Справа № 826/9242/16
15 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Генеральної прокуратури України про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України № 04-дц від 31.05.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України поновити ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено та поновити класний чин «старший радник юстиції»;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 скасовано; ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України № 04-дц від 31 травня 2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу екстрадиції управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України починаючи з 31 травня 2016 року; стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01 червня 2016 року по 11 жовтня 2017 року включно в розмірі 267 050, 70 грн. (двісті шістдесят сім тисяч п'ятдесят гривень 70 копійок); в іншій частині позовних вимог відмовлено.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Генеральної прокуратури України про роз'яснення судового рішення, в якій останній просить роз'яснити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу екстрадиції управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України за відсутності у штатному розписі Генеральної прокуратури України зазначеної посади.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У відповідності до ч. 3 та 5 ст. 254 КАС України у разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення» в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду України від 16.07.2016 у справі № 826/16796/14 (21-452іп16), що постановлена за результатами розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, у якій заявник зазначив, що йому незрозумілий зміст мотивувальної частини постанови, що може викликати труднощі у виконанні судового рішення. У вказаній ухвалі Верховного Суду України зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналізуючи зміст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, колегія суддів вважає, що вказане судове рішення у резолютивній частині є чітким та зрозумілим, та у мотивувальній частині судами наведено належне правове обґрунтування та підстави, які регулюють спірні правовідносини з відповідним посиланням на норми законодавства.
У той же час, подана Генеральною прокуратурою України заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як виконати постанову суду від 11.10.2017, що не є роз'ясненням її змісту.
Аналогічна правова позиція з питання застосування вищезазначених норм процесуального права викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 826/581/16, та ухвалі Верховного Суду від 17.01.2019 № 802/2167/17-а.
За приписами статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.
Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз'яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим» (ст. 254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (ст.378 КАС України).
Тобто, поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що постанова, яку просить роз'яснити заявник, по суті є чіткою за змістом, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, яку відповідач просить роз'яснити, скасована постановою Верховного Суду від 06.08.2020, що свідчить про відсутність необхідності у її роз'ясненні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави, прямо передбачені ст. 254 КАС України, для задоволення заяви Генеральної прокуратури України про роз'яснення судового рішення у цій справі.
Керуючись ст.ст. 229, 41, 242, 243, 254, 325, 329 КАС України, суд
У задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2020.