Справа № 638/12693/18
Провадження № 2-а/638/22/20
11.12.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді: Омельченко К.О.
За участю секретаря: Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Дерпродспоживслужби в Харківській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Установив:
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить поновити строк на оскарження, визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (надалі відповідач або ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) у справі про адміністративне правопорушення №5.0-50 від 13.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.05.2018 у відповідності до вимог Закону України «Про туризм» на письмову вимогу споживача ОСОБА_2 він в усній, доступній, наочній формі надав всю інформацію щодо умов туру, а саме: графік, види і способи забезпечення харчування в готелі під час туристичної подорожі до Туреччини з 18.05.2018 року по 25.05.2018. Вказана інформація була надана споживачу та іншим туристам до укладання договорів та видачі їм 11.05.2018 туристичних ваучерів. Таким чином, позивач вважає, що порушень п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів він не скоював, тому постанова ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області № 5.0-50 від 13.08.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення є необґрунтованою та протиправною, а тому підлягає скасуванню.
У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити у задоволені вимог ОСОБА_1 , зазначаючи, що 21.05.2018 громадянин ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області із заявою, в якій зазначалося, що ФО-П ОСОБА_1 порушив його права як споживача та не надав повної та достовірної інформації щодо харчування «все включено» під час придбаної ним та іншими туристами туристичної подорожі до Туреччини у період з 18.05.2018 по 25.05.2018, у зв'язку з чим, просив провести перевірку діяльності позивача як суб'єкта господарювання.
За результатами проведеного позапланового державного нагляду (контролю) ФО-П ОСОБА_1 було складено акт перевірки № 2115 від 10.08.2018, яким встановлено, що позивач, як суб'єкт господарювання порушив п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, оскільки не надав на письмову вимогу громадянина ОСОБА_2 від 14.05.2018 необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію щодо туристичної послуги обраного ним та іншими туристами туру до Туреччини з 18.05.2018 по 25.05.2018, яка має бути надана ще до придбання товару (туру).
Під час проведення позапланового заходу щодо перевірки скарги громадянина громадянина ОСОБА_2 від 21.05.2018 року позивач не надав документів, які б підтверджували факт надання ним на звернення письмової відповіді.
Таким чином, на думку відповідача, оскаржувана постанова № 5.0-50 від 13.08.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірною а вимоги позивача щодо її скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності від 08.07.2014 за № 2 480 000 0000 166051, перебуває на податковому обліку в Центральній ОДПІ ГУ ДПС у Харківській області. Основним видом діяльності позивача за КВЕД 79.11 є діяльність туристичних агентств.
За договором № 803А/14 від 29.07.2014, укладеним між ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» з однієї сторони («Туроператор») та ФОП ОСОБА_1 («Турагент») з другої сторони, Турагент зобов'язується за винагороду надати послуги Туроператору з реалізації Турпродукту шляхом укладання Договорів на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором із самостійним набором та комплектацією туристичних груп. Турпродукт формується та реалізується Турагенту на підставі його Заявки на бронювання, направленої Туроператору по електронному та факсимільному зв'язку, або за допомогою мережі Інтернет через систему Anextour on-line представлену на офіційному сайті Туроператора www.anextour.com.ua (п.1.1 розділу 1, п.2.1 розділу 2 вказаного договору про надання послуг № 803А/14 від 29.07.2014 року).
Турагент зобов'язаний до укладання договору на туристичне обслуговування надати Туристу (споживачу) інформацію згідно ст. ст. 19-1, 20 Закону України «Про туризм» (пп.3.3.1 п.3.3 розділу 3 вказаного Договору).
Так, 28.04.2018 ФОП ОСОБА_1 (Турагентом) було сформовано та направлено до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» заявку на бронювання туристичної подорожі шести туристів, в т.ч. ОСОБА_2 до Туреччини (готель АДРЕСА_2 ) з 18.05.2018 по 25.05.2018.
Згідно заявки на бронювання загальна вартість туру була сплачена, заявка турагентом ФОП ОСОБА_1 та туристом ОСОБА_2 була підписана.
Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про туризм», ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії на відповідний вид діяльності, юридична адреса; прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи); строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера.
Порядок оформлення ваучера та його використання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів.
Згідно п.1.1,1.2 Інструкції про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання, затвердженої наказом Державної туристичної адміністрації України від 6 червня 2005 року №50 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 року за №765/11045, ваучер - форма письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до Закону України "Про туризм" (із змінами). Ваучер - документ, який є підставою і гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг у суб'єкта туристичної діяльності, що надає послуги. У разі замовлення туристом послуг у різних суб'єктів туристичної діяльності турист отримує ваучери в кількості, пропорційній кількості суб'єктів туристичної діяльності.
Ваучер оформляється суб'єктом туристичної діяльності, що реалізує туристу послугу або комплекс послуг.
Матеріалами справи також підтверджено, що Турагентом ФОП ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , договори на туристичне обслуговування шляхом видачі ваучерів № 74730996 та № 74730997 від 11.05.2018 року, за умовами яких Турагент зобов'язується відповідно до замовлення Туриста й особам, що слідують з ним, забезпечити надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), який сформований постачальником послуг - іноземним туроператором «Anex tourism Worldwide DMCC», а Турист зобов'язується на умовах договору прийняти та оплатити їх.
Ваучери № 74730996, № 74730997 від 11.05.2018 відповідають вимогам ст. 23 Закону України «Про туризм» та п.1.1,1.2 Інструкції про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання, не визнані недійсними установленому чинним законодавством порядку.
Як свідчать матеріали справи, 14.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ФОП ОСОБА_1 із письмовою заявою, в якій просив роз'яснити йому графік та умови харчування, зокрема стосовно обіду, в готелі під час туристичної подорожі до Туреччини з 18.05.2018 по 25.05.2018 згідно укладених договорів на туристичне обслуговування. Окрім того, заявник просив надати йому відповідь як в усній так і в письмовій формі.
Так, 21.05.2018 громадянином ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області було подано скаргу, в якій зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки 14.05.2018 року останнім неналежно проінформовано ОСОБА_2 як туриста щодо туристичної послуги, а саме: про види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі до Туреччини з 18.05.2018 року по 25.05.2018 року згідно договору на туристичне обслуговування № 23/04 від 23.04.2018 року та ваучерів № 74730996, № 74730997 від 11.05.2018, письмової відповіді не надано.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області у строк з 09.08.2018 по 10.08.2018 було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 , який здійснював підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , щодо дотримання вимог ст. 8, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою КМУ від 15.06.2006 року № 833 в частині ненадання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, придбання товару неналежної якості, відсутності куточка споживача.
Підставою для проведення перевірки були: звернення гр. ОСОБА_2 № К-681 від 21.05.2018 року; погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3633-06/27239-03 від 25.06.2018 року; наказ № 1329 від 01.08.2018 року та направлення на проведення перевірки № 2115 від 07.08.2018 року.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів 10.05.2018 було складено акт перевірки № 2115, у висновках якого зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 п.1 ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема встановлено, що позивачем не було надано письмової відповіді на заяву гр. ОСОБА_2 від 14.05.2018 щодо надання йому інформації про туристичну послугу обраного туру з 18.05.2018 по 25.05.2018. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Також зазначено, що під час позапланової перевірки щодо скарги гр. ОСОБА_2 від 21.05.2018 (вх. № К-381) разом з письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 не надав документів, які б підтверджували факт надання у письмовій формі запитуваної 14.05.2018 гр. ОСОБА_2 інформації по туру.
В акті перевірки позивач зазначив, що з актом не згоден, щодо його висновків заперечує, заперечення будуть надані додатково.
На підставі акту перевірки № 2115 від 10.08.2018 року постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 5.0-15 від 13.08.2018 накладено на ФОП ОСОБА_1 стягнення у розмірі 35 221,14 грн., передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №2040/7174/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, адміністративний позов ФО-П ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 5.0-15 від 13.08.2018 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Під час розгляду вказаної справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що факт ненадання споживачу послуг письмової відповіді на його письмове звернення не є безумовним посвідченням факту порушення ФОП ОСОБА_1 права споживача ОСОБА_2 на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про туристичну послугу. Положення Закону України «Про звернення громадян», на які посилався відповідач, регламентують питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Позивач ФОП ОСОБА_1 к означеним суб'єктам не відноситься.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, на підставі акту перевірки № 2115 від 10.08.2018, протоколу про адміністративне правопорушення № 50 від 10.08.2018, постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 5.0-50 від 13.08.2018 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп.
