Справа № 320/4889/19 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
17 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т.
Пилипенко О.Є.
судді:Собків Я.М.
за участю секретаря: Зуєнка Д.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.20 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправними дій ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області у відмові позивачу видати нову довідку про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження в період з 27 квітня по 28 квітня 1986 року без включення одноразової виплати коштів у сумі 450 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення, премії за роботу в зоні відчуження в розмірі 500 крб., добових в сумі 7 крб. та харчування в сумі 5 крб. 70 коп.;
- зобов'язати Фастівський міський відділ (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області видати позивачу для подачі в Фастівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії нову довідку про грошове забезпечення з урахуванням вищезазначених виплат, а саме:
- одноразової виплати коштів в сумі 450 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання;
- премії за роботу в зоні відчуження премії в розмірі 500 крб.
- добових в сумі 7 крб.,
- за харчування в сумі 5 крб.70 коп.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач відмовив йому у видачі нової довідки про грошове забезпечення із зазначенням таких складових як: одноразова виплата коштів в сумі 450,00 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання; премія за роботу в зоні відчуження в сумі 500,00 крб.; добові в сумі 7,00 крб.; за харчування в сумі 5,70 крб., незважаючи на те, що такі суми коштів виплачені відповідачем на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №810/3650/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018. Вважає, що відмова відповідача у видачі нової довідки про грошове забезпечення з включенням до неї усіх передбачених для виплати коштів є протиправною та порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) Головного управління МВС України в Київській області щодо відмови видати позивачу довідку про грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження з урахуванням премії у розмірі 500,00 крб., добових у сумі 7,00 крб. та коштів на харчування у сумі 5,70 крб.
Зобов'язано Фастівський міський відділ (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) Головного управління МВС України в Київській області видати позивачу довідку встановленого зразка про грошове забезпечення за роботу у зоні відчуження з урахуванням таких виплат: премії у розмірі 500,00 крб., добових у сумі 7,00 крб. та коштів на харчування у сумі 5,70 крб. для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
У решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №810/3650/18 виплачені: одноразова грошова виплата за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання; премія за роботу в зоні відчуження; добові та кошти за харчування, то вказані суми мають бути включені у довідку про грошове забезпечення, за виключенням одноразової грошової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання, позаяк, чинним законодавством не передбачено включення встановленої Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. №964 такої винагороди у розмірі 450,00 крб. до суми заробітної плати для обчислення пенсій.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що грошові винагороди, які отримував позивач в зоні відчуження, носять разовий характер та у довідку, видану на підставі постанови Ради Міністрів РСРС та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 не включаються.
Позивач відзив на апеляційну скарг не подав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Фастівським МРВ ГУ МВС в Київській області 19.12.1997 (а.с.30-32).
Позивач є пенсіонером, що підтверджується посвідченням від 11.06.2006 (а.с.33).
11.08.1999 Київською обласної державною адміністрацією позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_2 (а.с.29).
Відповідно до довідки Головного управління МВС України в Київській області від 13.11.2017 №К-1419 позивач брав участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у такі періоди:
- з 27.04.1986 по 28.04.1986 (м. Прип'ять на підставі наказу УВС від 14.08.1986 №069);
- 09.08.1986, з 11.08.1986 по 14.08.1986, 18.08.1986, з 27.08.1986 по 28.08.1986 (с.Луб'янка на підставі наказу УВС від 04.10.1986 №088);
- 19.08.1986 (м.Прип'ять на підставі наказу УВС від 04.10.1986 №088);
- 20.08.1986 (с.Н.Шепелиці на підставі наказу УВС від 04.10.1986 №088);
- 31.08.1986 (с.Володимирівка на підставі наказу УВС від 04.10.1986 №088);
- з 01.09.1986 по 06.09.1986 (с.Стечанка на підставі наказу УВС від 24.11.1986 №0109);
- 10.10.1986, 17.10.1986, 21.10.1986 та 27.10.1986 (м.Прип'ять на підставі наказу УВС від 16.12.1986 №0119) (а.с.28).
Фастівським міським відділом (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) Головного управління МВС в Київській області позивачу видано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, відповідно до якої позивачу за роботу (службу) в населених пунктах зони відчуження м.Прип'ять з 27.04.1986 по 28.04.1986 визначено посадовий оклад 150,00 крб.
Згідно особових рахунків виплачена заробітна плата (грошове забезпечення) в сумі 50,34 крб. з урахуванням кратності 4 відповідно до постанови Ради Міністрів РСРС та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища".
Заробітна плата (грошове забезпечення) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із якої виплачується пенсія - 40 крб., з яких збережений середній заробіток за дні роботи (служби) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках у сумі 10,34 крб. та оплата праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках у сумі 40,00 крб.
У довідці вказано, що позивач працював у третій зоні небезпеки (а.с.24).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №810/3650/18 адміністративний позов позивача до Фастівського міського відділу ГУ МВС України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задоволено.
Визнано неправомірними дії Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження в період з 27 квітня по 28 квітня 1986 року без урахування нарахування та виплати додатково коштів за: одноразову виплату коштів в сумі 450 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання 111,2 мілізівертів, премія за роботу в зоні відчуження в розмірі 500 крб., добові в сумі 7 крб., за харчування 5 крб.70 коп.
Зобов'язано Фастівський міський відділ (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району ) ГУ МВС України в Київській області нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену суму за роботу в зоні відчуження в період з 27 по 28 квітня 1996 року, а саме: 450 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання 111,2 мілізівертів, 500 крб. премія за роботу в зоні відчуження, добові в сумі 7 крб., за харчування в сумі 5 крб.70 коп.
Зобов'язано Фастівський міський відділ (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області видати позивачу нову довідку про грошове забезпечення з урахуванням вищезазначених виплат, а саме: одноразову виплату коштів в сумі 450 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання 111,2 мілізівертів, за роботу в зоні відчуження в період з 27 по 28 квітня 1986 р. премії в розмірі 500 крб., добові в сумі 7 крб., за харчування в сумі 5 крб.70 коп. для подачі в Фастівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії (а.с.10-15).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №810/3650/18 апеляційну Фастівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області - задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Фастівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження в період з 27 по 28 квітня 1986 року без включення одноразової виплати коштів в сумі 450 крб. за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання 111,2 мілізівертів, премії за роботу в зоні відчуження в період з 27 по 28 квітня 1986 р. в розмірі 500 крб., добових в сумі 7 крб., виплат за харчування в сумі 5 крб.70 коп. та про зобов'язання Фастівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області видати позивачу довідку про грошове забезпечення з урахуванням зазначених виплат для подачі до Фастівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії - скасовано, а в задоволенні таких позовних вимог - відмовлено.
У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року - залишено без змін (а.с.17-23).
У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №810/3650/18 позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області із заявою від 02.07.2019 про надання довідки про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження (а.с.52).
Головне управління МВС України в Київській області листом від 02.08.2019 №29/К-485 на заяву позивача повідомило, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №810/3650/18 позивачу нарахована та виплачена сума за роботу в зоні відчуження в період з 27.04.1986 по 28.04.1986, а саме: за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання 111,2 мілізівертів - 450,00 крб.; премію за роботу в зоні відчуження - 500,00 крб., добових в сумі 7 крб., виплата за харчування - 5,70 крб. Всього до виплати: 0,01 грн.
У вказаному листі зазначено, що одноразова премія, добові, компенсація взамін продовольчого пайка та грошова винагорода за отриману максимально допустиму дозу радіації носять разовий характер і не є складовою грошового забезпечення та до картки про нарахування грошового забезпечення і довідки, виданої на підставі постанови Ради Міністрів УСРС та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7, не включаються.
Головне управління МВС України в Київській області зазначило, що довідка про грошове забезпечення з урахуванням кратності від 22.11.2017 №7950/109/1004/00/17, видана ліквідаційною комісією Фастівського МВ, є правильна і підстави для видачі нової довідки відсутні (а.с.8).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Згідно з частиною першою статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Частиною четвертою статті 15 Закону № 796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу першого пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Отже, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. При цьому, розмір отриманої заробітної плати, що зазначається у довідці, має відповідати даним первинних документів, на підставі яких вона видається.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №357/1200/17.
Верховний Суд у постановах від 17.07.2018 у справі №377/522-16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75368729) та від 12.12.2019 у справі №361/2911/16-в (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86305982) дійшов висновку про те, що особа не має права на отримання довідки про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження (премії за вислугу років, одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення, виплат за харчування), у тому випадку, якщо такі виплати не були нараховані та виплачені особі.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління МВС України в Київській області листом від 02.08.2019 №29/К-485 повідомило позивачу про нарахування та виплату на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №810/3650/18 суми за роботу в зоні відчуження в період з 27.04.1986 по 28.04.1986, а саме: за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання 111,2 мілізівертів - 450,00 крб.; премію за роботу в зоні відчуження - 500,00 крб., добових в сумі 7 крб., виплата за харчування - 5,70 крб. Всього до виплати: 0,01 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 18.06.2019 №1 Фастівський МВ ГУМВС в Київській області виплатив позивачу відповідні кошти у розмірі 0,01 грн.
Отже, відповідач фактично здійснив виплату позивачу одноразової грошової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінювання, премії за роботу в зоні відчуження, добових та виплату коштів за харчування.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач здійснив виплату позивачу 500,00 крб. премії за роботу в зоні відчуження; 7,00 крб. - добових; 5,70 крб. за харчування, то відмова у включені вказаних виплат до довідки про грошове забезпечення є протиправною.
Також колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про грошове забезпечення з урахуванням премії за роботу в зоні відчуження у розмірі 500,00 крб., добових в сумі 7,00 крб., виплати за харчування в сумі 5,70 крб. для подачі її до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у видачі довідки про грошове забезпечення із зазначенням відповідних виплат.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі про відсутність підстав для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення, з огляду на те, що одноразова премія, добові та виплати за харчування носять разовий характер і не є складовою грошового забезпечення та до довідки, виданої на підставі постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7, не включаються, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Таким чином, грошові винагороди які носять разовий характер також включаються до розрахунку заробітної плати (грошового забезпечення).
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастова і Фастівського району) ГУ МВС України в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2020 року.
Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька
судді:О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків