Справа № 640/1762/17
н/п 2/953/44/20
"16" грудня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Попрас В.О.,
при секретарі - Томіної І.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди,-
З лютого 2017 року в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди.
В судові засідання позивач та його представник неодноразово не з'являлись, а саме: 15.01.2018р., 13.06.2018р., 13.07.2018р., 29.10.2018р., 24.07.2019р., 29.10.2019р., 20.11.2019р., 10.12.2019р., 06.02.2020р.
14.04.2020р. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу вищезазначену цивільну справу було передано в провадження судді Попрас В.О.
В судове засідання 20.11.2020 року позивач не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з запровадженням карантину.
16.12.2020 року в судове засідання позивач повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, заяв про причини неявки в судове засідання або про розгляд справи за його відсутності не подавав.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вважає, що позивач зловживає своїми правами, в судові засідання не з'являється, свідомо затягуючи розгляд справи.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду виходячи з наступного:
Згідно вимог ст.43 ЦПК України позивач та відповідач зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності є складовою частиною конституційного принципу верховенства права.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.
Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов'язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Завдання правильного і своєчасного розгляду та вирішення цивільної справи ставиться перед органом судової влади, а не перед сторонами процесу, проте жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь у справі, направлене на те, що умисне зловживанням правами перешкоджає досягненню органом судової влади вказаних завдань.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Справа перебуває в провадженні суду з лютого 2017 року, за клопотання позивача по справі 27.02.201 9р. ухвалою суду було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, оплата за проведення експертизи була покладена на позивача. Позивачу було роз'яснено наслідки ухилення від проведення експертизи. 29.05.2019 р. до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів та не здійсненням оплати за проведення експертиза.
17.02.2020 р. за клопотанням позивача ухвалою суду було повторно призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, оплата за проведення експертизи була покладена на позивача та роз'яснено наслідки ухилення від проведення експертизи. 21.04.2020 р. для проведення експертизи до суду було надіслано клопотання про надання додаткових матеріалів та підтвердження проведення оплати за виконання експертизи. Позивачу двічі було направлено клопотання експерта для ознайомлення та виконання, яке було позивачем отримано, що підтверджується повідомленням про отримання позивачем ОСОБА_1 13.05.2020 р. та 20.07.2020 р. клопотання експерта. 24.09.2020 р. до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів та ненадання доказів про проведення оплати за виконання експертизи.
Крім того, позивач ОСОБА_1 протягом усього розгляду справи неодноразового не з'являвся в судові засідання, доказів поважності причин неприбуття в судові засідання суду не надавав.
Посилання позивача у заяві про відкладення розгляду справи призначену на 20.11.2020 р. на неможливість неприбуття в судове засідання у зв'язку з запровадженням в країні карантину, суд зазначає, що запровадження в країні карантинних заходів не позбавляє позивача реалізувати свої права та взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду або через свого представника.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи строки розгляду даної категорії справ, а також ті обставини, що належним чином повідомлений позивач не з'являється в судові засідання, зловживаючи своїми процесуальними правами, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача ОСОБА_1 права звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяті днів з дня її оголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2020р.