Суд не погоджується з постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 5.0-50 від 13.08.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Згідно із ч. 1 ст. 15 вказаного вище Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Згідно абзацу 2 п. 21 «Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 № 833, суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 19-1 Закону України «Про туризм» інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості про види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі.
Згідно абзацу 5 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про туризм» суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом.
Виходячи з положень вказаних статей, на суб'єкта туристичної діяльності (турагента) покладено обов'язок надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги. Окрім того, така інформація повинна надаватися туристу до укладення з ним договору на туристичне обслуговування та має доводитися у доступній, наочній формі.
Відповідач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що ФОП ОСОБА_1 не надав на письмове звернення гр. ОСОБА_2 від 14.05.2018 відповіді письмово, що є порушенням ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та іншими положеннями законодавства в сфері туризму не покладено на турагента обов'язку надавати туристу (групі туристів) інформацію щодо товару (в даному випадку, туристичних послуг) виключно в письмовій формі.
Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.
Як зазначалося судом раніше, ФОП ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_2 укладено договори на туристичне обслуговування у формі ваучерів № 74730996, № 74730997 від 11.05.2018.
У п.п. 4.1.1 п. 4.1 розділу 3 ваучерів №№ 74730996, 74730997 від 11.05.2018 зазначено, що Турагент зобов'язується надати Туристу повну та достовірну інформацію, передбачену чинним законодавствам України та зокрема ст.ст. 19-1, 20 Закону України «Про туризм».
Окрім того, у п. 8.3 розділу 8 ваучерів також зазначено, що оплата вартості туристичних послуг або початок фактичного використання туристичних послуг свідчить про те, що Турист (група Туристів) до замовлення туристичних послуг та укладення договору на туристичне обслуговування отримав всю необхідну інформацію у доступній та наочній формі про організацію туристичного обслуговування за Договором, права, обов'язки та правила поведінки, умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, медичні застереження стосовно здійснення туристичної поїздки, а також правила перетину державних кордонів, митні правила України та країни тимчасового перебування, правила поведінки за кордоном щодо туристичного обслуговування за договором в повному обсязі, яка була надана у відповідності з вимогами Закону України «Про туризм», законодавства про захист прав споживачів.
Факт оплати вартості туристичних послуг ОСОБА_2 за ваучерами № 74730996, № 74730997 від 11.05.2018 підтверджено копіями прибуткових касових ордерів.
Суд зазначає, що оплата туру, формування турагентом заявки на бронювання туру та початок фактичного використання туристичних послуг вказує на те, що гр. ОСОБА_2 та інші туристи до замовлення ними туристичних послуг та укладення договору (ваучерів) отримали всю необхідну інформацію у доступній та наочній формі про організацію туристичного обслуговування, зокрема про види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі до Туреччини та відпочинку в готелі The Land of legends Theme Park 5* з 18.05.2018 по 25.05.2018.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору.
Доказів того, що до договорів у формі ваучерів № 74730996, № 74730997 від 11.05.2018 після їх оформлення вносилися зміни стосовно умов, видів і способів забезпечення харчування під час туристичної подорожі, або до їх укладання турагентом не було повідомлено туристів про умови туру до Туреччини з 18.05.2018 по 25.05.2018, або договори (ваучери) є розірваними, або що туристи відмовилися від подорожі, матеріали справи також не містять.
Статтею 19 Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 251, 254, 287 КУпАП, керуючись ст.242-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Дерпродспоживслужби в Харківській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Дерпродспоживслужби в Харківській області Гордіна Олександра Яковлевича у справі про адміністративне правопорушення №5.0-50 від 13.08.2018.
Стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень.
Повний текст рішення виготовлено 11 грудня 2020року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: К.О. Омельченко