Провадження № 2/641/1626/2020 Справа № 641/4959/20
17 грудня 2020 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Курганникової О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Варданян С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просить суд розірвати шлюб між нею ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який було зареєстровано міським відділом реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції 03.09.2004 року. стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі аліменти в розмірі 7500 гривень щомісячно, які підлягають індексації, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття; відшкодувати судові витрати які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 4840,80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2004 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис№ 1489 вона зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 .
Причиною для розірвання шлюбу стало те, що між подружжям відсутнє взаєморозуміння, так як вони мають різні характери та погляди на життя та на розв'язання сімейних та побутових проблем. Внаслідок цього сторони втратили один до одного почуття поваги та кохання. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинені.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.07.2020 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами позовного спрощеного провадження.
Позивач до судового засідання не з'явилась, до канцелярії суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справу за його відсутності не надавав.
У відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. З ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача який не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив відповідно до ст.. 280 ЦПК України , а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.. 280 ЦК України.
Враховуючи , неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 03.09.2004 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис№ 1489.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно дост. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодекс України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що сторони мають різні інтереси та погляди на життя, шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинені, суд приходить до висновку, що позов в частині розірвання шлюбу, підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до свідоцтва про народження сторони по справі є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Згідно зі ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно доЗакону України від 17.05.2017 року №2037-VІІІ, внесено зміни до Сімейного кодексу України, які стосуються порядку стягнення аліментів на дитину. Зокрема відповідно до ч.2ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов'язок обох батьків утримувати дитину та те, що відповідач працездатна особа, суд вважає, що позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти у розмірі 7500,00 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягування з 30.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 133 ЦПК України визначені види судових витрат, до яких відносяться витрати зі сплати судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
У п. п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», що діяв на день звернення до суду з зазначеним позовом.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Позивачем не надано на підтвердження понесених витрат на правову допомогу належних та допустимих доказів , у зв'язку з чим в задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2020 року.
Оскільки судом позов задоволено у повному обсязі, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 840,80. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, , відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280, 283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.09.2004 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис№ 1489 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - “ ОСОБА_4 .”
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 7500,00 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягування з 30.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Суддя: О. А. Курганникова