Справа № 621/3438/20
Пр. № 1-кс/621/1020/20
Ухвала
Іменем України
17 грудня 2020 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий СВ Зміївського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 , у провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12020220300000913 від 09.12.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: вироби з кольорових металів - мідні дроти без ізоляції, загальною вагою 2 кг 410 грамів, які було вилучено в ході огляду місця події 15.12.2020 на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 08.12.2020 до чергової частини Зміївського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа з приміщення пташника № 1, розташованого на території колишньої Бірківської репродуктивної ферми за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Набережна, 41, викрала вироби з металу. Відомості за даним фактом були внесені 09.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220300000913 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 08.12.2020 ОСОБА_5 в приміщенні пташника № 1, приміщення якого належить йому на праві приватної власності, виявив пошкодженими електродвигуни у кількості 5 штук та відсутні вироби з міді, а саме статори. В подальшому, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що зазначену крадіжку вчинив ОСОБА_6 . В ході допиту дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , вона пояснила, що 07.12.2020 в ранковий час ОСОБА_6 приніс додому вироби з кольорових металів, а саме мідні дроти без ізоляції, які в подальшому продала раніше знайомому ОСОБА_8 . В ході допиту ОСОБА_8 він пояснив, що 07.12.2020 раніше знайома ОСОБА_7 продала йому вироби з кольорових металів а саме, мідні дроти без ізоляції.
15.12.2020 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 в присутності двох понятих видав вироби з кольорових металів, а саме мідні дроти без ізоляції, які йому напередодні продала ОСОБА_7 . В ході проведення огляду було зважено зазначені вироби, вага яких склала 2 кг 410 грамів.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Прокурор під час судового розгляду підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Власник майна - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання слідчого про накладення арешту за його відсутності, не заперечував проти накладення арешту.
Враховуючи незаявлення прокурором клопотання про фіксування, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підтвердження клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12020220300000913 від 09.12.2020 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.12.2020; протоколу допиту потерпілого від 09.12.2020; протоколів допиту свідка від 09.12.2020 та від 14.12.2020; протоколу огляду місця події від 15.12.2020; постанови про визнання предметів в якості речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.12.2020.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приписами ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Метою накладання арешту на майно, зазначене у клопотанні, є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 107, 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Зміївського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення 15.12.2020 огляду місця події - відкритої ділянки місцевості поблизу буд. АДРЕСА_1 , а саме - виробів з кольорових металів - мідні дроти без ізоляції, загальною вагою 2 кг 410 грамів, які належать ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно слідчим СВ Зміївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 , на якого покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення.
Слідчий суддя: