2/130/867/2020
130/2211/20
"16" грудня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Позивач ОСОБА_1 25 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що в липні 2018 року відповідач взяв у позивача в борг 140000 грн, які зобов'язався повернути до 9 липня 2020 року, про що 9 липня 2018 року між сторонами було укладено договір позики, який був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення боргу не виконав, станом на 9 липня 2020 року відповідач не повернув позивачеві боргу, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав і просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в сумі 140000 грн та 1400 грн судового збору (а.с.1-3).
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору позики від 9 липня 2018 року (а.с.6), копію витягу з Державного земельного кадастру про належність відповідачу земельної ділянки (а.с.7-13).
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.
Позовна заява надійшла до суду 25 вересня 2020 року (а.с.17).
Разом з позовом надійшла заява про забезпечення позову (а.с.14-15).
Ухвалою від 1 жовтня в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено ( а.с.20).
Направлено запит Носковецькій сільській раді в порядку частини сьомої статті 187 ЦПК України 30 вересня 2020 року (а.с.18), отримано відповідь 2 листопада 2020 року (а.с.22).
Ухвалою суду від 2 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 20 листопада 2020 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 13 грудня 2020 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.23).
Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові. За наданою суду інформацією Носковецької сільської ради Жмеринського району, відповідач значиться зареєстрованим за адресою, що вказана в позові (а.с.22). Відповідачу за цією адресою було надіслано копію ухвали від 2 листопада 2020 року та копію позову з додатками, який отримано відповідачем 13 листопада, що підтверджується підписом на рекомендованому поштовому повідомленні, яке повернулось на адресу суду (а.с.25).
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Згідно з копією договору позики від 9 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., реєстровий №1326, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність 14000,00 грн, що еквівалентно 5319,15 доларам США, за курсом Національного банку України, станом на день укладення договору, - 1 долар США = 26,32 грн. Сторони домовилися, що договір позики є безпроцентним; остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 9 липня 2020 року (а.с.6).
Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Носковецької сільської ради Жмеринського району, яку він здає ТОВ «СХК» Вінницька промислова група» в оренду (а.с.7-13).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та недостатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, відповідно до положень статті 625 ЦК України, а також пені, відповідно до положень статей 611, 549 ЦК України. Підставою позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики, а також правові норми Цивільного кодексу України, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 611 ЦПК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Верховний Суд зауважив, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів. Тому у справах про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов постанова від 8 липня 2019 у справі №524/4946/16-ц).
У цій справі зі змісту договору позики вбачається отримання відповідачем 9 липня 2018 року (пункт 1 договору) від позивача у борг грошових коштів у сумі 14000,00 грн, що еквівалентно 5319,15 доларам США за курсом Національного банку України станом на день укладення договору - 1 долар США = 26,32 грн та встановлено обов'язок відповідача повернути грошові кошти позивачу не пізніше 9 липня 2020 року (пункт 2 договору).
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою та другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід також стягнути 1400,00 грн витрат по сплаті судового збору (а.с.3а).
Керуючись статтями 12, 13, 76-80, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 15, 16, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договором позики від 9 липня 2018 року грошові кошти в сумі 140000 (сто сорок тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді судового збору в сумі 1400 (одну тисячу чотириста) гривень.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Костянтин Шепель