Справа № 627/648/20
17.12.2020смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в смт Краснокутськ кримінальне провадження №12020220360000207 від 13.07.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровське, м. Шахтарська, Донецької області, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, вдівця, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -
ОСОБА_4 , 12 липня 2020 року, близько 22:00 год. знаходився неподалік території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає його знайома ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Побачивши, що на території домоволодіння нікого немає, та за його діями ніхто не спостерігає, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, 12.07.2020 року, близько 22:10 год., ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, потрапив на територію вищевказаного домоволодіння, де в подальшому шляхом пошкодження навісного замку на вхідних дерев'яних дверях, потрапив у приміщення надпогрібної будівлі, де в подальшому, того ж дня, близько 22:15 год. здійснив крадіжку борони зубчастої «БЗСС 1.0» у кількості двох штук, вартість яких, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №6/1693СЕ-20 від 23.07.2020 року становить 1573 гривні 34 копійки. Після цього, ОСОБА_4 , з викраденим майном покинув територію вищевказаного домоволодіння, обернувши його на свою користь, та розпорядився ним за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1573 гривні 34 копійки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що дійсно 12.07.2020 року, близько 22:10 години, потрапив на територію домоволодіння своєї знайомої ОСОБА_5 , та викрав з надпогрібної будівлі дві борони зубчастих.
У вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що вчинив крадіжку через потребу у грошах. Зазначив, що не змінював свої позиції щодо визнання вини, добровільно брав участь у слідчих діях, матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_5 в засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності, пояснення, надані нею в ході досудового розслідування підтримує повністю, претензій не має, проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КК України не заперечує, наслідки такого розгляду відомі та зрозумілі, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та письмових доказів щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення.
Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України суд вважає доведеною.
Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18) вказав, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах Краснокутської ЦРЛ не перебуває, не має зареєстрованого місця проживання, на обліку з питань пробації не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї поведінки та усвідомленні негативних наслідків, що настали, про що він особисто зазначив у судовому засіданні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до висновку, викладеного у досудовій доповіді, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, ризик повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обговорюючи питання про строк та вид покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, зважаючи на положення статті 65 КК України, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Беручи до уваги тяжкість злочину, який відповідно до положень статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, висновок досудової доповіді, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який вжив заходів щодо відшкодування викраденого майна, а також той факт, що потерпіла не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням - із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, запобіжний захід не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України, судові витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 6/1693СЕ-20 від 23.07.2020 року в сумі 490 грн. 35 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Краснокутського районного суду Харківської області від 22.07.2020 року по справі №627/547/20 - підлягає скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 2 /два/ роки, якщо останній протягом іспитового строку не скоїть новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 490 (чотириста дев'яносто) гривень 35 коп.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Краснокутського районного суду Харківської області від 22.07.2020 року по справі №627/547/20, а саме: борони зубчасті «БЗСС 1,0» у кількості 2 шт.
Речові докази - борони зубчасті «БЗСС 1,0» у кількості 2 шт., передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - вважати повернутими за належністю.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1