Справа№ 953/14767/20
н/п 3/953/3715/20
"10" грудня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді - Божко В.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: не відомо), мешкає за адресом: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП, -
ОСОБА_1 11 вересня 2020 р. о 9.50 год., перебував на вестибюлі станції метро «Героїв Праці» у м. Харкові, без засобу індивідуального захисту, чим порушив правила карантину згідно п.1 п.10 Постанови КМУ від 22.07.2020 року №641, тобто вчинив правопорушення передбачене ст.44-3 КУпАП.
11.09.2020 р. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №295317.
ОСОБА_1 , до судового засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду надавав неодноразово клопотання, в тому числі і про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням на самоізоляції, через хворобу. Разом з тим, суд вважає за можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , оскільки його неявка до судового засідання не перешкоджає розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати до суду письмові пояснення (заперечення).
Суд, дослідивши адміністративний матеріал, встановив наступні факти.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підпунктом 1 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року, «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», заборонено перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
За невиконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП - порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , (а.с. 4-5), які підтвердили перебування ОСОБА_1 в метрополітені без засобу індивідуального захисту; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , в яких він підтвердив факт перебування без індивідуального засобу захисту в метрополітені (а.с.3), ілюстративним матеріалом (а.с.8), на якому особисто ОСОБА_1 в метрополітені без засобу індивідуального захисту.
Доказів, які б спростовували наведені у протоколі про адміністративне правопорушення факти, судом встановлено не було.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, доведеною повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставина, що пом'якшує відповідальність правопорушника є його щире розкаяння.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.
Згідно з п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі прийняття судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з осіб визнаних винними у вчиненні адміністративного правопорушення, на користь держави стягується сума судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2020 року становить суму в розмірі 420,40 гривень.
Сума судового збору на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню на користь держави.
Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ст. 44-3, п.4 ч.1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 283-285 КУпАП, п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ОСОБА_1 визнати винним у здійсненні правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя-