Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/147/2020 Справа № 641/8856/18
17 грудня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12018220540003105 від 26.12.2018 та № 12018220540002654 від 09.11.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, суд-
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні, прокурор заявив клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , при цьому вказав, що враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлених при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Таким чином, прокурор зазначив, що з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому, зазначив, що на території України він не має на праві власності або користування будь-якого житла.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав думку обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , судом встановлено, що до обвинуваченого ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.10.2020 продовжений строк у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.12.2020, у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При розгляді клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано. Також, суд враховує суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також відомості про його особу, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 не має на території України зареєстрованого або фактичного місця проживання. Близькі родичі ОСОБА_5 проживають в Російській Федерації.
В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що має намір отримати громадянство Російської Федерації, для чого йому необхідно було три місяці перебувати на території України.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведеними.
Обставини, передбачені ч. 2 ст. 185 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Таким чином, на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Тримання під вартою може бути виправданим в тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
З огляду на вищенаведене, суд враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано, тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів.
Враховуючи, що на час розгляду клопотання, суду не надано доказів того, що ОСОБА_5 має право користуватися будь-яким житловим приміщенням, підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відсутні.
В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом статті 202 ч.ч. 4, 5 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначаючи розмір застави суд приходить до висновку, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в сумі 42 040 гривень (2102*20~42040), яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 183,199,314-316,376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 14 лютого 2021 року.
Визначити суму застави в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, (справа № 641/8856/18, н/п. 1-кп/641/147/20) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця проживання чи реєстрації, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім'я (у разі наявності).
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене законом покарання до шести років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
Суддя- ОСОБА_1