17.12.2020
ЄУН № 337/5460/20
Провадження 2-н/337/1165/2020
17 грудня 2020 року м.Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Сидорова М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
15.12.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (далі - ТОВ «Запорізький ДБК») нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Заява обґрунтована тим, що заявниця у період з 1985 року по 04.11.2020 року перебувала з ТОВ «Запорізький ДБК» у трудових відносинах, звільнена 04.11.2020р. у зв'язку зі скороченням штату.
Після звільнення ТОВ «Запорізький ДБК» не провело з нею повного розрахунку, довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату на її вимогу не надає.
Згідно з розрахунковим листком за вересень 2020р. борг підприємства становив 40195,43 грн., відповідно до довідки Пенсійного фонду України їй нарахована заробітна плата за жовтень 2020р. в розмірі 5000,00 грн.
Оскільки підприємство не провело з нею повного розрахунку, вона має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, який по її розрахункам за період з 05.11.2020р. по 17.12.2020р. становить 7378,00 грн.
Просить видати судовий наказ про стягнення з ТОВ «Запорізький ДБК» на її користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 45195,00 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.11.2020р. по 17.12.2020р. в розмірі 7378,00 грн.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів не розглядаючи обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
За приписами ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог встановлених ч.1 ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Стаття 165 ЦПК України містить підстави для відмови у видачі судового наказу.
Так, згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Стаття 163 ЦПК України встановлює форму та зміст заяви про видачу судового наказу. Зокрема, відповідно до п.4, п.5 ч.2 цієї статті у заяві повинно бути зазначено: 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. А відповідно до п.4 ч.3 цієї статті до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
У заяві про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку заявниця зазначає, що на день звернення до суду з вказаною заявою підприємством з нею не проведено повного розрахунку - не виплачено заробітну плату. На підтвердження зазначеної обставини заявниця посилається на розрахунковий листок за вересень 2020р., який додає до заяви, а також додає до заяви копію довідки Пенсійного фонду України із зазначенням сум заробітку для нарахування пенсії за період з січня 2015р. по жовтень 2020р., витяг з трудової книжки, копію паспорту та РНОКПП, копію заяви до керівництва ТОВ «Запорізький ДБК» про видачу довідки про суму заборгованості по заробітній платі, розрахунок середнього заробітку.
Разом з тим, додані до заяви документи, зокрема розрахунковий листок за вересень 2020р. та довідка Пенсійного фонду України не підтверджують тієї обставини, що станом на день звернення з заявою про видачу судового наказу з заявницею не проведено повного розрахунку та не виплачено нараховану заробітну плату.
Так, наданий розрахунковий листок, на який посилається заявниця, містить інформацію про розмір загальної заборгованості по заробітній платі станом на кінець вересня 2020р., а не станом на день звернення до суду.
Водночас, вказаний розрахунковий листок не містить ні дати складання, ні номеру, оформлений не на бланку підприємства та без застосування підпису посадової особи та печатки/штампу підприємства. Такий листок не містить в собі вказівки на те, що суми, які були нараховані заявниці, не виплачені їй на день звільнення або звернення з вказаною заявою до суду, тобто відсутні відомості про безспірність сум.
Довідка Пенсійного фонду України також не містить інформації щодо суми нарахованої, але не виплаченої заявниці заробітної плати.
В даному випадку суд враховує, що судовий наказ може бути виданий лише коли відсутній спір щодо права на таку заробітну плату та права на середній заробіток за час затримки розрахунку та щодо їх розміру, боржник визнає право стягувача на отримання таких виплат, нарахував ці виплати та боржник не має заперечень щодо розміру нарахованої виплати.
Оскільки, заявницею при зверненні до суду не надано доказів на підтвердження заявлених вимог, які свідчать про їх безспірність, у суду немає підстав для видачі судового наказу.
На підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України вважаю, що заявниці необхідно відмовити у видачі судового наказу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Керуючись ст.163-169, 353 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В.Сидорова