Справа № 136/1168/20
провадження № 2/136/312/20
"11" грудня 2020 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до суду із вищевказаним позовом проти ОСОБА_2 (далі - відповідач), з вимогою збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на користь позивача для утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всього заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами, на підтвердження яких подав суду відповідні докази.
24.06.2004 між сторонами було зареєстровано шлюб. Від такого шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31.01.2006 згаданий шлюб було розірвано на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова. Рішенням того ж суду від 17.03.2006 було вирішено стягувати з відповідача на користь позивача для утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття. 18.12.2008 між сторонами повторно було зареєстровано шлюб. Від такого шлюбу сторони мають другу спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає зазначає, що сімейні відносини сторін погіршилися і вона вимушена проживати за іншою адресою разом з дітьми, які знаходяться на її утриманні та жодних самостійних доходів не отримують. Оскільки матеріальне становище позивача змінилося у зв'язку з тим, що у шлюбі в сторін народилася ще одна дочка ОСОБА_4 , і тепер її доводиться утримувати вже двох дітей, позивач вимушена вимагати збільшення розміру аліментів. Крім того відповідач, будучи працевлаштованим, вже більше 3-ох років не надає матеріальну допомогу обом дітям. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду: копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; рішення про розірвання попереднього шлюбу між сторонами; рішення про стягнення аліментів на ОСОБА_3 ; свідоцтва про шлюб між сторонами (повторний шлюб); свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; довідки про склад сім'ї за місце реєстрації позивача та акту, складеного за місце проживання позивача.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.10.2020 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
Сторони у справі не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступне.
Від первісного шлюбу, зареєстрованого 24.06.2004, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Львівським ОУЮ серії НОМЕР_1 . 31.01.2006 згаданий шлюб було розірвано на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова. Рішенням того ж суду від 17.03.2006 було вирішено стягувати з відповідача на користь позивача для утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття. 18.12.2008 між сторонами повторно було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим виконкомом Костянтинівської сільської ради серії НОМЕР_2 . Від повторного шлюбу у сторін народилася спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Відділом РАЦС Вінницького МУЮ серії НОМЕР_3 . У позову зазначено, що сімейні відносини сторін погіршилися і позивач тепер проживає за іншою адресою разом з дітьми, які знаходяться на її утриманні, що підтверджується актом виданим Львівським КП №176 від 05.06.2020. Позивач вважає, що оскільки матеріальне становище позивача змінилося у зв'язку з тим, що у шлюбі в сторін народилася ще одна дочка ОСОБА_4 , і тепер її доводиться утримувати вже двох дітей, а тому вона вимушена вимагати збільшення розміру аліментів, які відповідач, будучи працевлаштованим, вже більше 3-ох років не надає. Вищезазначені обставини послугували підставою для звернення позивача до суду.
Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача для утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всього його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення старшою дитиною повноліття, виходить з наступних мотивів та норм права.
Як визначено у ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України та роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15.05.2006, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, у ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Позивач, як вбачається зі змісту її обґрунтування позовної вимоги, наводить суду те, що у зв'язку з народженням у сторін ще однієї дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їй доводиться утримувати вже двох дітей і попри невиконання відповідачем рішення суду, яким його зобов'язано сплачувати аліменти для утримання старшої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальне становище позивача погіршилось, що послугувало підставою для відповідного позову. Між тим, наведені обставини не є відповідно до ст. 192 СК України підставами для збільшення розміру аліментів на двох дітей, якщо раніше на підставі рішення суду присуджено стягнення аліменти на одну з дітей. Крім того, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача для утримання ОСОБА_3 , суду не подано, а наявні в матеріалах справи документи та встановлені в ході розгляду справи обставини, про таке не свідчать. Разом з тим, за умови відсутності зі сторони відповідача надання матеріальної допомоги дочці ОСОБА_4 , позивач може звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на її утримання.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про збільшення розміру аліментів, які стягнуються з відповідача на користь позивача на утримання двох дітей, за наявності лише судового рішення про стягнення аліментів на користь однієї дитини задоволенню не підлягає, оскільки суд може збільшити розмір аліментів, які вже стягуються за рішенням суду.
Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко