Справа № 640/489/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.
17 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Аліменка В.О.
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви-клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га;
- зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно з графічним матеріалом в порядку і спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо не розгляду заяви-клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га. та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути заяву-клопотання ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (цільове призначення - для ведення садівництва) площею 0,12 га та прийняти за наслідками такого розгляду рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даного рішення суду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/489/20 27.03.2020 року видано виконавчий лист.
20.03.2020 позивач отримав Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-2970/15-20-сг від 11.03.2020 р., яким, йому було повторно відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим, на думку позивача, не виконано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва №640/489/20 від 18.02.2020 р.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2020 в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що заявником не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та задовольнити подану заяву.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Нормативні приписи, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, згідно з якими в резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі № 235/7638/16-а.
Крім того, колегія суддів враховує, що 27.03.2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у даній справі.
Встановлення судового контролю не є окремою стадією виконавчого провадження, тому суд не вправі зобов'язувати державного виконавця або відповідну посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які не передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги кожен аргумент учасника процесу, та те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено 17 грудня 2020 року.