Провадження № 2/641/1218/2020 Справа № 641/2603/20
17 грудня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Фанда О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Максимової Т.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
02 квітня 2020 року акціонерне товариство комерційний банк (далі АТ КБ) “Приватбанк” звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до договору б/н від 21 лютого 2009 року, укладеного між АТ КБ “Приватбанк” та відповідачем, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 26763 грн. 55 коп., з яких: 15855,70 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5027,92 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 4129,28 - нарахована пеня, а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1250,65 грн. - штраф (процентна складова), а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.02.2009 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Згідно Заяви відповідач висловив свою згоду на те, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до умов договору від 21.02.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою базової процентної ставки за кредитом у розмірі 2,5% на місяць на залишок заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 17.03.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 26763 грн. 55 коп., з яких: 15855,70 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5027,92 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 4129,28 - нарахована пеня, а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1250,65 грн. - штраф (процентна складова).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку між банком та ОСОБА_1 21.02.2009 року укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 17.03.2020 року склалась заборгованість за тілом кредиту у сумі 15855,70 грн., та нарахована пеня в сумі 4129,28 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відносно пред'явлених банком до стягнення 84% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В обґрунтування пред'явлення до стягнення вказаних сум АТ КБ «ПриватБанк» у позовній заяві посилається на те, що банком в односторонньому порядку на підставі п.п. 1.1.1.67, 1.1.5.1, 1.1.5.2 договору внесено зміни з 01.04.2019 року до Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та інших зобов'язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 84% для картки «Універсальна голд».
Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як зазначено вище, Заява та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку складають кредитний договір.
Вимоги до форми кредитного договору визначені у ст. 1055 ЦК України. Так, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З огляду на встановлену чинним законодавством обов'язковість письмової форми кредитного договору, внесення змін до кредитного договору повинно вчинятись також у письмовій формі. При цьому, письмова форма внесення змін до кредитного договору передбачає наявність підпису сторін кредитного договору під такими змінами.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, суд зауважує, що банком належними та допустимими доказами не доведено підписання позичальником змін до кредитного договору, зокрема, і в частині встановлення розміру річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому не доведено, що кредитним договором передбачений збільшений розмір відсотків річних.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахування банком річних у розмірі 84% є безпідставними, а тому у визначеному банком розмірі річні не підлягають стягненню з відповідача.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, прострочив виконання грошового зобов'язання, тому з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у сумі 179,57 грн. (Розрахунок 3% річних: 5027,92 грн. (річні, розраховані банком за ставкою 84%)/84*3=179,57 грн.).
Відносно пред'явлених банком до стягнення штрафів суд зазначає наступне.
Згідно з позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» пред'явлено до стягнення штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1250,65 грн. штраф (процентна складова).
При цьому, додані банком до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг взагалі не містять ані пункту 2.1.1.7.6, ані будь-якої іншої умови про нарахування штрафів за порушення позичальником грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1250,65 грн. штрафу (процентна складова) відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 164,55 грн. (15855,70 грн. борг по тілу кредиту+4129,28 грн. пеня+179,57 грн. 3% річних) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 0,75%, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1576,50 грн. (2 102 грн.*0,75/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263-267,279 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” 20 164 грн. 55 коп. - заборгованості за кредитним договором б/н від 21 лютого 2009 року, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1576,50 грн., всього 21 741 (двадцять одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 05 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. А. Фанда