328/2635/20
17.12.2020
2/328/911/20
про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2020 року м. Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В.,
розглянувши матеріали справи № 328/2635/20 (номер провадження 2/328/911/20) за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович про зняття арешту з рахунку, на який нараховується заробітна плата, -
встановила:
15 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Правекс банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович про зняття арешту з рахунку, на який нараховується заробітна плата. В позовній заяві просить зняти арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_1 відкритому в ОТП Банк на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича від 05.10.2020 року у виконавчому провадженні № 63158209 від 30.09.2020 року.
Щодо підсудності посилається на положення ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Крім того, посилається на положення ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно положень ч. 4, 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
В позовній заяві зазначено, що в жовтні 2020 року позивач звернувся до виконавця з заявою про зняття арешту, але йому було відмовлено в цьому з проханням надати довідку, що рахунок НОМЕР_1 відкритий в ОТП Банк є зарплатним, а в подальшому при наданні довідки відмовлено.
З доданих до позовної заяви документів слідує, що 15 жовтня 2020 року приватний виконавець повідомив про необхідність з'ясування чи є рахунок зазначений у довідці з реквізитами для безготівкового поповнення картки від 12.10.2020 року зі спеціальним режимом використання або рахунок на які законом заборонено звернення стягнення (призначені для виплати заробітної плати, пенсії тощо.) Після отримання відповіді на вимогу виконавця та її розгляду, буде надана додаткова відповідь.
Доказів того, що відмовлено в знятті арешту з рахунку, позивачем до позовної заяви не надано.
Крім того, в обґрунтування підсудності позивач посилається на положення ст. 446 ЦПК України та ч. 5 ст. 28 ЦПК України, які регулюють різний процесуальний порядок.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 мчастини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.
Так, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС можливе трьома способами: 1) адміністративний (безпосередньо до керівника органу ДВС); 2) звернення зі скаргою в порядку судового контролю (ст. 447 ЦПК України); 3) в порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а також у позовному провадженні.
З позовної заяви слідує, що позивач не погоджується з діями приватного виконавця щодо накладення арешту на рахунок на який зараховується заробітна плата у виконавчому провадженні № 63168209 від 30.09.2020 року з примусового виконання виконавчого листа № 328/2035/17 виданого 13 грудня 2019 року Токмацьким районним судом Запорізької області.
На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 642/6675/18 (провадження № 61-11118св19), в постанові Верховного Суду від 4 березня 2020 р. У справі N 752/22214/16-ц ( провадження N 61-21694св19).
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
В даному випадку позивачу необхідно визначитися з конкретним способом захисту свого права.
Крім того, в позові зазначено третю особу: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович.
Відповідно до ст. 52, 53 ЦПК України треті особи є такі, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
В позовній заяві не зазначено на стороні позивача чи відповідача виступає зазначена третя особа, чи заявляє вона самостійні вимоги щодо предмета спору чи не заявляє.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, вищенаведене суддя вважає, що заяву про зняття арешту з майна слід залишити без руху і надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович про зняття арешту з рахунку, на який нараховується заробітна плата, - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: