Справа № 826/307/17
16 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2, третя особа - Апарат Верховної Ради України, про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2, в якому просила:
- зобов'язати керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 дотриматись вимог ст. 22 Закону України «Про звернення громадян», щодо обов'язку керівника проводити особистий прийом громадян, прийняти на особистому прийомі ОСОБА_1 ;
- дотриматись вимог ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», щодо права громадян знайомитися з матеріалами перевірки та видати ОСОБА_1 матеріали перевірки її звернень для ознайомлення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 щодо нездійснення особистого прийому ОСОБА_1 .
Зобов'язано керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 провести особистий прийом з ОСОБА_1 у зручний для обох сторін день і час.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 - скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 щодо нездійснення особистого прийому ОСОБА_1 , зобов'язання керівника відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України ОСОБА_2 провести особистий прийом з ОСОБА_1 у зручний для обох сторін день і час, та прийнято нову постанову в цій частині, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року залишено без змін.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшли заяви від 03.01.2020 та від 09.01.2020 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020.
У заяві від 03.01.2020 позивач просить суд роз'яснити:
- на яких ще керівників, крім керівника ОСОБА_2 , не поширюється положення статті 22 Закону України «Про звернення громадян» щодо обов'язку керівника проводити особистий прийом громадян?
- до якого керівника має право звернутись ОСОБА_1 на особистому прийомі по питанню порушення Закону України «Про звернення громадян» підлеглими керівника ОСОБА_2 .? (а.с. 176-177 т. 6)
У заяві від 09.01.2020 позивач просить суд роз'яснити:
- яким чином заявник ОСОБА_1 може дізнатись про порушення процедури проведення перевірки її звернення/звернень та оформлення її результатів (матеріалів), коли відповідач, порушуючи право, закріплене ст. 18 Закону «Про звернення громадян», не видає заявнику для ознайомлення матеріали перевірки її звернень?
- чи може заявник ОСОБА_1 оскаржити дії відповідача щодо порушення процедури проведення перевірки її звернення/звернень та оформлення її результатів (матеріалів), коли ОСОБА_1 позбавлена права мати докази порушення процедури, які може отримати заявник лише після ознайомлення з матеріалами перевірки? (а.с. 191-192 т. 6)
Заявник та інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду заяв, з огляду на що, колегія суддів вирішила за можливе здійснити розгляд заяв у письмовому провадженні.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Слід вказати на те, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Тобто, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення, є його неясність, невизначеність.
Фактично, роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету чи надавати певним чином розширений коментар такого рішення.
Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.
Як вбачається з матеріалів справи, доводи позивача в заявах від 03.01.2020 та від 09.01.2020 стосуються питання не незрозумілості/нечіткості постанови суду апеляційної інстанції, а необхідності надання додаткового обгрунтування судового рішення та надання відповідей на поставлені заявником питання по суті спору.
Тож, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо роз'яснення постанови, за своєю суттю є не роз'ясненням судового рішення з огляду на його недосконалість (нечіткість/незрозумілість), а, фактично, викликають необхідність додаткового надання судом правової оцінки по взаємовідносинам по суті спору.
Важливо розуміти, що роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені питання, або обставини, що дотично пов'язані з предметом спору, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заяви позивача про роз'яснення судового рішення не підлягають задоволенню, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 є зрозумілою за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено. (ч. 5 ст. 254 КАС України)
Керуючись ст. ст. 243, 250, 254, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У задоволенні заяв ОСОБА_1 від 03.01.2020 та від 09.01.2020 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко