Справа № 580/2792/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
16 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” від 25.12.2013 № 975;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” від 25.12.2013 № 975.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат № 4 від 15 січня 2020 року, оформлене протоколом відповідача, у призначенні та проведенні одноразової грошової допомоги відмовлено з посиланням на постанову Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 816/1458/18 та на те, що інвалідність позивача встановлена у строк, який перевищує три місяці після звільнення зі служби. Вказане рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивач вважає протиправним та таким, що порушує конституційне право позивача на соціальний захист.
Застосування відповідачем до спірних правовідносин норми, яка регулює порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби інвалідність, яким встановлена внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, є безпідставними, оскільки причиною захворювання та наступного встановлення позивачеві інвалідності стала отримана під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії, контузія, що підтверджує акт судово-медичного дослідження (обстеження), довідка до акта огляду МСЕК та посвідчення серії НОМЕР_1 .
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до анкети-запиту на підтвердження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2006 № 411, ОСОБА_1 в період з 18.10.1986 по 16.05.1988 проходив військову службу у в/ч пп 48059 м. Кабул республіка Афганістан.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військової комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва (протокол № 319 ід 11.02.2019) захворювання, старшого сержанта у запасі ОСОБА_1 1968 року народження пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
23.08.2019 позивачу встановлена безтерміново ІІ група інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов'язане з виконанням обов'язків в/с при перебуванні в країнах, де вилися бойові дії (довідка МСЕК № 1 серії 12 ААБ № 463583).
13.09.2019 позивачу видане посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю відповідно до пункту 7 частини 2 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Наведені обставини та встановлення інвалідності другої групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, стали підставою для звернення 27.09.2019 до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 4 від 15.01.2020, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявник немає права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а також підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце і в період проходження служби, а заявникові інвалідність встановлена понад 3-місячний термін.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що порушує надані законом права та інтереси, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних, вимог виходив з того, що з моменту звільнення позивача зі строкової військової служби минуло понад 21 рік, відтак, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону № 2011-ХІІ у позивача відсутнє, адже інвалідність йому було встановлено після спливу 3 місяців від дня звільнення зі служби.
Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час розгляду спору по суті в суді першої інстанції було досліджено, що позивач звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи.
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-ХІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. (надалі по тексту також - Порядок № 975)
Так, другу групу інвалідності позивачу було встановлено з 23.08.2019, при цьому, що за нормами п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Слід зазначити, що до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (надалі по тексту також - Закон № 1774-VIII), право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.
Однак, з 01 січня 2017 року, після набрання чинності Закону № 1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
У контексті спірних правовідносин саме ч. 6 ст. 16 Закону № 2011-XII, є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема: особливі суб'єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби; визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби; відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.
Отже, суд першої інстанції цілком обгрунтовано вказав на те, що приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка діяла на час встановлення інвалідності позивача, не передбачалось отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.02.2020 у справі № 0640/4206/18.
Відтак, ІІ група інвалідності встановлена позивачу з 23.08.2019, тобто, в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Міністерство оборони України, при прийнятті оскаржуваного рішення, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, відповідно правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, тобто, оскаржуване рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко