Справа № 126/2113/20
Провадження № 3/126/1281/2020
"11" грудня 2020 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Гуцол В. І.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ст. 130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 461106 від 16.09.2020, 16.09.2020 о 16 год. 20 хв. в м. Бершадь по вул. Будкевича водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Skoda SuperB державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовилась в присутності двох свідків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та щиро розкаялась. Просила суд суворо її не карати та при накладені адміністративного стягнення не накладати стягнення у вигляді штрафу в зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 461106 від 16.09.2020, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненнями свідків.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, враховується її майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння винної у вчиненому правопорушенні.
Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не виявлено.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції і тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання скоєнню правопорушень.
В статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року») ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід застосувати аналогію права.
Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винної, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 130 ч.1 КпАП України.
Враховуючи вищевикладені обставини, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 відповідно пояснень повністю визнає свою провину у скоєному правопорушенні, щиро розкаюється у скоєному, обіцяє, що таке більше ніколи не повториться, також врахувавши те, що накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу поставить правопорушника в скрутне матеріальне становище. Також те, що вчинене правопорушення не завдало значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам та свободам інших громадян, вважаю, що їй слід призначити адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами без застосування стягнення у вигляді штрафу, що буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 130 ч.1,40-1 , 33-35, 268, 283-285, 289, 290 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік без застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі 10 днів з дня її винесення.
Суддя В. І. Гуцол