Справа № 147/863/20
Провадження № 3/147/620/20
17 грудня 2020 року смт.Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №464515 від 26.08.2020 р., ОСОБА_1 обвинувачуэться у тому, що 26.08.2020 р. о 16 год. 30 хв. поблизу с.Підлісне при виїзді на перехрестя польових доріг, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 215, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі автомобілю ЗИЛ, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з правового боку перехрестя та скоїв зіткнення з ним, чим порушив вимоги п. 16.12 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зокрема, пункт 7 ч.1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Указане узгоджується із постановою Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Враховуючи те, що згідно протоколу серії ДПР18 №464515 від 26.08.2020 р., адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було вчинено 26.08.2020 р., матеріали справи відносно останнього були повторно направлені до суду після доопрацювання 16.12.2020 р., провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.А. Натальчук