також не надала суду докази того, що саме вона сплачує кошти на навчання сина, наявності договору між нею та навчальним закладом щодо сплати за навчання, хоча в судовому засіданні вона пояснювала, що такий договір є, але не надала його, а з довідки з місця навчання не можна достовірно встановити, що повнолітній ОСОБА_3 навчається за її рахунок. Крім того, в довідці з місця навчання перекреслено слова: «за рахунок юридичних осіб», однак перекреслене не завірено уповноваженою особою навчального закладу, що ставить під сумнів правдивість вчиненого виправлення у довідці.
Також судом встановлено, що повнолітній син сторін зареєстрований у м. Харкові, а сторони зареєстровані за однією адресою у м. Куп'янську, тому позивачем не доведено, що вона проживає разом зі своїм повнолітнім сином та має право на отримання аліментів на його утримання. Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначив, що якщо його син звернеться до суду з позовом у якому зазначить, що він потребує утримання з боку батька на період навчання, то відповідач визнає позовні вимоги у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів до закінчення навчання повнолітнього сина.
Із аналізу норм ст. 199 СК України вбачається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання настає за наявності таких обставин як потреба неповнолітньої дочки чи сина матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням та можливості батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Вказані обставини підлягають доказуванню при розгляді матеріалів справи в суді.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів як можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, так і потреби останнього в матеріальній допомозі від свого батька, оскільки позивачем не зазначено, та не надано доказів, щодо розміру витрат, пов'язаних з навчанням їхнього сина. Крім того відповідач у судовому засіданні зазначив, що він сплатив половину коштів за навчання свого сина, і позивач підтвердила даний факт у судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, відсутність доказів щодо потреби позивача в матеріальній допомозі від батька, можливості відповідача надавати допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не доведеними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Оскільки позивач та відповідач від сплати судового збору звільнені, витрати на оплату судового збору необхідно залишити за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 81, 141, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст рішення виготовлено 16.12.2020 року.
Головуючий О.О. Волчек