Справа № 953/1695/20
н/п 2/953/1378/20
17 грудня 2020 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Якуші Н.В.,
за участю секретаря судових засідань - Коваль А.О.,
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
30 січня 2020 року ОСОБА_3 в особі представника адвоката Фурманова О.В. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, яку в процесі розгляду справи уточнила, а саме просила суд визнати право власності на автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; cтягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , 52 750 (п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят) гривень грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 ; визнати право власності на гараж в кооперативі «АГК «Пятихатки» 3 ряд 30 місто по вул. Ентузіастів м. Харків за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника по НОМЕР_5 , еквівалент 1 000 доларів США - 24 330.10 (двадцять чотири тисячі триста тридцять) гривень 10 копійок грошової компенсації 1/2 частини вартості сплачених коштів за гараж в кооперативі «АГК «Пятихатки» 3 ряд 30 місто по вул. Ентузіастів м. Харків; судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.
В обґрунтування уточненого позову посилалась на те, що 25 жовтня 2013 року між нею та Відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу у них є спільна дитина - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відразу після народження дитини відносини між нею та Відповідачем погіршились. Між ними почались сварки, ініціатором яких завжди був Відповідач. Сварки відбувались постійно і кожен день, відповідач застосовував до неї насильство. З 16 червня 2018 року вони стали проживати окремо та не вели спільне господарство. Відповідно до рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/9641/19 від 11.10.2019 шлюб нею та Відповідачем розірвано. Також, рішенням Київського районного суду м.Харкова від 13.12.2018 року та постанови ХАС від 05.04.2019 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття. Крім того, стягнуто з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх доходів щомісячно, починаючи з 02 липня 2018 року до досягнення дитиною ОСОБА_5 3 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце проживання ОСОБА_5 визначено за місцем її проживання. Зазначила, що між нею та відповідачем досягнуто згоди про поділ майна між ними, а саме автомобілів Subaru Forester 2006 року випуску та CHERY QQ. Відповідно до укладеної нотаріальної угоди, автомобіль Subaru Forester відійшов ОСОБА_4 , а CHERY QQ їй з відповідною різницею в ціні їй. Крім того, на праві спільної сумісної власності у них перебуває наступне майно: автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 та гараж в кооперативі «АЕК «Пятихатки» 3 ряд 30 місто, по вул. Ентузіастів м. Харків, дане майно між ними не поділено. При укладенні шлюбу будь-яких домовленостей між ними щодо часток в набутому майні у них не було як і не укладався шлюбний договір.
25.05.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_4 в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що дійсно, вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.10.2013 року. Рішенням суду від 11.10.2019 року їх шлюб було розірвано. Вказав, що посилання позивача про те, що між ними було досягнуто домовленості про поділ автомобілів Subaru Forester та CHERY QQ не відповідає дійсності, оскільки він був одноосібним власником вказаних транспортних засобів та придбав їх за власні кошти. Позивач не працювала протягом тривалого часу, при придбанні автомобілю Subaru Forester 20.06.2018 року вона майже 2 роки не мала постійного місця роботи, а при придбанні автомобілю CHERY QQ 16.10.2014 року на той час проходила лише 2 місяці інтернатури у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги та не мала змоги заощаджувати кошти для автомобіля. Оскільки їх донька є маленькою та потребувала та потребує додаткової уваги та необхідного піклування, він добровільно віддав свій автомобіль CHERY QQ та ще й доплатив до нього 4000 доларів США, а вона пообіцяла витрачати ці кошти на дитину. Також, договором про поділ спільного майна подружжя від 07.08.2018 року п.1 передбачено, що він з колишньою дружиною розподіляють спільне майно, набуте ними в період шлюбу, з зазначенням переліку цього майна, до якого ані гараж в кооперативі «АГК «Пятихатки» 3 ряд 30 місце по вул. Ентузіастів у м. Харкові, ані автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску перелічені не були, оскільки гараж не придбано у приватну власність, він не належить йому, а він його орендує своєї тітки ОСОБА_6 . Щодо автомобіля Subaru Impreza, 2000 року випуску, то він придбав його за власні кошти. Крім того вказав, що 6 років шлюбу вони проживали у її квартирі, яка в тому числі облаштовувалась ним. На теперішній час він проживає в орендованому приміщенні, в яке так само слід купувати необхідну для життя техніку та речі. Щодо обставин розлучення, то вони не мають відношення для розгляду справи. Автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 зареєстрований на нього, даний автомобіль було придбано ним за власні кошти 26.12.20174 року. Він придбав його з метою використовувати його під час провадження його господарської діяльності, тобто для роботи. Крім того, автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 ще в 2016 році було відчужено, про що було достеменно відомо його колишній дружині, оскільки рішення про його відчуження приймалось ними за взаємною згодою, оскільки вони були родиною.
01 червня 2020 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій зазначено, що після укладення шлюбу відповідач став проживати в квартирі, що належала її родичам - бабусі, а відповідач не мав у своїй власності житла. Також відповідач самостійно не міг забезпечити їх родину. Фактично вона та відповідач знаходились на утриманні її родичів. Гроші, які заробляв відповідач він витрачав на себе. Крім того, відповідач не враховує, що гроші, на які були придбані автомобілі були їх спільними, отримані на весіллі, зароблені нею, відповідачем, заощаджені спільно та гроші, які надавались її родичами. Зазначила, що під час перебування у шлюбі з відповідачем вона проходила навчання, працювала, а також знаходилась у відпустці по догляду за дитиною. Вказувала, що інформація відповідача про те, що автомобіль Subaru Forester номер шасі НОМЕР_6 придбаний за його власні кошти не відповідає дійсності, оскільки шлюб між нею та відповідачем було укладено 25.10.2013 року. Наголошувала на тому, що під час весілля тільки її родичі дарували їм кошти, які стали їх спільною сумісною власністю. Також, звертала увагу суду, що вони обоє заощаджували кошти та відкладали їх для придбання автомобілів та інших речей. Певну частину коштів від загальної суми це були кошти, які давала її мати - ОСОБА_7 , її дід ОСОБА_8 та її дядько ОСОБА_9 . Крім того, договір про поділ спільного майна подружжя від 07.08.2018 року ними укладений лише щодо майна відносно якого вони дійшли згоди, тобто автомобілів Subaru Forester та CHERY QQ, стосовно іншого майна, яке зазначене в позовній заяві вони згоди не дійшли, тому вона звернулась до суду з зазначеним позовом.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Золотарьової Л.І. від 03.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та наданий час для усунення недоліків.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Золотарьової Л.І. від 03.02.2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Золотарьової Л.І. від 10.02.2020 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Рішенням Вищої Ради правосуддя №924/0/15-20 від 09.04.2020 року ОСОБА_10 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Харкова у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі п.2.3.50 Положень про автоматизовану систему документообігу суду згідно протоколу від 10.04.2020 року справу №953/1695/20 передано на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова Якуші Н.В.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, у задоволені клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи - відмовлено, клопотання про призначення у справі судової (будівельно-технічної) експертизи ринкової вартості гаражу визнано таким, що подано передчасно.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
ІІІ. Пояснення учасників справи в судовому засіданні.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Мельниченко Є.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 був укладений шлюб, про що зроблений актовий запис №752 від 25.10.2013 р. (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 ).
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.10.2019 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с.7).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до договору про поділ спільного майна подружжя від 07.08.2018 року посвідченого ПН ХМНО Васіковою Л.Є., реєстровий №2446, сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_3 досягли згоди щодо поділу спільного сумісного майна, набутого ними в період шлюбу, а саме: автомобіль марки Subaru Forester, 2006 року випуску, легковий -загальний універсал-В, державний номер НОМЕР_8 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , зареєстрований ТСЦ 6341 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 виданого на ім'я ОСОБА_3 залишається у власності ОСОБА_4 . Автомобіль CHERY QQ, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_10 , номер шасі НОМЕР_11 залишається у власності ОСОБА_3 . Також зазначено, що ОСОБА_4 передав доплату в розмірі 108000,00 гривень, еквівалент 4000 доларів США, а ОСОБА_3 цю оплату отримала повністю, ще до підписання цього договору. (а.с.9-10).
Відповідно до довіреності від 12.04.2016 року, посвідченої ПН ХМНО Братущак В.В., зареєстровано в реєстрі №151, ОСОБА_4 на підставі договору доручення, укладеного в усній формі, уповноважив ОСОБА_11 та /або ОСОБА_12 бути його представником у відповідному територіальному сервісному центрі МВС України та всіх інших установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов'язаних з вчинення правочинів щодо експлуатації та розпорядження належного йому на підставі Свідоцтва про реєстрації ТЗ НОМЕР_12 виданого 26.12.2014 року центром ДАІ 6302 автомобіля марки Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 . Довіреність видана строком на 1 рік та дійсна до 12.04.2017 року з правом передоручення повноважень третім особам. (а.с.43) .
Відповідно до довіреності від 19.10.2016 рок, посвідченої ПН Дніпропетровського міського нотаріального округу Одинцовою С.О. НВА 943569, зареєстрованої в реєстрі №1879 ОСОБА_11 , який діє по довіреності, посвідченої ПН ХМНО Братущак В.В. від імені ОСОБА_13 за попередньо досягнутою домовленістю уповноважив ОСОБА_14 бути представником власника з усіма необхідними повноваженнями з питань, пов'язаних з експлуатацією та розпорядженням (продати) належним ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрації ТЗ НОМЕР_12 , виданого 26.12.2014 року центром ДАІ 6302 автомобілем марки, моделі Subaru Impreza, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 . Довіреність видана на строк дії основної довіреності, зберігає чинність до 12.04.2017 року, без права передоручення, а у разі відміни дії основної довіреності - втрачає чинність з моменту відміни (а.с.92).
Відповідно до висновку експертного дослідження №6-1/3ЕД-20 від 22.01.2020 року середня ринкова вартість колісного транспортного засобу Subaru Impreza, 2000 року випуску, з урахуванням умов та обтяжень, зазначених в дослідницькій частині станом на 26.03.2016 року становить 145 962 грн., середня ринкова вартість колісного транспортного засобу Subaru Impreza, 2000 року випуску з урахуванням умов та обтяжень, зазначених в дослідницькій частині станом на 20.01.2020 року становить 105 550 грн.
Відповідно до розписки від 26.05.2015 року ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000,00 доларів США за гараж в кооперативі АГК «П'ятихатки» 3 ряд 30 місце (а.с.21).
Відповідно до договору №1 оренди гаража в кооперативі АГК «Пятихатки» та акту прийому-передачі в оренду гаража від 29.05.2015 року ОСОБА_6 передала ОСОБА_4 у тимчасове користування гараж в кооперативі АГК «Пятихатки» 3 ряд 30 місце по вул. Ентузіастів в м. Харкові.
Згідно п.2.2 Договору - сторони дійшли згоди, що орендна плата за весь строк дії даного договору складає 2000 доларів США, що на момент укладення складає 42 266,00 грн.
Згідно п.3.1 Договору - строк оренди за дійсним договором складає 3 роки з моменту підписання дійсного Договору.
Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області від 11.06.2020 року вбачається, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, 19.11.2008 року автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, сірого кольору номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 знято з обліку на підставі заяви власника ОСОБА_15 29.11.2008 року Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 зареєстровано на ім'я ОСОБА_16 . На автомобіль закріплені номерні знаки НОМЕР_1 . 26.12.2014 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_4 на підставі довідки -рахунку ВІА825164 від 24.12.2014 року, оформленої ТФ «Полюс». (а.с.118-119).
Згідно довідки КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 11.06.2020 року вбачається, що дійсно ОСОБА_3 працювала в КЗОЗ «ЦЕМД та МК» лікарем -інтерном з медицини невідкладних станів відділення Е(Н) МД №1 у період з 01.08.2014 року по 31.01.2016 року. Заробітна плата за період з 01.08.2014 року -31.12.2014 року без врахування аліментів становила 8407,78 грн., за період з 01.01.2015-31.12.2015 р.р.- 24 513,69 грн., з 01.01.2016-31.01.2016 р.р. - 3053,75 грн. (а.с.120-123).
Згідно довідки ХНУ ім. Каразіна В.Н. вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчалась у вказаному закладі. Загальна сума доходу за період з січня 2014 року по червень 2014 року складала 4468,33 грн., за період з січня 2013 - грудень 2013 р.р. -8760,00 грн., з січня 2012-грудень 2012 р.р.-8716,08 грн., січень 2011-грудень 2011 р.р.-8500,67 грн., січень 2010-грудень 2010 р.р.-4675,79 грн., січень 2009-грудень 2009 р.р.-7160,19 грн., вересень 2008-грудень 2008 р.р.-2448,36 грн.(а.с.124-130).
