П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4811/20
Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Стас Л.В..
суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ СУХОФРУКТІВ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ СУХОФРУКТІВ» (далі ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ», Позивач) звернувся з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі-Одеська митниця, Відповідач), в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про корегування митної вартості товарів № UА 500070/2020/000047/2 від 23.04.2020 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500070/2020/00207 від 27.04.2020 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу надано достатній пакет документів на підтвердження митної вартості товарів у відповідності до Митної декларації, згідно яких митна вартість товару визначалась за першим методом - за ціною договору, а відтак не погоджується з рішенням, прийнятим посадовою особою митного органу про коригування митної вартості (підвищення) та встановлення вартості товару за одиницю нарівні 1,0100 доларів США замість 0,67 доларів США.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 500070/2020/000047/2 від 23.04.2020 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500070/2020/00207 від 27.04.2020 року.
В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 20 серпня 2020 року - скасувати, прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказав на те, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантам разом з Митною декларацією,було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, однак позивачем не були усунені розбіжності, що стало підставою для прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ» (код ЄДРПОУ 42858471) зареєстровано юридичною особою з 04.03.2019 року (а.с.23-25) .
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ» є: 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
01.03.2020 року між ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ» (Покупець) та ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Продавець) укладено контракт № ERT20201 (далі-Контракт) (а.с.26-28).
Відповідно до п.1.1.Контракту, продавець зобов'язується поставити сушену плодову продукцію, солодощі, та інші продовольчі та непродовольчі товари, вирощені та вироблені у Туреччині, а покупець зобов'язується оплатити вартість, призначеного для ввозу товару в асортименті, кількості, цінам та на суму оговорену в інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п.4.1. Контракту, відвантаження кожної партії товару по кількості та асортименту буде здійснюватись відповідно до інвойсу, в якому зазначаються найменування товару, кількість, ціна.
Постачання товару здійснюється автотранспортом на паромі на умовах CPT Чорноморськ (Інкотермс-2010) (п.4.2. Контракту).
Умови платежу, ціна товару та сума оплати обумовлюються в інвойсах або прайс-листах (п.5.1.Контракту).
08.04.2020 року позивачем для митного оформлення вантажу було подано до Одеської митниці Митну декларацію №UA500070/2020/215051 (а.с.51-53) в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору.
З Митної декларації вбачається, що для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу було подано документи: пакувальний лист б/н, рахунок-фактура (інвойс) № GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року, автотранспортна накладна А№358410 від 12.03.2020 року, сертифікат про походження товару ММ 0518960 від 10.03.2020 року, банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.03.2020 року, виписка з бухгалтерської документації 632 від 07.04.2020 року, каталог виробника товару б/н від 01.03.2020 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.03.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 221/63 від 06.04.2020 року, розрахунок ціни (калькуляція) б/н 10.02.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів ERT20201 від 01.03.2020 року,єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів б/н 26.03.2020 року, копія митної декларації країни відправлення 20270100ЕХ017138 від 11.03.2020 року.
23.04.2020 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500070/2020/000047/2 (далі-Рішення) (а.с.63-64), відповідно до якого збільшено розраховану декларантом митну вартість товару з 14740,00 доларів США до 22220,00 доларів США.
За результатами перевірки Митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 50070/2020/00207 (а.с.65-76).
Як вбачається зі спірного Рішення, посадові особи Одеської митниці Держмитслужби при його прийнятті виходили з того, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) у наданому до митного оформлення інвойсі2020000000004 від 10.03.2020 року (а.с.33) відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт 01.03.2020 року № ERT20201, що не дає змогу співвіднести дану поставку товарів до зовнішньоекономічного договору (контракту);
2) у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення 20270100ЕХ017138 від 11.03.2020 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт 01.03.2020 № ERT20201, що не дає змогу співвіднести дану поставку товарів до зовнішньоекономічного договору (контракту);
3) у п.5.1. зовнішньоекономічного контракту 01.03.2020 року № ERT20201 зазначено, що умови оплати за товар визначаються в інвойсах, але в інвойсі GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року відсутні інформація щодо умов оплати за товар;
4) у банківському платіжному документі № 2 від 23.03.2020 є посилання лише на контракт від 01.03.2020 року № ERT20201 та сума оплати не відповідає загальній вартості товарів, зазначених у інвойсі GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року, тобто даний документ не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата.
З огляду на наведене, відповідач, з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, поставив декларанту вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
3) переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення.
11.04.2020 року електронним повідомленням (листом №15/04 від 15.04.2020 року) декларантом ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ» до Одеської митниці Держмитслужби було надано копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, виписку продавця, виписку покупця, висновок експерта, цінову довідку та лист продавця.
У спірному Рішенні Одеська митниця Держмитслужби зазначила, що у інвойсі № GIB 2020000000004 відсутнє посилання на контракт, що не дає змогу співвіднести його до контракту від 01.03.2020 року № ERT20201. Серед іншого у наданій виписці покупця відсутні всі реквізити підприємства від імені якого складено документ та не зазначено бухгалтера, або іншої особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відповідальна за правильність її оформлення. У наданому прас - листі зазначається, що даний документ надається для покупця, що не дає змогу впевнитись за якою вартістю товар продається для інших суб'єктів ринку. Таким чином, як зазначив відповідач у Рішенні, декларантом не були усунені розбіжності та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.
Відповідач у Рішенні також зазначив, що в нього відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Отже, відповідачем було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний. Одеською митницею було проведено аналіз даних баз АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості по товару № 1 є більшим МД від 17.03.2020 № UA500080/2020/006153 становить 1,01 дол. США /од (ніж заявлено декларантом 0,67 дол. США/кг).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями Одеської митниці Держмитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 Митного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 Митного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, (п. 1 ч.5 ст. 54 Митного кодексу України)
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов'язані надати такі додаткові документи (ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України визначено обов'язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 Митного кодексу України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому, застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Така ж правова позиція також наведена, в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15.
Згідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Основний метод (ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв'язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України.
Статтею 64 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Щодо відсутності посилання у інвойсі № GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року на зовнішньоекономічний контракт від 01.03.2020 року № ERT20201, судом встановлено, що зазначений інвойс складений постачальником ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI на адресу покупця (ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ»), містить найменування товару, його кількість та ціну, загальну вартість, що обумовлена у прас -листі постачальника, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в Митній декларації, поданої позивачем до митного оформлення. Митна декларація декларанта та експортна декларація постачальника містять посилання саме на інвойс № GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року. Крім того інвойс містить (напроти номеру і дати) визначення «ERT20201 01/03/2020», що співпадає з номером укладеного сторонами Контракту та не впливає на числові значення складових митної вартості.
Щодо відсутності посилання на зовнішньоекономічний контракт від 01.03.2020 року № ERT20201 у копії експортної декларації країни відправлення №20270100ЕХ017138 від 11.03.2020 року, суд встановив, що експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Туреччина), до того ж містить данні про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, дату та номер інвойсу, ідентифікацію і країну реєстрації транспортного засобу, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція.
В експортній вантажній митній декларації Туреччини від 11.03.2020 року № 20270100ЕХ017138, зазначено про дані постачальника («ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI»), дані про одержувача («Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ СУХОФРУКТІВ»), що поставка товару здійснюється на умовах CPT, кількість товару «Трикотажні футболки» - 22000 одиниць, 40 пакувань, вага брутто 3380 кг, вага нетто 3360 кг, вартість 14740 доларів США, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в Митній декларації поданої позивачем до митного оформлення.
Крім того, лист постачальника «ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI» від 10.04.2020 року (а.с.41), який було надано на вимогу митного органу, також підтверджує, що в митний декларації країни відправлення № 20270100ЕХ017138 від 11.03.2020 року зазначений товар, відповідно до контракту від 01.03.2020 року № ERT20201 та інвойсу № GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою, є необгрунтованим.
Суд також доречно зазначив, що відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів договору (контракту) не впливає на числові значення складових митної вартості.
Зазначений висновок підтверджено в постановах Верховного Суду від 25.01.2019 року у справі №815/5398/17 та від 25.01.2019 року у справі №815/5823/17.
Щодо відсутності інформації щодо умов оплати за товар у інвойсі GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року слід зазначити, що відповідно до п.5.1. Контракту від 01.03.2020 року № ERT20201, умови платежу, ціна товару та сума оплати обумовлюються в інвойсах або прас -листах.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до прас - листу постачальника (ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI) в рамках укладеного Контракту від 01.03.2020 року № ERT20201 (а.с.38), сторони Контракту окрім іншого, погодили умови оплати, а саме 14740 дол.США строком до 25.03.2020 року, залишок у сумі 17340,90 дол. США протягом 180 банківських днів з дня надходження товару у розпорядження покупця.
Відтак, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відсутність інформації у інвойсі щодо умов оплати та її наявність у прас - листі, відповідно до умов п.5.1. укладеного Контракту не впливає на числові значення складових митної вартості.
Щодо невідповідності суми оплати у банківському платіжному документі № 2 від 23.03.2020 року загальної вартості товарів, зазначених у інвойсі GIB 2020000000004 від 10.03.2020 року, суд також вірно зазначив, що відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 2 від 23.03.2020 року (а.с.35) вбачається, що оплата відбулась ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ» на користь ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI у сумі 14740,00 дол.США за Конртактом від 01.03.2020 року № ERT20201, що повністю відповідає погодженим сторонами умовам оплати, що визначені у прас - листі та жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості.
Як було зазначено вище, Одеська митниця Держмитслужби у спірному рішенні також вказала, що у наданій виписці покупця відсутні всі реквізити підприємства від імені якого складено документ та не зазначено бухгалтера, або іншої особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відповідальна за правильність її оформлення, однак виписка із бухгалтерської документації по бухгалтерському рахунку 632 не є основним документом, що впливає на числові значення складових митної вартості, а тільки відображує облікові дані стану розрахунків позивача з постачальником (ERITEN GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI).
Також неспроможним є посилання Одеської митниці Держмитслужби, на недоліки прас - листа, оскільки прас - лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прас - листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та, як встановлено під час розгляду справи, вказані документи давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару, судом першої інстанції вірно зазначено, що витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, а не доведеність відповідачем неможливості застосувати під час митного оформлення товару митну вартість за основним методом та необґрунтованість застосування резервного методу, свідчить про неправомірність рішення митного органу щодо її коригування.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судовому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, прийнятих на підставі неправомірних висновків митного органу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оскаржуваних рішень митниці.
З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «СВІТ СУХОФРУКТІВ».
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ СУХОФРУКТІВ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повного судового рішення 17 грудня 2020 р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.