Справа № 320/2846/20 Головуючий у І інстанції - Колеснікова І.С.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
16 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з даним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська районна лікарня» за адресою: Київська область, Поліський район, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, буд. 7, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 № 55.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня», що розташоване за адресою: Київська область, Поліський район, смт. Красятичі, вул.. Воздвиженська, буд. 7, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, що свідчить про необхідність застосування відповідних заходів реагування.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані трьома групами доводів. По-перше, апелянт вказує на пропуск позивачем тримісячного строку на звернення до суду, який регламентовано ч. 2 ст. 122 КАС України, що, на думку апелянта, свідчить про те, що суд першої інстанції порушив принцип правової визначеності, відкривши провадження та розглянувши справу по суті. По-друге, апелянт вказує на наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України у зв'язку із неявкою позивача у судове засідання. За твердженнями апелянта, двічі не з'являючись за викликом суду, позивач допустив порушення процесуальних обов'язків, що є беззаперечною підставою для залишення позову без розгляду.
Також апелянт вказує на неповне з'ясування обставин справи, яке виразилось у недослідженні підстав для проведення перевірки. Так, у якості підстави для проведення перевірки зазначено доручення Прем'єр-Міністра України від 11.12.2019 № 442051/1-19 та протокольне рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу № 23). Враховуючи, що наведені акти відсутні у вільному доступі, відповідач вважає, що позивачем порушено принципи відкритості та прозорості державного нагляду (контролю).
Зазначає, що виконання оскаржуваного рішення призведе до неможливості громадянам у Поліському районі Київської області отримувати медичні послуги в повному обсязі.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
В подальшому апелянтом надані суду письмові додаткові пояснення, в яких наголошується, що з метою недопущення зупинення роботи лікарні та через відсутність державного фінансування за ініціативи та власні кошти працівників лікарні було здійснено технічне обслуговування (перезарядка) вогнегасників, облаштовано пожежний щит з вогнегасниками та інструментарієм, біля місць розташування пожежних гідрантів встановлені покажчики, закуплено та розміщено клейові знаки безпеки, встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.
За клопотаннями сторін та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Комунальне некомерційне підприємство Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» зареєстроване в якості юридичної особи 28.08.1997, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 23.12.2019 по 24.12.2019 на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 № 1351 та посвідчення на проведення перевірки від 13.12.2019 № 10663 провідним інспектором Поліського РС ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Карачуном Андрієм Валерійовичем проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня», що знаходиться за адресою: Київська область, Поліський район, смт. Красятичі, вул.. Воздвиженська, буд. 7, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 55 від 24.12.2019, яким виявлено наступні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
будівлю не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014 (пункт 2 глави 1 розділу V ППБУ);
дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);
будівлю не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 10 дод. Б ДБН В.2.5-56:2014);
будівлю не обладнано пристроями блискавкозахисту будівель відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (будівлі та приміщення об'єкту) (пункт 1.21 глава 1 розділ IV ППБУ);
сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) (пункт 2.31, розділ III ППБУ);
територію, будівлі, приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (пункт 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, глава 3 розділ V ППБУ);
територію не забезпечено пожежним щитом з комплектом засобів пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
не проведено технічне обслуговування вогнегасників, у яких вийшов термін технічного обслуговування, в спеціалізованій організації з відповідною ліцензією (пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ);
з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);
біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм не встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) (підпункт 9 пункт 2.1 глава 2 розділ V ППБУ);
працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту (стаття 20 КЦЗУ);
пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового діаметра та стволами, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 2 пункт 2.2 глава 2 розділу V ППБУ);
система внутрішнього протипожежного водопроводу знаходиться в непрацездатному стані (пункт 2.2 глава 2 розділу V ППБУ);
територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (пункти 8 розділу 11 ППБУ);
не встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (стаття 40 КЦЗУ);
відсутня огорожа по периметру покрівлі будівлі (п. 8.12 ДБН В.1.1-7:2016).
Наведене обумовило звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду з даним позовом щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Колегія суддів, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з наступного.
По-перше, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).
В межах спірних правовідносин, підставою для звернення до суду є акт № 55 від 24.12.2019, яким виявлено ряд порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Відтак, тримісячний строк на звернення до суду почався 25.12.2019 та закінчився 25.03.2020.
Водночас, позов було здано до пошти 23.03.2020 для відправки до Київського окружного адміністративного суду.
За приписами ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та підлягають відхиленню.
По-друге, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Водночас, частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Колегія суддів зауважує, що призначаючи справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, судом першої інстанції явка в судове засідання позивача не визнавалася обов'язковою.
Матеріали справи не свідчать про те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, зокрема відсутні підстави вважати не з'ясованими окремі обставини у справі, які не дають можливості ухвалити законне судове рішення.
Щодо розгляду спору по суті колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.
Комунальне некомерційне підприємство Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» є суб'єктом господарювання, а тому, згідно ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
За встановленими обставинами справи, об'єктом перевірки був Комунальне некомерційне підприємство Поліської районної ради «Поліська районна лікарня», яке знаходиться за адресою: Київська область, Богуславський район, с. Саварка, вул. Гагаріна, буд. 74.
У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 16 (шістнадцять) порушень, які, як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи не усунуті.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Разом з тим, як наголошувалось вище, повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом і при його застосуванні слід враховувати принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Так, апелянт наголошує, що Поліська районна лікарня здійснює медичне обслуговування населення Поліського району Київської області, чисельність постійного населення станом на вересень 2020 року становила 5434 осіб. Цей регіон розташований поблизу зони відчуження і медична інфраструктура в ньому не розвинена, тому у разі закриття лікарні, населення, що залишилося там проживати, буде позбавлене можливості отримувати медичну допомогу. При цьому, станом на 12.11.2020 в Поліському районі Київської області зафіксовано 45 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус і у районі встановлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19. У разі закриття лікарні, населення району буде позбавлено можливості отримувати лікування, в той час, як громадяни не мають бути кинуті сам на сам в складних соціально-економічних умовах. І саме держава має виконати свій обов'язок гарантований Конституцією України щодо охорони здоров'я, медичну допомогу.
Колегія суддів вважає слушними такі доводи апелянта з огляду на таке.
Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Як вбачається з наданих апелянтом додаткових доказів, з метою усунення виявлених позивачем порушень Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 477 від 14 вересня 2020 року прийнято рішення про внесення змін до Переліку об'єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. З метою забезпечення соціально-економічного розвитку територій, прилеглих до Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива частина виділених коштів направлена на реконструкцію системи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в приміщеннях комунального некомерційного підприємства «Поліська центральна районна лікарня» по вул. Воздвиженська, буд. 7 в смт. Красятичі Поліського району Київської області (пункт 53 Переліку об'єктів соціального призначення щодо яких виділено кошти).
Крім того, за ініціативи та власні кошти працівників лікарні здійснено технічне обслуговування (перезарядка) вогнегасників ВП-6 (з), ВП -5 (з), ВП-2 (з) загальною кількістю 38 штук, що підтверджується актом надання послуг №157 від 23.12.2019, облаштовано пожежний щит з вогнегасниками та інструментарієм, біля місць розташування пожежних гідрантів встановлені покажчики, закуплено та розміщено клейові знаки безпеки, встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.
Отже, з огляду на всі викладені обставини, враховуючи принцип пропорційності, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3 153, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2020 № 223.
Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задовлення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 153, 00 грн. підлягають відшкодуванню на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Керуючись ст. ст. 139, 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,- відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (Україна, 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8; ідентифікаційний код: 38537963) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» (07053, Київська обл., Поліський р-н., смт.Красятичі, вул. Воздвиженська, буд. 7; ідентифікаційний код: 01994178) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 153, 00 грн (три тисячі сто п'ятдесят три гривні 00 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк