Справа № 640/18922/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
17 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П, Кобаль М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматрейдінг» на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року (розглянута у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматрейдінг» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіматрейдінг» (далі - позивач, ТОВ «Оптіматрейдінг») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA100040/2020/000001/1 від 25.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100040/2020/00021 від 25.02.2020 року.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
16 грудня 2020 року на поштову та електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі учасника справи.
З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовної заяви.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач двічі поспіль не з'явився у підготовчі засідання, про які повідомлений належним чином, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів поважності причин неприбуття позивача в підготовчі засідання, за умови ненадходження заяви про розгляд справи за його відсутності.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
В підготовче судове засідання, призначене на 01.10.2020 року позивач не прибув.
Ухвалу про призначення підготовчого судового засідання було отримано позивачем 10.09.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Причин неявки позивачем суду не повідомлено. Клопотання про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника до суду не надано.
В зв'язку із наведеним, суд першої інстанції відклав розгляд справи на 02.11.2020, про що сторін повідомлено судовими повістками про виклик.
У підготовче судове засідання 02.11.2020 позивач повторно не прибув.
Про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений повісткою про виклик до суду, яку останні отримав 06.10.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за відсутності позивача до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомлено.
В зв'язку із неявкою сторін в судове засідання 02.11.2020 року, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, про що складена відповідна довідка.
Таким чином, в зв'язку із повторною неявкою в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України необхідними умовами є:
- повторна неявка належним чином повідомленого про час та місце судового засідання позивача;
- належним чином повідомлений про час та місце судового засідання позивач не повідомив про причини своєї неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Позивачем до матеріалів справи не надано жодного належного доказу неможливості прибуття в судове засідання.
Колегія суддів зазначає, що про призначення підготовчих судових засідань по справі позивач був повідомлений належним чином, шляхом надіслання ухвал та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві.
Разом з тим, заяви про розгляд справи за його відсутності, повідомлень про причини неявки або повідомлень про зміну адреси до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
З матеріалів справи вбачається, що повторна неявка позивача, перешкоджає розгляду справи, враховуючи предмет оскарження та необхідність з'ясування певних обставин спірних правовідносин.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Разом з тим, суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Відповідно п.п. 4, 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Згідно до змісту ч.3 статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання суб'єктивними процесуальними правами - це особлива форма адміністративного судового процесуального правопорушення, навмисні недобросовісні діяння (дії чи бездіяльність) осіб, які беруть участь у справі адміністративної юрисдикції, які полягають у порушенні умов реалізації наданих їм процесуальних прав (адміністративної процесуальної правоздатності), використанні цих правових можливостей не за призначенням або не з тією метою, з якою їх надано, внаслідок чого чиниться шкода правам та інтересам інших осіб - учасників адміністративного судового провадження, а також відбувається перешкоджання діяльності адміністративних судів.
Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, неприбуття учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду.
Колегія суддів з урахуванням встановлених вище обставин, а також у зв'язку із неявкою позивача, який є суб'єктом владних повноважень, у судове засідання без поважних причин, без повідомлення про причини неявки, без надходження заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а також у зв'язку із ненаданням позивачем у визначений судом строк без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено обставини та матеріали справи, а також надано належну оцінку обставинам справі на підставі яких він дійшов до правильного висновку щодо залишення без розгляду позовної заяви.
Враховуючи, що позивач двічі поспіль не з'явився у підготовчі засідання, про які повідомлений належним чином, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів поважності причин неприбуття позивача в підготовчі засідання, за умови ненадходження заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Неотримання позивачем поштової кореспонденції із повістками про виклик у підготовче засідання, колегія суддів розцінює як зловживання своїми правами та вважає позивача належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду з урахуванням того, що кореспонденція надсилалась на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві; іншої поштової адреси або електронної адреси позивачем не зазначено.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов до вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматрейдінг» - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль