"17" грудня 2020 р.
Справа №150/437/20
Провадження по справі №1-кп/150/56/20
17 грудня 2020 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020020340000060 від 29.07.2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу статті 89 КК України раніше не судимого
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 у вечірній час 28 липня 2020 року, перебуваючи в с. Мазурівка Чернівецького району Вінницької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та достовірно знаючи, що ОСОБА_6 на своєму подвір'ї зберігає належну йому коробку перемикання передач від автомобіля марки «ЗІЛ» моделі «130», з метою її крадіжки підійшов до домоволодіння останнього.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище. ОСОБА_4 близько 23 години 28 липня 2020 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, переліз через кам'яний фундамент, таким чином проник на земельну ділянку території домоволодіння АДРЕСА_2 .
У подальшому через земельну ділянку підійшов до металевої огорожі, якою відгороджено подвір'я домоволодіння та відчинивши хвіртку, проник до нього, де помітив коробку перемикання передач автомобіля марки «ЗІЛ» моделі «130» (далі КПП). Впевнившись, що за його незаконними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 витягнув із подвір'я та потягнув дану КПП через земельну ділянку, після чого перекинувши через кам'яний фундамент, помістив КПП на заздалегідь підготовлений металевий візок та з місця події зник.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду, згідно висновку експерта №205 від 04.08.2020 на загальну суму 2433 гривень 33 копійки.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопрушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав та показав, що у вечірній час 28 липня 2020 року переліз через кам'яний фундамент та проник на земельну ділянку території домоволодіння АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_6 . Через земельну ділянку підійшов до металевої огорожі, якою відгороджено подвір'я домоволодіння, відкрив хвіртку, зайшов на подвір'я, звідки витягнув та потягнув коробку перемикання передач автомобіля марки «ЗІЛ» через земельну ділянку. Після цього перекинув коробку перемикання передач через кам'яний фундамент та помістив її на заздалегідь підготовлений металевий візок. В скоєному щиро кається, обіцяє в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, просить суворо його не карати, однак, хоче, щоб ОСОБА_4 усвідомив протиправність свого діяння.
Оскільки обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, то суд відповідно до ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого, обов'язковість якого встановлено частиною 4 статті 349 КПК України, та потерпілого.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище.
Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч.4 ст.41 Конституції України).
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними злочинними діями незаконно заволодів коробкою перемикання передач, належною ОСОБА_6 , посягнув на приватну власність, яка є непорушною.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року, №10, звернуто увагу на те, що у справах про злочини даного виду суди зобов'язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч.1, 2, 3 ст.50 КК України).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного - позитивно характеризуються по місцю проживання, наявність у відповідності до ст.66 КК України обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття; відсутність відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання; з досудової доповіді, наданої Чернівецьким районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, під час опитування ОСОБА_4 було встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, наявність передбачених ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання та відсутність передбачених ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, і з урахуванням особи винного, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі, однак, без ізоляції від суспільства із встановленням відповідно до статті 75 КК України іспитового строку та з покладення певних обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно до ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020 року (справа №150/353/20 (провадження по справі №1-кс/150/83/20) накладено арешт на: коробку перемикання передач (КПП), яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, власником якої являється ОСОБА_6 ; металевий візок (кравчучку), який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, власником якого являється ОСОБА_4 . Речові докази залишено на зберіганні Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області до скасування арешту майна чи вирішення долі речових доказів рішенням суду.
З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020 року про накладення арешту на вище зазначені речі.
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов'язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.
Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Із врахуванням вище зазначеного, суд в силу положень ст., ст.118, 124 КПК України приходить до висновку, що процесуальні витрати по справі, пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи на загальну суму 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки та покласти на нього наступі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Термін відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту ухвалення вироку - 17 грудня 2020 року.
З набранням вироком законної сили з метою його виконання арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020 року на коробку перемикання передач (КПП), яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, власником якої являється ОСОБА_6 ; металевий візок (кравчучку), який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, власником якого являється ОСОБА_4 , - скасувати.
Речові докази:
- коробку перемикання передач (КПП), яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_6 ;
- металевий візок (кравчучку), який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частинитретьої статті 349 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1