Відповідно до довідки ХНУ ім.. ОСОБА_17 від 03.06.2020 року вбачається, що ОСОБА_7 працює на посаді доцент в ХНУ ім.. ОСОБА_17 за період з 01.09.2013 р.-31.12.2013 р. нараховано заробітної плати 34302,58 грн., з 01.01.2014 р.-31.12.2014 р.-109315,65 грн., з 01.01.2015 р.-31.12.2015 р.-116793,90 грн., з 01.01.2016 р.-31.12.2016 р.-182350,61 грн., з 01.01.2017 р.-31.12.2017 р.-248 925,99 грн., з 01.01.2018 р.-31.12.2018 р.- 283 568,87 грн., з 01.01.2019 р. -31.12.2019 р. -342 249,60 грн., 01.01.2020 р.-31.05.2020 р.-144190,00 грн. (а.с.131-138).
Згідно відповіді голови АГК «П'ятихатки» ОСОБА_18 вбачається, що жодний з гаражів в кооперативі АГК «П'ятихатки» не належить нікому з членів кооперативу на праві приватної власності, а тільки перебувають в користуванні. Тому ОСОБА_4 не володіє жодним з гаражем на праві приватної власності в гаражному кооперативі та не є його членом, а тільки користується гаражем за домовленістю з іншим членом кооперативу. Гараж, який знаходиться в АГК «П'ятихатки» 3 ряд, 30 місце по АДРЕСА_1 є власністю кооперативу. Цим гаражем спочатку користувався ОСОБА_19 , а після смерті закріплений за ОСОБА_20 , який і сплачує пайові внески та є користувачем гаражу. Дружина покійного ОСОБА_19 - ОСОБА_6 відмовилась від користування вказаним гаражем. Передання в оренду вказаного гаража неможливе, так як цей гараж є власністю кооперативу, і всі питання щодо оренди вирішуються тільки за згодою правління кооперативу. Згоди на оренду вказаного гаражу нікому не надавалось. (а.с.199).
V. Норми права, що підлягають застосуванню та позиція, висновки суду за результатами розгляду справи.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша статті 68 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».
Оцінюючи надані відповідачем та його представником доводи у їх сукупності, суд вважає, що останні не спростували існування презумпції спільного майна подружжя відносно спірного автомобіля марки Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль було придбано у період шлюбу, а тому підлягає поділу як спільна сумісна власність подружжя.
Щодо аргументів відповідача та його представника про те, що зазначений автомобіль був відчужений у період шлюбу за згодою в тому числі позивача, то суд вважає їх безпідставними, оскільки вони не узгоджуються із встановленими судом обставинами, а саме тим, що згідно відповіді регіонального сервісного центру МВС в Харківській області від 11.06.2020 року вбачається, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, 19.11.2008 року автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, сірого кольору номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 знято з обліку на підставі заяви власника ОСОБА_15 29.11.2008 року Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 зареєстровано на ім'я ОСОБА_16 . На автомобіль закріплені номерні знаки НОМЕР_1 . 26.12.2014 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_4 на підставі довідки - рахунку ВІА825164 від 24.12.2014 року, оформленої ТФ «Полюс». Щодо подальшого продажу цього автомобіля ОСОБА_4 інформація відсутня.
Згідно з частиною 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, а у відповідності до частини 5 статті 656 ЦК України, особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Частиною 1 ст. 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Правовідносини, пов'язані з реєстрацією, купівлею-продажем транспортного засобу, оформлення та видачі реєстраційних документів, крім норм ЦК України, регулюються ст.34 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993 року з відповідними змінами та доповненнями), Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМ України від 07.09. 1998 року №1388 .
Пунктом 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (в редакції на час укладання довіреності) встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.
В силу п.п.7, 8 зазначеного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до
реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Згідно з п.40 цих Порядку Зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця або рішення суду.
Таким чином, до вчинення зазначених дій продавець транспортного засобу не вправі його відчужувати, а покупець набувати право власності на транспортний засіб, оскільки відповідно до вимог ст. 334 ЦК України, законодавством передбачено, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації.
На переконання суду, довіреність від 19.10.2016 року, яка була долучена відповідачем до відзиву, не є підтвердженням відчуження автомобіля марки Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 .
Отже, цей автомобіль досі перебуває у власності відповідача, та відомостей про реєстрацію права власності на нього за іншою особою немає.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).
Позивачем у цій справі заявлено про стягнення матеріальної компенсації вартості частки автомобіля.
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Що стосується розміру компенсації, яка присуджуватиметься до стягнення з відповідача на користь позивача, то суд бере до уваги висновок експертного дослідження №6-1/3ЕД-20 від 22.01.2020 року, відповідно до якого станом на 20 січня 2020 року середня ринкова вартість колісного транспортного засобу - Subaru Impreza, 2000 року випуску, з урахуванням умов та обмежень, зазначених у дослідницькій частині, становить 105500 грн. 00 коп.
Ураховуючи викладене, розмір грошової компенсації, яку повинен сплатити відповідач на користь позивача складає 52570 грн., що становить 1/2 частину вартості спірного автомобіля.
Доводи представника відповідача про те, що висновок експертного дослідження визначає середню ринкову вартість автомобіля, а тому не може братися до уваги, та є неналежним доказом, що підтверджує дійсну вартість спірного автомобіля, суд не приймає до уваги як безпідставні, оскільки не підтверджені належними та допустимим доказами.
За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Під час розгляду справи в суді головуючим по справі роз'яснювалось стороні відповідача право заявити клопотання про призначення у справі саме судової експертизи, однак представник заперечуючи проти доводів та доказів поданих позивачем не заявив клопотання про призначення судом відповідної судової експертизи.
Отже, під час розгляду справи в суді відповідачем не було спростовано належними та допустимим доказами висновок експертного дослідження, виконаний на замовлення позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання за її чоловіком права власності на автомобіль, який перебуває у спільній сумісній власності подружжя, та стягнення на її користь з ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 1/2 частини вартості спірного автомобіля.
Щодо вимоги про поділ гаражу, який знаходиться у кооперативі «АГК «П'ятихатки» 3 ряд АДРЕСА_1 , то суд зазначає наступне.
Пленум Верховного Суду України у пункті 8 своєї Постанови від 28 червня 1991 року № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльність гаражно-будівельних кооперативів» роз'яснив, що член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 640/11441/15-ц (провадження № 61-3005 св 18), пайові внески в ГБК саме у вигляді грошових коштів є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і, враховуючи, що такі внески можуть бути трансформовані в неподільну річ, зокрема об'єкт права власності у вигляді гаражного боксу, то за кожним із подружжя слід визнати право власності на належну кожному з них частку в пайовому внеску в ГБК і залишити це майно у їх спільній власності.
Докази реєстрації права власності на спірний гараж за відповідачем позивачем суду не надані, як не надані докази внесення подружжям пайового внеску.
Навпаки, судом встановлено, що жодний з гаражів в кооперативі АГК «П'ятихатки» не належить нікому з членів кооперативу на праві приватної власності, а тільки перебувають в користуванні. ОСОБА_4 не володіє жодним з гаражем на праві приватної власності в гаражному кооперативі та не є його членом, а тільки користується гаражем за домовленістю з іншим членом кооперативу. Гараж, який знаходиться в АГК «П'ятихатки» 3 ряд, 30 місце по АДРЕСА_1 є власністю кооперативу. Цим гаражем спочатку користувався ОСОБА_19 , а після смерті закріплений за ОСОБА_20 , який і сплачує пайові внески та є користувачем гаражу. Дружина покійного ОСОБА_19 - ОСОБА_6 відмовилась від користування вказаним гаражем. Передання в оренду вказаного гаража неможливе, так як цей гараж є власністю кооперативу, і всі питання щодо оренди вирішуються тільки за згодою правління кооперативу. Згоди на оренду вказаного гаражу нікому не надавалось.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що гараж не є об'єктом права спільного майна подружжя, поділу між позивачем та відповідачем не підлягає, а тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
VІ. Судові витрати.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (68,40%), що дорівнює 575 грн. 11 коп.
Керуючись ст.ст. 13, 77-79, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на автомобіль Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 з одночасним припиненням права власності на зазначений автомобіль у ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 52 750 (п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят) гривень грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля Subaru Impreza, 2000 року випуску, синього кольору державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 , витрати, понесені зі сплати судового збору в розмірі 575 грн. 11 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ,
Представники позивача - ОСОБА_1 , адреса для листування- АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ,
Представник відповідача - адвокат Мельниченко Євгеній Олександрович, адреса для листування: м. Харків, вул. Космічна б.21, 2 під'їзд 7 поверх, офіс 718.
Повний текст судового рішення складено 17.12.2020 року.
Суддя: