Справа № 826/5328/18
15 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,
при секретарі - Василенко Ю.А.,
за участю:
позивача: - ОСОБА_1 ,
представника відповідача: - Левенець В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 826/5328/18 по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, -
У березні 2018 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.12.2017 року № 205 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів,
- визнати протиправним та скасувати постанову від 05.01.2018 року № 01 про накладення штрафних санкцій у розмірі 10200,00 гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року - без змін.
23.10.2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 40651, позивач звернувся із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заявника, колегія суддів вважає необхідним заяву задовольнити частково, ухвалити додаткове судове рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року - без змін.
07.09.2020 року, представником позивача адвокатом АО «Ваш надійний адвокат» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, окрім іншого позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу.
До вказаного відзиву представником позивача було надано: копію договору № 09 про надання правничої допомоги від 06.07.2018 року, копію додаткової угоди № 01 від 06.07.2019 року, копію рахунку на оплату № 66 від 31.07.2019 року, копію платіжного доручення № 75 від 19.08.2020 року, копію акта наданих послуг № 78 від 31.07.2020 року та оригінал ордеру серії ПТ № 181397 на надання правової допомоги від 04.09.2020 року.
Згідно акта надання послуг №78 від 31.07.2020 р. до Договору №09 про надання правничої допомоги від 06.07.2018 р. позивачу надана наступна правнича допомога:
- правнича допомога: ознайомлення з матеріалами справи № 826/5328/18 - ціна 1 000 грн.;
- правнича допомога: складання відзиву на апеляційну скаргу в справі № 826/5328/18;
- правнича допомога: участь у судовому засіданні по справі № 826/5328/18.
Аналогічне за змістом послуги вказані в рахунку на оплату № 66 від 31.07.2020 року.
Згідно з платіжним дорученням № 75 від 19.08.2020 року позивач фактично сплатив судові витрати, пов'язані з апеляційним розглядом справи у розмірі 5500,00 грн.
15.09.2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 34064, відповідачем було подано відповідь на відзив ,в якому, окрім іншого відповідачем було заперечено проти задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Як зазначалось вище, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Як зазначено у Акті надання послуг № 78 від 31.07.2019 року та рахунку на оплату № 66 від 31.07.2020 року, адвокатом було надано в тому числі послугу з ознайомлення з матеріалами справи № 826/5328/18 - ціна 1 000 грн., втім, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять відповідної заяви адвоката на ознайомлення із матеріалами справи, як і не містить розписки про фактичне ознайомлення зі справою № 826/5328/18, що на переконання суддів свідчить про не підтвердження понесених витрат в частині 1000 грн.
Втім, матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу, крім того, відповідно до вступної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 року, в судовому засіданні приймала участь адвокат ФОП ОСОБА_1 - Дегтярьова О.П., отже витрати в розмірі 4500 є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами.
Не заслуговує на увагу посилання відповідача на той факт, що на платіжному дорученні № 75 від 19.08.2020 року відсутня відмітка банку, позаяк на вказаному платіжному дорученні містить напис «проведено банком 19.08.2020 року», що є достатнім доказом виконання вказаного платіжного доручення банком.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 310, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути на фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень (чотири тисячі п'ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (04053, м. Київ, вул.. Некрасовська, буд.10/8, код ЄДРПОУ 40414833).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: О.О.Беспалов
Я.Б.Глущенко