Справа № 638/5848/20
Повадження № 2/638/3377/20
Іменем України
16 грудня 2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Цвіри Д.М.,
за участю секретаря Кордіварової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 12123,30 грн., набутої в порядку спадкування за законом недоотриманої суми пенсії у зв'язку зі смертю батька позивача .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько- ОСОБА_2 . Спадщина складається з недоотриманої пенсії у сумі 189826,26 грн. Позивач звернулась до ГУПФУ в Харківській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії в установленому законом порядку. Виплачено було лише 177702,96 грн. Відповідач не виплатив всю суму недоотриманої пенсії, яка зазначена у свідоцтві про право на спадщину за законом з посиланням на ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де вказано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, що зазначено у листі відповідача від 10.02.2020 року №1456/04.19-20. Вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
Уповноваженим представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що управління не згодне з позовними вимогами, звертаючи увагу на те, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як внутрішньо переміщена особа. З 17.10.2016 по 30.04.2019 управління припинило виплату пенсії у зв'язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. 18.10.2019, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , але не була одержана ним за життя. В січні 2020 року Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області разовим дорученням виплачено ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 177702,96 грн. Сума недоотриманої пенсії в розмірі 12 123,30 грн. за період з 17.10.2016 рік по 30.04.2019 не виплачена у зв'язку з тим, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше, ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, просив справу розглянути без її участі, просила позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без участі представника управління.
Суд, з'ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв'язку, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувала пенсію як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла недоотримана пенсія у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області у сумі 189826,26 грн., яка належала померлому.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 16.10.2019 року державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковою О.Г., ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із суми недоотриманої пенсії в розмірі 189826,26 грн., належність якої померлому підтверджується листом Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 03.07.2019 року №1135/04.19-20.
Відповідач сплатив суму недоотриманої пенсії в сумі 177702,96 грн. Цей факт підтверджується листом управління з питань виплати пенсії, відділ з виплати пенсій № 17 та не заперечується позивачем.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позов подано з метою захисту спадкових прав позивача, оскільки предметом заявлених позовних вимог є стягнення нарахованих, але не отриманих спадкодавцем позивача за життя сум пенсії, тобто виплат, які є спадковою масою і не стосуються порядку нарахування соціальних виплат. Тобто вимоги є майновими (стягнення грошових коштів), а правовідносини між сторонами - цивільними. Спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зі змісту ст.1227 ЦК України вбачається, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Зміст ч.3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивач має право як спадкоємець на отримання нарахованих, але не виплачених в повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши в сукупності надані докази, а також беручи до уваги те, що згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст.1218, 1219, 1227 ЦК України, ст.ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування за законом в розмірі 12 123 (дванадцять тисяч сто двадцять три) гривні 30 копійок, які належать їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Центрально-Міським РВ УМВС України у м.Горлівці, ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ЄДРПОУ 14099344, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх.
Головуючий суддя: Д.М.Цвіра