Справа № 426/7736/20
17 грудня 2020 року м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Скрипник С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли із Сватівського відділу поліції ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Сватове Луганської області, громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , керівника Сватівської організації політичної партії «Наш край», -
за ч.(2)1 ст.212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
15 жовтня 2020 року до Сватівського районного суду Луганської області надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.(2)1 ст.212-14 КУпАП.
16 жовтня 2020 року постановою Сватівського районного суду Луганської області вказаний адміністративний матеріал було повернуто до Сватівського ВП ГУНП в Луганській області для до оформлення.
Згідно розпорядження №42 від 03.12.2020 в.о. керівника апарату суду О.В. Криви щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 426/7736/20, визначено суддю Скрипник С.М.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 13.10.2020 р. зазначено, що 12.10.2020 року о 09-00 год. в м. Сватове, вул. Жилкіна з правої сторони перед входом до стадіону «Нива» гр. ОСОБА_1 був встановлений агітаційний банер з написом «Команда Шахова «Наш край» у забороненому законом місці, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.(2)1 ст.212-14 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявилася, налженим чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином.
Тобто, зазначена норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Формулювання суті правопорушення не може обмежуватись посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ст. 212-14 КУпАП з конкретизацією суті порушення у відповідності до порушених особою норм Виборчого Кодексу України, інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування.
Тому посилання на спеціальну норму закону є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки, порушене особою, відповідальність не настає.
При цьому, про необхідність правильного викладення суті адміністративного правопорушення за ст.212-14 КУпАП наголошується і в висловленому Верховним Судом України Узагальненні судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (статті 212-7-212-21 КУпАП, та злочини проти виборчих прав і свобод (статті 157-160 КК України).
Зокрема в Узагальненні наголошено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, (в тому числі за ст.212-14 КУпАП) недостатньо послатися тільки на назву та частину статті КУпАП. Слід розкрити її зміст і зазначити вчинені дії.
На підтвердження порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином у протоколі про адміністративне правопорушення слід зазначити: по-перше, який порядок розміщення порушено та в якій формі оформлено друковані та/або аудіовізуальні агітаційні матеріали чи політичну рекламу; по-друге, які норми виборчого законодавства порушено, навести докази і додати матеріали на підтвердження вчиненого; по-третє, чи порушено порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами; по-четверте, що особа, яка порушила порядок, є суб'єктом правопорушення і не є посадовою особою підприємства-розповсюджувача реклами, та інше.
До протоколу необхідно долучати матеріали на підтвердження викладеної інформації, зокрема копію рішення ЦВК про реєстрацію кандидата, примірники вилучених агітаційних матеріалів чи політичної реклами, копію рішення місцевого органу влади про визначення місць для розміщення матеріалів передвиборної агітації чи зовнішньої реклами.
Однак, всупереч наведеному, такі дані в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні.
У свою чергу ст.57 Виборчого кодексу України, якою визначено обмеження щодо ведення передвиборної агітації, містить 17 /сімнадцять/ частин, кожна з яких визначає суб'єктів та об'єктивний склад, недотримання якого вказаними суб'єктами може бути підставою для притягнення останніх до відповідальності, зокрема за ч.1 ст.212-14 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_1 розмістила агітаційний банер.
Також слід зазначити, що згідно п 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 , не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
В протоколі міститься не зрозуміло для суду виправлення взяті в дужки ч. (2) 1 статті 212-14 КупАП, при цьому в протоколі відсутні підпис ОСОБА_1 про те, що їй відомо про вказані виправлення.
Відтак, відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до протоколу матеріалах позбавляють суд можливості у визначеному законом порядку встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, суд дійшов переконливого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. (2) 1 ст.212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.247 КУпАП, суд -
Провадження в справі № 426/7736/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. (2 )1 ст.212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.М.Скрипник