Справа № 640/18103/20 Суддя першої інстанції: Літвінова А.В.
15 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,
при секретарі - Василенко Ю.А.,
за участю:
представників позивача: - Соловйова Є.В.,
- Гордуза В.А.,
представника відповідачів: - Кіцелюк Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування розпоряджень та наказів,
У серпні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та скасування розпоряджень та наказів.
Позивачем 25.09.2020 року подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:
- заборонити Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», іншим органам, уповноваженим на демонтаж рекламних засобів в місті Києві, до набрання рішенням у даній адміністративній справі законної сили, здійснювати будь-які дії, спрямовані на демонтаж наступних рекламних засобів, розміщених товариством з обмеженою відповідальністю «Алего», відповідно до наказів Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.06.2020 р. та 03.07.2020 р. «Про демонтаж рекламних засобів»:
Голосіївський район, вулиця Касіяна Василя, виїзд з проспект Академіка Глушкова - дозвіл №12736-06-П-2 - щит, що стоїть окремо (суцільний);
Голосіївський район, вулиця Набережно-Корчуватська, 62 (напроти на зеленій зоні), Дозвіл №42988-143 - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);
Дніпровський район, вулиця Шептицького Андрея Митрополита (Луначарського) виїзд на Броварський проспект (30 м до Броварського проспекту) - Дозвіл №42479-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний);
Подільський район, вулиця Межигірська напроти буд. 87 - Дозвіл №42418-14 - щит, що стоїть окремо (призматрон);
Святошинський район, вулиця Юри Гната, 6, виїзд на Леся Курбаса - Дозвіл №4298 5-14 - щит, що стоїть окремо (суцільний);
Солом'янський район, вулиця Гетьмана Вадима перед буд. 2 в напрямку Індустріального мосту - дозвіл №42963-14 - щит, що стоїть окремо (суцільний);
Солом'янський район, проспект Лобановського Валерія (Червонозоряний)/ проспект Повітрофлотський 39/1 - дозвіл №42419-14 - щит, що стоїть окремо (призматрон);
Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, 4 - дозвіл №42667-14 - щит, що стоїть окремо (призматрон);
Оболонський район, проспект Оболонський, навпроти метро Мінська (на зеленій зоні) - дозвіл № 42843-14 - лайтпостер, що стоїть окремо (беклайт);
Подільський район, вулиця Новокостянтинівська поворот на вул. Вікентія Хвойки, 13/14 - дозвіл № 42750-14 - щит, що стоїть окремо (суцільний);
Солом'янський район, проспект Червонозоряннй, 91 - дозвіл № 42405-14 - щит, що стоїть окремо (суцільний щит). Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» про забезпечення позову - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року та постановити нову, якою вжити заходи забезпечення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
03 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 47223, представником відповідачів: Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує на необхідності застосування висновків Верховного Суду, викладених у справі № 640/7285/19 від 17.10.2019 року, крім того зазначає, що 8 з 10 рекламних щитів про які говорить позивач, станом на дату винесення ухвали про відмову у забезпеченні позову вже були демонтовані.
У судовому засіданні 08 грудня 2020 року, представником позивача було подано до суду адвокатський запит, скерований до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відповідь на вказаний запит, згідно змісту якого «на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 року № 640/22289/18 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повторно розглянуто заяви ТОВ «Алего» про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зазначених у вашому запиті. Розпорядженням «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 30.09.2020 року № 1522 було відмовлено у продовжені строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами зазначеному товариству». Також представниками позивача наголошено, що на місці демонтованих рекламних щитів позивача встановлено інші (а саме розміщено дозвіл № 16179-07 ТОВ «СВ АУТДОР»).
14 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 48929, представником відповідачів подано додаткові пояснення по справі, разом із додатками, в яких представник відповідачів наголошує, що обставини, що були викладені представниками позивачів у судовому засіданні не відповідають дійсності і спростовуються додатково поданими доказами.
14 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 49038, Товариством з обмеженою відповідальністю «Алега» надано додаткові пояснення до апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи правові висновки Верховного Суду у справі № 640/7285/19, забороняється вживати заходи забезпечення позову шляхом заборони третій особі, яка не є стороною у справі вчиняти/чи утриматися від вчинення певних дій, крім того зазначає, що позивачем у вказаній заяві не доведено обставини, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся стане неможливим.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Так, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» звернувся до Центру з надання адміністративних послуг Київської міської державної адміністрації (ЦНАП) Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із відповідними заявами про продовження строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (належних ТОВ «Алего») за наступними адресами:
• Дозвіл № 42418-14 (щит, що стоїть окремо (призматрон) - м. Київ, Подільський район, вул. Межигірська, напроти буд. 87;
• Дозвіл № 42749-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний щит) - м. Київ, Дніпровський район, вул. Митрополита Андрія Шептицького (вул. Луначарського), виїзд на Броварський проспект (30 м до Броварського проспекту);
• Дозвіл № 42963-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний щит) - м. Київ, Солом'янський район, вул. Вадима Гетьмана, перед буд. 2 в напрямку Індустріального мосту;
• Дозвіл № 42474-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний щит) - м. Київ, Солом'янський район, вул. Нова Дорога, транспортна розв'язка від Повітрофлотського проспекту, перетин з Кільцевою дорогою;
• Дозвіл № 42988-14 - (щит, що стоїть окремо (суцільний щит) - м. Київ, Голосіївський район, вул. Набережно-Корчуватська, 62 (напроти на зеленій зоні);
• Дозвіл № 42404-14 - (щит, що стоїть окремо (суцільний щит) - м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Тимошенка, 21;
• Дозвіл № 42667-14 (щит, що стоїть окремо (призматрон) - м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 4;
• Дозвіл № 42419-14 - (щит, що стоїть окремо (призматрон) - м. Київ, Солом'янський район, Просп. Валерія Лобановського (просп. Червонозоряний)/Просп. Повітрофлотський 39/1;
• Дозвіл № 42986-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний щит) - м. Київ, Святошинський район, вул. Гната Юри, 6, виїзд на просп. Леся Курбаса;
• Дозвіл № 42750-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний) - м. Київ, Подільський район, вул. Новокостянтинівська, поворот на вул. Вікентія Хвойки 18/14;
• Дозвіл № 42405-14 (щит, що стоїть окремо (суцільний) - м. Київ, Солом'янський район, просп. Валерія Лобановського (просп.. Червонозоряний), 91;
• Дозвіл № 42843-14 (лайтпостер, що стоїть окремо (беклайт) - м. Київ, просп. Оболонський, напроти станції метро «Мінська» (на зеленій зоні);
• Дозвіл № 12736-06-П-2 (щит, що стоїть окремо (суцільний) - м. Київ, Голосіївський район, вул. Василя Касіяна, виїзд з просп. Академіка Глушкова.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 20.05.2020 року № 732 «Про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами», ТОВ «Алего» було відмовлено в продовжені строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, згідно з додатком до нього у кількості дев'яти дозволів із зазначенням номерів дозволів, розповсюджувачів реклами, типів рекламних засобів, площі та місця розташування рекламних засобів, серед яких вказано дозволи ТОВ «Алего».
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Втім, як наголошено позивачем, не дивлячись на оскарження Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, відповідачем було видано накази про демонтаж вказаних рекламних засобів, більше того, після відкриття провадження у даній справі вже 2 рекламні засоби були демонтовані.
Також, заявник наголошує на ознаках очевидної протиправності спірного рішення, що є підставою для забезпечення позову.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів наголошує, що особливості забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно - правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосуванням заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.
До подібних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року по справі № 826/16509/18, в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 640/2298/19.
Крім того, згідно додатково поданих до відзиву доказів, а саме Актів про демонтаж рекламного засобу, вбачається, що вісім рекламних засобів, що належали Товариствоу з обмеженою відповідальністю «Алего» та які є предметом спору в межах спірних правовідносин, станом на дату винесення спірної ухвали вже були демонтовані, тобто позивачем заявлено вимоги про забезпечення позову шляхом заборони демонтажу рекламних засобів, які вже були демонтовані, тобто був відсутній предмет забезпечення позову.
У судовому засіданні, представники позивача даного доводу не спростували.
Натомість представники позивача наголошували, що останніми було скеровано до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) запит адвокатський та надано відповідь на вказаний запит, згідно змісту якого «на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 року № 640/22289/18 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повторно розглянуто заяви ТОВ «Алего» про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зазначених у вашому запиті. Розпорядженням «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 30.09.2020 року № 1522 було відмовлено у продовжені строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами зазначеному товариству». Також представниками позивача наголошено, що на місці демонтованих рекламних щитів позивача встановлено інші (а саме розміщено дозвіл № 16179-07 ТОВ «СВ АУТДОР»), отже існує очевидна небезпека заподіянням прав позивача, так як на місці демонтованих рекламних засобів з'являються інші.
Втім, дані доводи позивача спростовуються додатково поданими доказами. Так, відповідно до наявних в матеріалах справи дозволів н розміщення реклами № 12736-06-П-2 та № 16179-07 та доданих графічних та фото-матеріалів, фактичне місце розташування рекламних засобів позивача та ТОВ «СВ АУТДОР» - різні.
Крім того, колегія суддів наголошує, що в межах спірних правовідносин позивач просить забезпечити позов шляхом заборони Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», іншим органам, уповноваженим на демонтаж рекламних засобів в місті Києві, до набрання рішенням у даній адміністративній справі законної сили, здійснювати будь-які дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів, розміщених товариством з обмеженою відповідальністю «Алего» (відповідно до списку адрес), проте такий засіб забезпечення позову в межах спірних правовідносин не є пропорційним та співмірним, адже вісім із дев'яти засобів зовнішньої реклами на момент звернення із заявою про забезпечення позову вже були демонтовані.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді О.О.Беспалов
Я.Б.Глущенко
Постанова складена в повному обсязі 15 грудня 2020 року.